Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Премудрий піскар”

Схожі твори:

1. Проблематика казки «Премудрий піскар» У казці «Премудрий піскар» Щедрін виставив на осудовище малодушність тієї частини інтелігенції, яка в роки політичної реакції піддалася настрою ганебної паніки. Автор зобразив жалюгідну долю героя, який збожеволів від страху, на все життя замурував себе у темну нору, Сатирик з презирством ставився до тих, хто, підкорившись інстинкту самозбереження, занурився у вузький світ власних потреб замість […]...
2. Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Проблематика казки Михайла Салтикова-Щедріна “Дикий поміщик” Казка, лише один з жанрів щедрінської творчості, органічно близька художньому методу сатирика. Для сатири Щедріна властиве використання художнього перебільшення, фантастики, гротеску, езопівської мови та зіставлення соціальних явищ дійсності з явищами тваринного світу, казкової фантастики, у своєму розвиткові призвели до появи у творчості Щедріна окремих казкових епізодів та вміщення казок […]...
3. Народні казки у творчості М. Є. Салтикова Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
4. Особливості жанру казки у М. Є. Салтикова-Щедріна Казку як жанр використали у своїй творчості багато письменників і поетів. З її допомогою автор виявляв той або інший порок людства або суспільства. Казки М. Е. Салтикова-Щедріна різко індивідуальні і не схожі на казки інших авторів. Сатира у формі казки була зброєю Салтикова-Щедріна як письменника і громадянина. У ту пору через строгу цензуру автор не […]...
5. Твір на тему: – Казки М. Е. Салтикова-Щедріна М. Е. Салтиков-Щедрін – один з найбільших російських сатириків, що бичував самодержавство, кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що вкоренилися в психології людей. Творчість Щедріна пов’язане із традиціями його геніальних попередників: Пушкіна (“Історія села Горюшина”) і Гоголя (“Мертві душі”). Але сатира Щедріна гостріше й нещадніше. В усій красі розкрився талант Щедрін […]...
6. Проблематика й художня своєрідність казок М. Е. Салтикова-Щедріна Його переслідують огуди: Він ловить звуки одобренья Не в солодкому ремстві хвали, А в диких лементах озлобленья. І вірячи й не вірячи знову Мрії високого покликання, Він проповідує любов Ворожим словом отрицанья… Н. А. Некрасов Тема циклу казок (1869 – 1886) М. Е. Салтикова-Щедріна – алегоричне (у формі казок) зображення сучасної авторові російської дійсності. Ідея […]...
7. Казки М. Є. Салтикова-Щедріна як політична сатира Салтиков-Щедрін – один з найбільших сатириків світу. Все своє життя він присвятив боротьбі за звільнення російського народу, критикуючи у своїх добутках самодержавство і кріпосництво, а після реформи 1861 року – пережитки кріпосного права, що залишилися в побуті і психології людей. Сатирик критикував не тільки деспотизм і егоїзм гнобителів, але і покірність гноблених, їх довготерпіння, рабську […]...
8. Короткий зміст Премудрий пискарь Салтикова-Щедріна М. Е Батько й мати в пискаря були розумні, прожили довго й заповіли синові дивитися в обоє. Оглянувся пискарь – скрізь його підстерігають небезпеки: “усяка риба його заковтати може, а він нікого заковтати не може”. Так що риба! Навіть водяна блоха здатна “у хребет упитися й до смерті замучити”. “Навіть свій брат пискарь – і той, як […]...
9. Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна звичайно визначають як підсумок творчості великого сатирика. І такий висновок якоюсь мірою виправданий. Казки хронологічно завершують властиво сатиричні добутки письменника. Як жанр Щедрінская казка поступово визрівала у творчості письменника з фантастичних і образних елементів його сатири. Чимало в них і фольклорних заставок, починаючи від використання форми давно минулого часу (“Жився-був”) і закінчуючи рясною […]...
10. Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
11. Баєчний початок у казках М. Е. Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна називають байками в прозі, у них чітко простежуються фольклорна й російська сатирична літературна традиції. У його казках правдиво розкриваються проблеми народу. Сатирик зло викриває самодержавство, лібералізм і панівний клас, явно підкреслює тупість, лінь, нездатність правлячої верхівки мислити й працювати. У казках Салтикова-Щедріна відсутній позитивний герой, навіть в “Повісті про те, як один чоловік […]...
