Прислів’я – мудрість народу

Щоб довести твердження “Прислів’я – мудрість народу”, треба перш за все зрозуміти, що таке мудрість. У казках, оповіданнях, легендах мудреці завжди зображуються літніми людьми. Вони прожили довге життя. У ньому було все: радість і горе, щастя і невдачі. Кожна нова подія на життєвому шляху, навіть нещасли­ва, збагачувала людину досвідом, знаннями, почуттями, тобто робила її мудрішою. Отже, мудрість – це знання і життєвий досвід, які приходять з роками.

Народ, так само як і людина, народжується, розвивається, набуває досвіду. На жаль,

він може навіть померти, якщо нові покоління не будуть враховувати досвід своїх предків. Народна мудрість – це досвід багатьох поколінь. Він накопичувався сотні, а може, й тисячі років. Кожне нове покоління удосконалювало знання, отримані від дідів-прадідів.

Прислів’я і приказки – це настанови батьків своїм дітям. Вони вчать, як тре­ба жити в суспільстві, ставитися до людей, які риси вдачі у собі треба виховува­ти, а які, навпаки, викорінювати, як бур’ян. Тобто у кожному прислів’ї і кожній приказці відображуються моральні норми народу.

Народи відрізняють один від одного за кольором шкіри, звичками,

мовою, уподобаннями, але всіх їх об’єднують загальнолюдські цінності: патріотизм, честь, розум; дружба, повага до людей. Всі вони засуджують неробство, жадіб­ність, пихатість, брехню. Ось тому прислів’я різних народів дуже подібні. Італі­єць скаже: “Не знаючи курсу, не підіймай вітрил”. Українець його підтримує: “Не знаючи броду, не лізь у воду”. Мудрі китайці говорять: “Сказане слово, мов пущена стріла”. З ними погодяться всі народи, а українці скажуть: “Слово не стрі­ла, а глибше ранить”.

Отже, прислів’я та приказки – мудрий учитель, який завжди дасть добру по­раду, допоможе в біді, розрадить в журбі. Варто лише слухати їх, бо це голос на­роду, який лине крізь віки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Прислів’я – мудрість народу