Рідна земля
Ось асфальтовою дорогою ми піднялися на невисоку гору. Далі сірою стрічкою шосе сповзає в долину між рідкими заростями лісосмуг обабіч шляху. Літнє сонце палахкотить десь угорі, щедро сипле промені на живодайну землю, ніби притрушує золотавим пилом поля.
Це прекрасний час, коли урожай на полях починає тужавіти, набиратися сили й готуватися до свята: я готовий – беріть мене! І виїдуть у поле статечні комбайни, неквапом будуть ходити з краю в край, наповнюючи свої бункери добірним зерном. Повітря буде напоєне запахом зібраного хліба та
Аж ось промайнув невеличкий ставочок із кількома білими ліліями та невеликою кладочкою біля берега. Водяні красуні на темному плесі ставка ніби свічечки палають чистим і ніжним пломінцем. Зелена трава довкола ставка теж ніби спалахує різними вогниками: ближче до води жовтим квітом, луговими бузковими фіалками, подалі від води мерехтить блакиттю петрів батіг, білявий деревій та біло-жовтий буркун прилаштувалися ближче до стежки. А там де-не-де зблискує внизу конюшина своїми чарівливими
Поля міняться різними барвами: жито половіє сіруватим серпанком, жовте колосся ячменю почало хилити свої голови донизу, яріють соковитою зеленню плантації цукрових буряків, гречка викидає останнє своє квітування. Далеко видніється баштан, що повикочував смугасті кавуни на грядки огудини, яка ніби принишкла й дослухається, чи достатньо вона дала води й цукру із землиці. По краях лану то соромлива волошка вигляне з-за колоска, то сокирки привітно кивають своїми яскраво-синіми квіточками.
Рідна, прекрасна земле моя! Ти створена для добра, мені дана для того, аби я творив також добро, аби праця рук моїх була не на шкоду святій землі, де б я не був і що б я не робив. Життєдайними силами ти тримаєш нас, людей, на своїх долонях. Будьмо ж гідними такої шани від землі!
Схожі твори:
- Рідна земля вимагає: “Думайте!” Сивої давнини людство несміливо й обережно увійшло у прекрасний світ природи, щоб згодом, набравшись від неї мудрості й досвіду, стати господарем на квітучій, родючій і багатій землі. Щедра природа зустріла його ніжно й турботливо: давала дрова для вогнища, постачала м’ясо диких звірів і птахів для їжі, поїла джерельною водою, а пізніше – навчила користуватися своїми […]...
- Рідна земля в поезії А. Малишка Андрія Малишка називали людиною з вогнистим темпераментом. Про що б не писав він, усьому віддавався палко і рвучко. Жадібність до життя проявлялась у нього як прагнення охопити весь безмір людського існування, поринути в глибини народного духу, пізнати вічні таємниці природи. Він багато працював, але не встигав висловити все, що бачив, відчував, мислив. Гарячі рядки Малишка […]...
- Твір на тему: “Рідна земля і в жмені мила” З самого початку свого життя кожна людина кріпко-накріпко зв’язана зі своєю рідною землею. Це та земля, по якій дитина робить свої перші кроки. Та земля, яка годує її хлібом, що виріс на її нивах. По цій землі дитину вперше ведуть за руку батько та мати. Рідна земля – це та, яку бачиш першою в житті […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” Питання про власність і власника вирішували багато століть. Як залежать вони одне від одного, які співвідносини у цих категорій, що таке приватна власність – рабство та прокляття чи свобода? У повісті О. Кобилянської “Земля” питання власності та її впливу на долю і характер людини, на співвідносини між чужими та кровними поставлено у специфічному освітленні. Україна […]...
- Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Помітний слід у моїй душі залишила повість О. Кобилянської “Земля”, що написана на основі життєвих фактів. Цей твір мене схвилював. Читаючи його, я дуже переживала разом з автором, вболівала за долю героїв. Письменниця порушила вічну тему влади землі над людиною, до якої зверталися багато українських письменників. У цьому творі О. Кобилянська поставила ряд запитань, але […]...
- Земля і люди в повісті О. Кобилянської “Земля” Чи замислювались ми над тим, що значить земля, наша матінка? Що дарує вона нам усім, хто живе на ній? Чи вслуховувались ми в чарівне, світле слово, яким є земля? Це вона ростить мудрих, добрих, працьовитих, щедрих людей. З неї починається життя і травички, і дерева, і хліба, і людини. Немало людської крові пролито за неї. […]...