12. Осмислення фольклорних образів і сюжетів у творчості Салтикова-Щедріна “Нещасливий піскар” не був тільки результатом саморозвитку й синтезу звичних образних асоціацій. У драматичній сцені суду над піскарем Іваном Хворовим сатирик зобразив розправу самодержавства над революціонерами-народовольцями після першого березня 1881 р. Політична гострота теми вимагала складного художнього маскування, винаходу особливої форми, що і була підказана сатирикові вже застосовувалися їм раніше асоціаціями й збагачена деякими новими […]...
13. Сатира на людські пороки в добутках М. Е. Салтикова-Щедріна Багато письменників і поети використали казку у своїй творчості. З її допомогою автор висміював той або інший порок людини й усього суспільства. Казки Салтикова-Щедрин різко індивідуальні й відмінні одна від іншої. Сатира була зброєю письменника. У середині XІX століття через існуючу строгу цензуру автор не могло до кінця оголити пороки суспільства, показати всю неспроможність російського […]...
14. Сатира в казках Салтикова-Щедріна Казки Салтикова-Щедріна пов’язані з фольклором наявністю певних усно-поетичних деталей і образів, що істотно впливають на поетичний склад. У них відбивається народне Світосприйняття, висловлене в авторських уявленнях про добро і зло, злидні й багатство, суд правий і неправий і; разом з тим про неминуче торжество розуму й справедливості. Навіть там, де зло здобуває перевагу над беззахисністю, […]...
15. Що таке “езопова мова” у казках М. Е. Салтикова-Щедріна? Казка може бути створенням високим, коли служить алегоричним одягом, що наділяє високу духовну істину, коли виявляє ощутительно й очевидно навіть простолюдинові справа, доступна тільки мудрецеві. М. В. Гоголь Саме Салтиков-Щедрін увів у російський літературний побут поняття “езопова мова”, під яким мав на увазі художнє іносказання (вираження, що містить у собі схований, таємний зміст), або алеГорею. […]...
16. Елементи сатири у казках М. Є. Салтикова-Щедріна Казка – неправда, так у ній натяк… О. С. Пушкіню У казках Салтикова-Щедріна відображені основні соціальні, політичні, ідеологічні і моральні проблеми, якими характеризувалося російське життя другої половини XІX століття. У казках показані всі основні класи суспільства – дворянство, буржуазія, інтелігенція, трудовий народ. Сатира, що бичує урядові верхи самодержавства, найбільше гостро виділяється в трьох казках: “Ведмідь […]...
17. Особливості казок Салтикова-Щедріна Жанр казки у творчості М. Є. Салтикова-Щедріна становить особливий пласт, що з’явився своєрідним підсумком творчості сатирика. Засновані на західноєвропейських і національних російських літературних традиціях, казки Салтикова-Щедріна є самобутніми і не схожі ні на які інші. У них сплітається воєдино фантастичне і реальне, комічне і трагічне, широко використовується гротеск, гіпербола, іронія, дивно проявляється мистецтво езопової мови, […]...
18. Погляди на реалізм Салтикова-Щедріна Реалізм з’явився вищим досягненням в історії розвитку російської літератури XІX в., передовим творчим методом і художнім напрямком, у якому найбільше повно виражені закони мистецтва. Великий внесок у розробку принципів реалізму і їхнє обгрунтування вніс М. Е. Салтиков-Щедрін, 185-летие від дня народження якого здійснилося 27 січня 2011 г. Однієї із суспільних, характерних рис реалізму Салтиков-Щедрін уважав […]...
19. Тема сім’ї й роду в Салтикова-Щедріна У другому розділі “Панів Головлевих”, що носить заголовок “По-родинному”, центральними подіями стають смерть брата Павла, захоплення Иудушкой його маєтку й капіталу. Павло вмирає на самоті, більше інших не бажаючи бачити Иудушку. Але “кровопивец” з’явиться перед ним і буквально наблизить його смерть Характерний контекст явища зрадника перед Павлом: “Покуда це відбувалося, Павло Владимирич перебував у неописаній […]...
20. Народ і добродії в казках М. Е. Салтикова-Щедріна “Сатири сміливий владар”… Ці слова були сказані О. С. Пушкіним про Фонвізіна, одному із зачинателів російської сатири. Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін також гідн подобного визначення Твору Щедріна при всьому їхньому жанровому різноманітті – романи, хроніки, повісті, оповідання, нариси, п’єси – зливаються в одне величезне художнє полотно, що відбило цілий історичний час, подібно “Божественної комедії” Данте й […]...
