Поєднання ліричних та комічних елементів у «Мисливських усмішках»
В 1944-1956 роках письменник-гуморист Остап Вишня створює свої чарівні «Мисливські усмішки». В них є оповідач, відчуваються розмовні інтонації, міміка. Є також і слухач, що заохочує оповідача: запитує, дає поради, рекомендації. Розповідь, як правило, спокійна, але з емоційно наснаженими, піднесеними фразами. Усмішки сповнені любові до людей, природи.
Справжні пейзажні акварелі знаходимо ми в усмішці «Заєць», «Золота осінь»… Звуки осіннього лісу, кокетування жовто-зеленої берізки, а над усім – симфонія осені, музика Чайковського. На цьому
Сповнена глибокого ліризму усмішка «Вальдшнеп». Порівняння закоханого парубка, що весною поспішає до коханої на побачення, з селезнем, прекрасним, як казка, у своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розхмальованого, особливо зворушливе. А олюднення письменником кленового листка справляє
Картини природи викликають у письменника філософські роздуми про життя і смерть. А поруч з цими серйозними «вічними» темами – веселий випадок, кумедна ситуація. Мчить до своєї Галі нарубок, бринить у його душі пісня – моління солов’я. «Люби! Люби! Цілуй! Цілуй. Серце тьох-тьох-тьох!.. Коли це хтось як тьохне мене билом між в’язи, так я тільки – ой! – До Галі, гемонський хлопець! Я тобі дам Галі!»
Великою ніжністю до дерева, листка, птаха сповнені усмішки Остапа Вишні. Змальовуючи перепілочку в усмішці «Перепілка», він вживає пестливі слова: «чудесна пташка», «сіренька, з чорними на пір’ячку крапочками», «жовтенькі пухнаті перепеленятка». Життя маленької пташки сповнене високого сенсу – вона мати! По-справжньому квохче, мужньо кидається на ворога, якщо він її дітонькам загрожує. Душа оповідача ніжна, лірична, поетична, сповнена почуття гумору.
Веселими побрехеньками про мисливські пригоди є усмішки «Дикий кабан, або вепр», «Бенгальський тигр». Веселі мисливські випадки про способи полювання на тигрів у Бенгалії викликають сміх.
«Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялася знову в прекрасній творчості Остапа Вишні», – так писав про цього великого гумориста Олесь Гончар. Сміх – цс ознака душевного здоров’я народу. Для українців гумор – невід’ємна риса національного характеру. Творчість Остапа Вишні сповнена оптимізму, глибокого гуманізму, любові до рідної природи.
Схожі твори:
- Гумористичне зображення полювання в «Мисливських усмішках» «Мисливські усмішки» Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Ми щиро сміємося над пригодами мисливців, над їх безневинною брехнею. Герої Остапа Вишні прекрасно розуміються на всіх тонкощах мисливської справи, на звичках звірів і птахів; Л як вони влучно стріляють! «Та що мені картуз? П’ятака підкинь! Пір’я з твого п’ятака посиплеться», – говорить один […]...
- Гумористичне зображення полювання в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні “Мисливські усмішки” Остапа Вишні із задоволенням читають і дорослі, і діти. Перегортаючи сторінки збірки гуморесок, ми щиро сміємося над пригодами благородних, але, на жаль, безталанних мисливців, над їхнею невинною брехнею. Герої Вишні прекрасно розби’ раються в усіх тонкощах мисливської справи, у звичках звірів і птахів. А як вони влучно стріляють! “Та що мені картуз? П’ятака […]...
- Ставлення до природи у «Мисливських усмішках» Усе своє життя Остап Вишня був з народом і йому віддав свою працю. Його твори вміщують душевну щирість і любов, а також безкомпромісність до всього нечесного, негідного. Сміх письменника викривальний і повчальний. Любив і тонко відчував Остав Вишня природу рідного краю. Тому в його «Мисливських усмішках» гуморески є одночасно і ліричними творами, що оспівують красу […]...