- Земля в долі людини (на основі повісті «Земля») Доля Ольги Кобилянської – незвичайна. Не маючи змоги одержати офіційну освіту, вона осягла самотужки багатства світової культури, щоб служити словом своєму знедоленому народові. Письменниця ніколи не втрачала сили духу і завжди вірила в перемогу людини над царством темряви і насилля. Доля її була незвичайною і ще в одному. Буржуазні ідеологи намагалися її переманити на свій […]...
- Хліб святий на землі (що для мене значить земля) Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в […]...
- Земля – наш спільний дім Людина та Земля… Промовляю ці слова і відразу відчуваю, як щось гойкнуло у грудях Дуже болісно чомусь стає від того, що розумієш, наскільки люди занедбали Землю, віддали її на поталу усім можливим “шкідникам” – . атомним станціям, підступним нітратам, бездушним заводам… Куди не кинеш оком – скрізь бачиш занедбані поля, зруйновані хатини по селах, пересихаючі […]...
- Земля в судьбе человека. Сочинение по повести О. Кобылянской “Земля” Мерилом духовных ценностей о народа всегда была, есть и будет земля. Все мысли и ожидания, мечты и жизненные стремления связаны лишь с ней. Земля была двигателем истории украинской. Ведь наш народ – один из немногих, кто сумел отстоять свою землю, удержать ее на протяжении более десяти тысяч лет. Почему никакие завоеватели не смогли подчинить, поставить […]...
- Твір на тему: “Земля – мірило духовності людини. За повістю Ольги Кобилянської “Земля” Всіх людей, які населяють нашу планету, цілком можна розділити на людей духовних і бездуховних. Цей поділ цілком адекватний і нормальний, але лише конкретні приклади з життя можуть показати, що таке духовність і що таке бездуховність. У повісті Ольги Кобилянської розказана трагічна історія родини Федорчуків, а також історії інших людей, які були пов’язані з цією родиною. […]...
- Рідна природа У кожної людини є дві батьківщини: маленька і велика. Моєю великою батьківщиною є Україна, а малою – Донецьк. Україна належить до великих держав. Чого тут тільки нема: і густі ліси, і зелені Карпати з їх полонинами та холодними потоками, і широкі та могутні ріки, і сині моря, і неосяжні степи. Саме в степу розташувався наш […]...
- Всемогутня земля Твоя земля, твій простір, твоє небо. Може, десь розквітають розкішні квіти, грає північне сяйво, гримлять водоспади, перекочуються гірські луни, загадкові звірі приходять на водопій до загадкових рік. Хай! А тобі – найдорожче твоє. Як твоя кров, як колір твоїх очей, як стукіт твого власного серця, і твої вітри, і вічні жайворонки, які спів’али ще над […]...
- Земля й людина в добутках М. А. Шолохова Перу Михайла Олександровича Шолохова належить велика кількість добутків, у яких описані життя й побут простого народу, його лиха й страждання, невеликі радості й любов. М. А. Шолохов, маючи середнє утворення, ніколи не зловживав ніякими філософськими теоріями. Для нього ніколи не існувало питання про те, є чи Бог ні. По своїх поглядах на дійсність він є […]...
- Мово рідна, світи в ріднім домі! Для кожної людини рідний дім – це місце, де можна відпочити від турбот, це захист від незгод, це відчуття підтримки близьких людей, їхнє тепле, ласкаве слово. Слово, мова – це те, що нам дає можливість висловити свої почуття, думки. Наша мова – українська, тому що наша земля – Україна. Так вже сталося в історії нашої […]...
- Земля у творах українських письменників Земля – це планета, грунт, країна, держава. Земля – це надія, радість, достаток, життя, щастя. Але земля – це і господар твоєї душі, це і… злочин. Надією, радістю, щастям була земля для Маланки Волик, хоч насправді вона її не мала. Вона була готова заради землі на погром, на підпал, на те, щоб прогнати, викурити панів, […]...
- Людина і земля в повісті М. Коцюбинського “Fata morgana” До теми українського села М. Коцюбинський звертався не раз у своїх творах. Тема людини на землі, доля трудівника, який біля цієї землі ходить, глибоко хвилювала письменника. “Fata morgana” – це історія духу людського, який, наче туман, піднімається з надр пі, коли вона парує під променями сонця, піднімається і снує в повітрі, наче хліборобські думи, сподівання […]...