21. Сатира М. Е. Салтикова-Щедріна у романі “Добродії Головлеви” На уроках російської літератури вивчається творчість Михайла Євграфовича Салтикова-Щедріна. Прочитавши його огляд-огляд-роман-огляд “Історія одного міста” і казки цього автора, ми дивуємося сміливості й дотепності, з якими. поет показує безсовісне пограбування народу; критикує ліберальних діячів і письменників, що плазують перед владою. Знайомлячи із творами Салтикова-Щедріна, хочеться більше довідатися про його творчість. Велике враження робить роман “Добродії […]...
22. Сатиричне зображення правлячих кіл у казках Салтикова Щедріна Було б несправедливо обмежити всю проблематику казок Салтикова Щедріна описом протистояння селян і поміщиків і бездіяльності інтелігенції. Перебуваючи на державній службі, автор мав можливість ближче познайомитися з так званими господарями життя, образи яких знайшли своє місце в його казках. Прикладами таких є “Бідний вовк”, “Казка про щуку зубастою” та ін У них присутні дві сторони […]...
23. Переказ роману Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е План переказу 1. Літописець знайомить читача з метою своєї праці й історією походження глуповцев. 2. Характерні риси 22 правителів міста Глупова. 3. Життя градоначальника Брудастого, що мало в голові органчик. 4. Боротьба за владу в Глупове. 5. Правління Двоекурова. 6. Спокійні роки й голод при градоначальнике Фердищенко. 7. “Прогресивна” діяльність Василіска Семеновича Бородавкина. 8. Безліч […]...
24. Короткий зміст Дикий поміщик Салтикова-Щедріна М. Е “У деякому царстві, у деякій державі жив-був поміщик, жив і на світло глядючи радувався. Усього в нього було досить: і селян, і хліба, і худоби, і землі, і садів. І був той поміщик дурний, читав газету “Звістка” і тіло мав м’яке, біле й розсипчасте”. Тільки одне турбувало поміщика: “… Дуже вже багато розвелося в нашім […]...
25. Короткий зміст Вірний трезор Салтикова-Щедріна М. Е “Служив Трезорка сторожем при лабазі московського 2-й гільдії купця Воротилова й недреманним оком хазяйське добро сторожив. Ніколи від будки не відлучався; навіть Живодерки, на якій лабаз стояв, по-справжньому не видал: з ранку до вечора так на ланцюзі й скакає, так і заливається!” “Бачив купець Воротилов Трезоркину послугу й говорив: “Ціни цьому псові немає!” * Один […]...
26. Короткий зміст Ведмідь на воєводстві Салтикова-Щедріна М. Е “Лиходійства велик і серйозні нерідко йменуються блискучими й, у якості таких, заносяться на скрижалі Історії”. А дрібні лиходійства навіть сучасники сварять. Топтигин 1-й Топтигин перший так хотів потрапити на скрижалі Історії, що забув про те, що вмів барлогу будувати, а “усе на одне повертав: ” Кро-Вопролитиев… кровопролитиев… от чого потрібно!” Лев за цю спрагу крові […]...
27. Блискуча сатира Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина Творчість Салтикова-Щедрина, демократа, для якого самодержавно-кріпосницький лад, що панує в Росії, був абсолютно неприйнятний, мало сатиричну спрямованість. Письменника обурювало російське суспільство рабів і панів, бешкетування поміщиків, покірність народу, і у всіх своїх добутках він викривав виразки суспільства, жорстоко висміював його пороки й недосконалості Так, починаючи писати Історію одного міста, Салтиков-Щедрин поставив перед собою ціль викрити […]...
28. Короткий зміст Пропала совість Салтикова-Щедріна М. Е “Совість пропала раптом… майже миттєво! Ще вчора ця докучлива нахлібниця так і миготіла перед очами, так і чудилася збудженій уяві, і раптом… нічого!” Без совісті людям стало жити легше, вони “поспішили скористатися плодами цієї волі”. Почалися грабежі й розбої, люди остервенились. Совість же валялася на дорозі й “усякий шпурляв неї, як негідне дрантя”, дивуючись, “яким […]...
29. Короткий зміст Вяленая вобла Салтикова-Щедріна М. Е “Воблу піймали, вичистили внутрішності (тільки молоки для приплоду залишили) і вивісили на мотузочці на сонце: пускай пров’ялиться. Повисела вобла денек-інший, а на третій у їй і шкіра на череві зморщилася, і голова підсохнула, і мозок, який у голові був, вивітрився, в’ялий зробився”. Далі оповідання ведеться від імені вяленой вобли. “Як це добре, – говорила вяленая […]...