- Любов до природи в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Доля талановитого, гордого і чесного гумориста Остапа Вишні була трагічною. Він потрапив під страшний прес сталінського беззаконня і на десять років був засланий у північні концтабори. Зберігся табірний щоденник. Ознайомлення з цим документом дає підстави стверджувати, що вижити в складних табірних умовах Остапу Вишні допомогло співчуття до людського страждання і незгасима любов до рідного краю: […]...
- Образ оповідача в усмішках Остапа Вишні “Мабуть, із часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Саме в усмішках найповніше виявилася чиста, щедра і весела душа письменника. Герої оповідок – мисливці-невдахи і фантазери, добродушні, щирі селяни. І майже в кожному творі присутній мудрий і дотепний, […]...
- Непроминуща чарівність “Мисливських усмішок” Остапа Вишні У післявоєнний період Остап Вишня створив великий цикл неперевершених за своєю майстерністю, тонкістю відчуття рідної природи “Мисливських усмішок”. Чудесні романтичні люди населяють усі “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. Письменник розкриває їх думи, характери, уподобання. Кожен з них – це завершений мистецький тип, привабливий образ, що чарує нас своєю простотою, закоханістю в рідну природу, звеселяє нас своїми […]...
- Ліризм «Мисливських усмішок» Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: «Їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив!» Ці слова доповнюють наше уявлення про особистість митця, який був закоханий у життя. Вони допомагають також зрозуміти гуманістичний пафос «Мисливських усмішок», які, незважаючи на назву, навчають не полювати, а охороняти все живе. Людина і […]...
- Художнє багатство “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Широкознаного на Україні та за рубежем українського гумориста і сатирика, творця незвичайної “вишневої усмішки” справедливо називають майстром сміху, видатним митцем, народним письменником. Особливої любові читача зажили “Мисливські усмішки” Остапа Вишні – мабуть, єдиний у літературі випадок, коли значний за обсягом і художньою силою цикл творів гармонійно й сильно пронизаний життєрадісним гумором і почуттям патріотизму. Згадаємо […]...
- Ліризм “Мисливських усмішок” О. Вишні Так от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? Треба – любити людину. Більше, ніж самого себе. Тоді тільки маєш право сміятися… із себе, із своїх якихось хиб, недоліків, недочотів і т. д. І буде такий дружній, такий хороший сміх… О. Вишня Остап Вишня – неперевершений майстер гострого сміху. Мабуть, сміх дістався […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем І. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) ІІ. Творчість […]...
- Твір на тему: Ліризм “Мисливських усмішок” Остапа Вишні Читаючи щоденникові нотатки Остапа Вишні, я звернув увагу на такі рядки: “їздили полювати!.. І як радісно, що я нічого не вбив! І як радісно, що я ще поїду (обов’язково), щоб щось убити! І як радісно буде, що я нічого не вб’ю”. Ці слова письменника яскравими штрихами доповнюють наше уявлення про особистість митця, який завжди (хоч […]...
- Веселе полювання за збіркою оповідань О. Вишні “Мисливські усмішки” “Мисливські усмішки” – одна з найвідоміших збірок Остапа Вишні. І дорослі, і діти із задоволенням читають ці гуморески. Герої “Мисливських усмішок” чудово розбираються в тонкощах мисливської справи, а звички звірів і птахів знають краще за власні. Ми щиро сміємося над пригодами дуже благородних, але вельми безталанних мисливців, бо найкраще в них виходить невинна мисливська брехня. […]...
- На полювання з девізом: хай живуть зайці! Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався з дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Країна веселої мудрості (за творчістю Остапа Вишні) У своїй «Легенді про Остапа Вишню» Терень Масенко писав, відтворюючи слова видатного гумориста: – За правду – й смерті не боявся, І не писав тріскучих од, І все життя з біди сміявся, Як запорізький мій народ. Ці слова дуже влучно розкривають витоки оптимізму незрівнянного українського сміхотворця Павла Михайловича Губенка, який увійшов в історію вітчизняної літератури […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. Я захоплююсь майстерністю письменника, який у звичайному […]...