- Україна – моя рідна держава (твір-роздум) Прочитала і поринула у спогади. Школа… Урок української мови і літератури. З уст учителя звучать слова: Україно моя! Чисті хвилі ланів, Променисті міста, голубінь легкокрила! А далі: “Зорі ясні, погожії, тихії води!”. Це моя вишнева Україна. У зірках, у вербах, у квітці, у пташині, в дитячій усмішці, в дівочих очах, у хвилях Дніпра, в ланах […]...
- Рідна мова – неоціненний скарб Кожний народ має свою мову. У ній відбито його звичаї, побут, його національний менталітет. Мова – це колективна пам’ять народу, у ній відображена його історія. Письменники та поети вдосконалюють рідну мову, створюють літературу, яка підвищує духовний рівень народу, його духовну могутність. Над удосконаленням української мови працювало багато талановитих майстрів слова. Це й Котляревський, і Тарас […]...
- Людина і земля в повісті М. Коцюбинського Людина завжди мріє про краще, ніби намагаючись мріями наблизити до себе щастя. А що таке щастя? Для когось це – гроші, здоров’я, але для селян це – земля. Та земля, яка була, є і, мабуть, навічно залишиться єдиною годувальницею. Вона манить до себе й одночасно є недосяжною. Поки що. І тому страждають люди, розуміючи і […]...
- Проблема буття людського в повісті О. Кобилянської “Земля” Людське буття… Що в ньому найголовніше? На це питання не можна відповісти одразу. Людині часто важко правильно визначити свій життєвий шлях. Інколи, живучи тільки однією метою, віддаючи досягненню її всі сили, відмовляючись від усього іншого, людина свідомо обмежує своє життя, обкрадає його. Тому, втративши цю мету або зрозумівши її облудність наприкінці свого життя, людина неначе […]...
- Вертайсь, рідна мово, у серце народу, у душу Вкраїни! Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку і зілля, з роси, з тихої води, ясних зір і широких безмежних степів народжена! Мово! Наймудріша наша берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого українського, що тримала наш народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу! Мова – душа народу. А душа – […]...
- Сплетіння рис реалізму й символізму в повісті 0. Кобилянської “Земля” Символізм в українську літературу увійшов досить специфічно: він немовби поступово вростав у попередню течію – реалізм. До того ж реалізм зберігав більшість своїх позицій. Письменників на зламі століть хвилюють ті ж самі теми, які розкривались у творах їхніх попередників – великих епіків 70–90-х років. Апологія селянства як основної рушійної сили суспільства, українського патріотизму, що йде […]...
- Рідна мова (Твір-роздум) Любов до рідної мови, любов до рідної Батьківщини – невіддільні поняття. Вони споконвіку живуть у людських серцях і притаманні тим, хто шанує історію й культуру власного народу. Дійсно, не було жодного видатного письменника, який би не висловив любові до рідної мови, а також своєї тривоги за її долю. Дійсно, не було жодного поета, який би […]...
- “І дальше смерті – рідна Україна” (за твором В. Стуса “Весь обшир мій – чотири на чотири”) Вірш “Весь обшир мій – чотири на чотири” датований 1965 роком. Ще попереду арешти, тюрми, заслання, але Василь Стус ніби передчуває свою долю. І цьому були причини. Коли знайомишся із життєвим шляхом поета, на перший погляд здається, що все для нього складалося вдало. Закінчивши школу, вчився у педагогічному інституті; недовге вчителювання у середній школі перервав […]...
- Докія у творі “Земля” (О. Кобилянська) Докія зростила й виховала гарну доньку, якій пора виходити заміж. І раніше мати ніколи не мала спокою, бо боялася за свої грунти, які “пияк і марнотратник” Василь міг “пустити в пляшку”. Од вічної туги її “гарне колись обличчя постарілося передчасно”, “між гостро зарисованими, високо піднятими чорними бровами зарились хмарні зморшки, що не вигладжувались ніколи”, а […]...
- Рідна мова в поезіях М. Рильського і В. Сосюри Завжди, коли чужоземне панування гнітило розвиток культури, мова залишалася тією скарбницею, що берегла від остаточної руйнації національний дух. Про неї говорили: “Не было, нет и быть не может”. Але вона існувала, вона жила у народній творчості та в літературі, зберігала багатовіковий історичний досвід рідного краю з його злетами і падіннями. Це змушувало українців пам’ятати, якого […]...
- Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
- Відповіді до теми: “Рідна Україна. Світ природи” Що таке пейзаж у літературному творі? Пейзажем у літературному творі називається опис природи чи окремих явищ природи. Пейзаж може зустрічатися як у прозі, так і в поезії, і навіть у драмі у нпгляді авторських ремарок. Якщо вірш присвячений природі, він належить до окремого різновиду поезії – пейзажної лірики. Навіщо потрібен пейзаж у літературі? Пейзаж у […]...