30. Традиції М. В. Гоголя і М. Є. Салтикова-Щедріна в сатирі В. В. Маяковського Поет В. В. Маяковський увійшов у нашу свідомість, у нашу культуру переважно як “агітатор, горлан, ватажок”. Він дійсно ступнув до нас “через ліричні томики, як живий з живими говорячи”. Його поезія голосна, невгамовна, шалена. Ритм, рима, крок, марш – всі ці слова асоціюються із творчістю поета і виражають його. Це дійсно поет-гігант. І щира оцінка […]...
31. Короткий зміст роману Добродії Головлеви Салтикова-Щедріна М. Е Сімейний суд Бурмистер Антон Васильєв приїхав з Москви. Бариня Орися Петрівна називає його ” переметною торбою “, тому що він ” слабшав на мову “. Він постійно видавав таємниці Орисі Петрівни. Він розповідає барині, що будинок її сина Степана Владимирича в Москві продали за борги. Орися Петрівна уражена. Будинок-Те коштував дванадцять тисяч, а продали його […]...
32. Короткий зміст Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е “Глуповци відбулися від головотяпів, поруч із якими проживали племена лукоедов, слепородов, вертячих бобів, рукосуев і інших. Всі вони ворогували між собою. Головотяпи пішли шукати собі князя. Усе відмовлялися від таких ні на що не здатних підданих, нарешті один погодився й прозвав їх глуповцами. Історичні ж часи в місті Глупове почалися з того, як один із […]...
33. Аналіз добутку Історія одного міста Салтикова-Щедріна М. Е Автор “Історії…” пародіює літописний стиль, видаючи свої добутки за рукопис XVІІІ століття. “Історія одного міста” здається сверхкарикатурной, неймовірної до нісенітниці. Стиль її дуже сучасний – сатирична фантастика, гротеск, що доходить до абсурду. Сучасно й зміст – у багатьох особах ми довідаємося антигероїв нашого часу. Скажемо, Похмурий-Бурчеев – хіба це не Сталін? Сучасні й образи хабарників, […]...
34. Короткий зміст Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
35. Проблематика казки «Дикий поміщик» Казка «Дикий поміщик» викриває вади тогочасної правлячої верхівки – дворянства та буржуазії. Гротескно зображує автор озвіріння поміщика, його прохання до Бога забрати мужика. Салтиков-Щедрін дає поміщикові таку характеристику: «І був той поміщик дурний, чигав газету «Вість» і тіло мав м’яке, біле та крихке». У нього всього було вдосталь, і життя його було дуже нудне. Тому […]...
36. Проблематика повісті “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, який цікавий народ гуцули, з багатою, своєрідною […]...
37. Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Повість “Тіні забутих предків” було написано 1911 р. Твір постав на враженнях Коцюбинського від життя карпатських гуцулів, їхніх звичаїв й обрядів, оригінальності мислення й світосприймання. У листах до Максима Горького, дружини, Євгена Чикаленка письменник розповідав про поетично-казкову красу Гу-цульщини, де все для нього було незвичним: густозелені гори з шумливими потоками, запашні полонини, де гуцули проводять […]...
38. Смішне і трагічне в образі Дон Кіхота (за романом Мігеля Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі”) Пародія на лицарські романи XVІ століття побачила світ на початку XVІІ століття. Саме в цей час відомий іспанський письменник епохи Відродження Мігель Сервантес написав свій роман “Дон Кіхот”. Метою твору, за словами автора, було знецінення лицарських романів, які монополізували книжковий ринок XVІ століття. Замисливши написати пародію на лицарський роман, Сервантес постійно вводить у свій твір […]...
39. Конфлікт між ідеалом та дійсністю – центральна проблема роману Мігеля Сервантеса де Сааведра “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” Найкращий із романів іспанського письменника Мігеля Сервантеса де Сааведра, що звіковічив його ім’я в літературі “Премудрий гідальго Дон Кіхот Ламанчський” був задуманий як пародія на середньовічні лицарські романи, але дуже швидко переріс вихідне завдання автора, який піднісся до рівня спроби вирішення “вічних” філософських питань і складних морально-етичних проблем. Але й первісне завдання вже містило в […]...
40. Дон Кіхот у пошуках справедливості (За романом Сервантеса “Премудрий гідальго Дон Кіхот із Ламанчі”) Кожен європейський народ мав свій період Ренесансу, культурні ознаки якого залежали від культурних особливостей країни. Розквіт іспанського Ренесансу в літературі позначився небаченим досі поширенням так званих лицарських романів, де зображувалися надзвичайні пригоди непереможних героїв. Не сприйнявши цей віджилий ідеал, Мігель де Сервантес Сааведра написав веселу сатиру на лицарські романи, яка мала назву “Премудрий гідальго Дон […]...