- На полювання із девізом: “хай живуть зайці!” Остап Вишня (Павло Михайлович Губенко) був завзятим мисливцем і рибалкою, але на полювання він збирався із дивним девізом: хай живуть зайці! Павло Михайлович, пройшовши пекло десятирічного заслання, вирушав на полювання з єдиною метою – помилуватися густими лісами, зеленими луками, запашними сінокосами, бездонно-спокійними озерами, бузковими надвечір’ями, сріблястими нічними росами, ніжно-рожевими світанками. Своє найвище захоплення красою природи […]...
- Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Друг людини, друг природи й праці (слово про творчість Вишні) Остап Вишня Якось Олександр Блок сказав про те, що кожній епосі властиві особливі ритми, а поети є відтворюваними цих ритмів. Кожен з них (чи то поет, чи то прозаїк, чи то драматург) має своє творче обличчя, яке ми називаємо індивідуальним стилем письменника-Твори митців визначаються своєрідністю, неоднаковими мотив»« ми і проблемами, яскравою оригінальністю. Глибинною мудрістю і […]...
- Твір на тему: Індивідуальність творчості Остапа Вишні Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне “обличчя”. Має його і Остап Вишня. Тому, коли говорять ” Мисливські усмішки ” чи “Зенітка”, відразу з’являється посмішка. І як може бути інакше, коли Остап Вишня був справжнім майстром сміху, або краще сказати – його чарівником. Своїми гуморесками він намагався “розкрити очі” людям на ті негативні […]...
- Найвидатні творів Остапа Вишні Надзвичайно м’які й ліричні, сповнені життєствердного сміху твори принесли Остапові Вишні славу народного письменника. Починаючи з 1924 року, видавці, щоб задовольнити попит на твори Остапа Вишні, випускають щороку по десять-п’ятнадцять його книжок. Деякі з них виходять по п’ять-шість разів. А в 1929 році на Україні побачила світ рекордна кількість видань гумориста – двадцять вісім. Одначе, […]...
- Твір на тему: – Остап Вишня – чародій сміху Уперше літературний псевдонім Остап Вишня з’явився 22 липня 1921 року в газеті “Селянська правда” був опублікований фейлетон, з того часу Україна дізналася про великого гумориста Остапа Вишню – Павла Михайловича Губенка. Писав він натхненно, швидко, дотепно. Тільки за два роки (1923-1924) сатирик опублікував понад п’ятсот творів. Популярність Вишні ширилась із швидкістю лісової пожежі. Адже він […]...
- Чим мені подобається творчість Остапа Вишні Є такі твори, знайомство з якими викликає спокусу прочитати все чи хоча б якомога більше з написаного їх автором. Саме до таких належать “усмішки” Остапа Вишні. Вони дуже нагадують портрет письменника. Може, тому, що – “усмішки”. Бо добре привітне обличчя Павла Михайловича Губенка завжди пригадується мені із фотографій осяяним незмінною мудрою півурмішкою. Про що б […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – цс перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на души та відлягає від серця. А вдивляючись у просте, мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, шо йому легше жилося, бо він умів у найжахливішому […]...
- Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні) Остап Вишня зробив значний внесок в українську літературу. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом […]...
- Людина і природа в ліричних віршах М. Рильського Праця, природа, культура – ця “велика тріада” посідає чільне місце у творчості М. Рильського. Його поетичний світ на диво мальовничий, сповнений ясності і прозорості. Ще в юності поета турбувала проблема відносин людини і природи. Це філософська реакція юного поета на все, що діється навколо, спроба рятівного виходу із душевної смути. М. Рильський увійшов у світ […]...
- «Полювання» зі сміхом Остапа Вишні «Остав Вишня. Хто він для нас? Країна веселої мудрості. Слава України, її невмируща усмішка», – так писав про видатного українського гумориста О. Гончар. Традиції гумору в Україні давні, ще із запорозьких козацьких часів. У літературі – від І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Л. Глібова та багатьох інших. Великі попередники й природна схильність до комічного вказали Остапові […]...