- Не стоїть земля без праведника (за оповіданням О. І. Солженіцина “Матрьонине подвір’я”) Олександр Ісаєвич Солженіцин. Ще якихось двадцять років тому його ім’я було заборонено вимовляти, а сьогодні ми захоплюємося його глибоко філософськими творами, у яких розкривається майстерність у зображенні характерів, уміння спостерігаті за людьми і розуміти їх. І особливо яскраво роз кривається це в оповіданні “Матрьонине подвір’я”. Чим цікаве це оповідання? Начебто звичайне повоєнне життя російського села. […]...
- Душа нашого народу рідна мова (за поезією В. Голобородька “Наша мови”) Думаю, що проблема мови не залишає байдужими багатьох громадян нашої країни. Зараз ще не всі вважають українську мову рідною. Тому що вони звикли до російської, навчали дітей та онуків говорити мовою міжнаціонального спілкування. Мабуть, рідко знайдеш такий народ, який не поважав би своєї мови. Але якщо ми претендуємо на роль цивілізованої держави, то мали б […]...
- Задум повісті “Земля” Братовбивство, що сталося в 1894 році в сім’ї селянина Жижияна з с. Димка, викликало в письменниці багато роздумів і не одразу було нею осмислене. На 1895 дік, коли О. Кобилянська повідомляла Фр. Ржегоржа, що розпочала “довшу повість з нашого народного життя писати”, чіткого уявлення про цей твір у неї ще не було. Не було його […]...
- Образ Григорія Чункача у творі “Земля” (О. Кобилянська) Цілком іншим вимальовується Григорій Чункач. Через пиятику Григорій деморалізувався, крав і навіть мав на своєму сумлінні смерть одного чоловіка. Усе село зненавиділо його. Розкриваючи історію життя Григорія, що становить контрастну паралель до життя Івоніки, письменниця прагне вмотивувати, чому був такий Григорій, показати руйнівний вплив батьків на дітей. Своє коріння потворна мораль, легковажність і злодійкуватість Григорія […]...
- Що значить для мене – Земля? Подорожні нотатки Старенький автобус, що, здається, через кожні, півметра “кашляє” і “чхає” десь глибоко в своєму серці – моторі, нарешті вибирається з задимленого міста, котре ще тільки просинається, хоч ніколи не буває зовсім тихим і спокійним. Під “хурчання” мотора в голову приходять різноманітні думки: ще вчора ти відчував себе звичайною людиною, яка разом з іншими перебігала дорогу […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” Ольга Кобилянська була однією з тих письменників, що шукають нового шляху в літературі. Письменниця принесла українській літературі нові теми і нові інтерпретації старих, здавалось би, давно розроблених тем. Це вона першою піднесла свій голос на захист права жінки бути людиною, відчувати свою людську гідність, намагатися знайти свій шлях у житті. Але ми говоритимемо про повість […]...
- Змалювання природи у творі “Земля” (О. Кобилянська) Далі О. Кобилянська, часто вдаючись до змалювання природи, показує її в різні пори року в зв’язках з людиною, її настроями. Ось зимовий пейзаж: “Було зимою і саме в м’ясниці. Поля й толока лежали покриті грубою верствою снігу, і день у день обсіювало сонце своїм золо-тисто’червоним світлом поверхню, викликувало луду, кришталеве мерехтіння на ній і змушувало […]...
- Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” (О. Кобилянська) Серед персонажів, що в силу різних причин (а деякі з власного бажання) відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку (коли служила в місті), Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити […]...
- Вірш М. Рильського “Рідна мова” – величальна пісня українській мові У багатьох своїх статтях і поетичних творах М. Рильський закликав бути уважним до мови, цього “чудотворного знаряддя у нашій боротьбі за світле, щасливе життя”. Неперевершений знавець скарбів рідної мови, поет звертався до сучасників і наступних поколінь: Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і […]...
- Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Чистіша від сльози хай буде (рідна мова – найбільша духовна коштовність) Ніжна душа мого народу бринить у слові. Слово, оповите любов’ю, вигранене вічністю, музично-незбагненне і сонячно-прозоре, заходить у серце і настроює струни ніжності. Ніжне українське слово будить у нас людину, воно освячене любов’ю до найдорожчого на землі, воно сходить зорею і яскравіє, доки людина живе […]...