- Майстер ліричних поезій – Афанасій Фет І. Афанасій Фет – оригінальний поет-лірик (поезія Фета – поезія натяків, здогадів, умовчувань; передача у віршах читачеві не стільки думок та почуттів, скільки “летючого” настрою поета). ІІ. Майстер ліричної мініатюри: 1. Поетичний “авторитет” Фета (найхарактерніший “фетівський” вірш: Шепот, робкое дыханье, Трели соловья, Серебро и колыханье Сонного ручья. Побудова вірша: тільки з називних речень; предмети і […]...
- Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- О. Вишня – видатний український гуморист Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович понад усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, що він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за формою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розумінні цього слова. Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Роль ліричних відступів у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Роль ліричних відступів у романі О. Пушкіна “Євгеній Онєгін” Що таке ліричні відступи? Здавалося б, з точки зору розвитку сюжету – двічі зайве явище: по-перше, відступ від головної лінії, по-друге, лірика, а нам події та конфлікти цікавіші, розповідь про вчинки головних героїв або хоч описи природи. Це – на перший, поверхневий погляд. Якщо вдуматися, сенс […]...
- Місце і роль ліричних українських народних пісень Українська пісня – одне з найцінніших надбань українського народу. Коли вона звучить, серце не може залишатися байдужим і холодним, бо в ній стільки трепетної щирості, ніжності, відвертої довіри. Одного разу знайома літня жінка сказала мені: «Моє серце від болю й випробувань скам’яніло, ніщо його вже не зворушує. А почую українську пісню – плачу. Вона – […]...
- Зцілення любов’ю (життя і творчість Остапа Вишні) Остап Вишня ще за життя став легендарною особистістю. З вуст у вуста ие редавалися про нього бувальщини і небилиці. Часто-густо такі історії доходили І до самого письменника. Вишня ніколи не заперечував, тільки м’яко посміхат м у відповідь. Ще в двадцятих роках Майк Йогансен говорив, що всі українці поділяють и на дві частини. 99 % становлять […]...
- Твір на тему: “Гумор у житті людини” за гуморескою Остапа Вишні “Сом” Більшість відомих українських письменників можна легко відрізнити за індивідуальністю стилю, майже кожен з них має своє творче “обличчя”. Має свій стиль та своє “обличчя” відомий український гуморист Павло Михайлович Губенко, більше відомий нашим співвітчизникам як Остап Вишня. Більшість наших співвітчизників, які добре розуміються на літературі, коли чують такі назви, як “Зенітка” і “Мисливські усмішки”, одразу […]...
- Так ніхто не кохав (художнє вираження інтимних почуттів у ліричних творах Володимира Сосюри) Цього року я вперше пізнав глибину поезії Володимира Сосюри, хоч, зізнаюсь, читав його вірші і раніше. Але це були поодинокі випадки, тому і не запам’ятовувалися ці вірші надовго. Мабуть, усе вимагає саме свого часу, і сьогодні я вже сприймаю Сосюрині рядки як відверту сповідь близького друга. У них – безмежний світ В. Сосюри, який був […]...
- Сміх у творах Остапа Вишні Ми сміємося і будемо сміятися, бо ми живемо повнокровним життям, разом із своїм веселим, дотепним, талановитим народом. Остап Вишня – Письменницьку програму сам Остап Вишня сформулював так: “Про що я, нещасний, мушу думати й писати: – “Про хуліганство, грубість, невихованість. – Про виховання лоботрясів і шалопаїв. – Про легковажне ставлення до кохання, до шлюбу, до […]...
- Система ліричних образів у творах Бориса Олійника Ліричний герой Бориса Олійника – це той, хто сіяв гречку, брав штурмом Стамбул, воював із фашизмом, відбудовував країну, вчив і виховував дітей. Його діла “буремні і великі, відкриті перед людством, як сльоза”. У поезію Борис Олійник прийшов у 60-ті роки XX століття, які пізніше були названі “хрушовською відлигою”. Це наклало помітний відбиток на літературні пошуки […]...