Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось”

Схожі твори:

1. Показ кмітливості простого народу в співомовці Руданського «Добре торгувалось» Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір «Добре торгувалось». Мужик з мазницею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: «Здесь не деготь,- йому кажуть,-Дурні продаються!..» Але мужик зумів постояти за себе, […]...
2. Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і (порив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити). І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” […]...
3. Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
4. Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
5. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XІX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм […]...
6. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XІX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові переклади співомовок С. Руданського. Степан […]...
7. Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. «Степан Руданський справді заслуговує […]...
8. Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових […]...
9. Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони ви­конували доручення (“Запорожці […]...
10. Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона […]...
11. “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню […]...
12. Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
13. Показ війни як трагедії народу (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Так проходили дні, місяці і, нарешті, роки. По селах, містах і містечках Лютувала громадянська війна. М. Хвильовий. Багато хто з українських письменників відтворив події громадянської війни в Україні, бо багатьох із них вона торкнулася особисто. Та це й не дивно, бо, мабуть, не було такої людини, яку б не зачепила війна. Розглядаючи події того часу […]...
14. Показ історичного минулого українського народу Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Твір за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван підкова”. Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщини завжди хвилювала поета. Україна, як багато почуттів вкладено в це слово! Яка юна велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені […]...
15. Показ історичного минулого українського народу (за поемами Т. Шевченка “Тарасова ніч” та “Іван Піднова”) Творча палітра Т. Шевченка дуже різноманітна. Тема історії рідної батьківщи­ни завжди хвилювала поега. Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Україна… Це гіркий полин на козацьких могилах і освячені багряною кров’ю поля жорстоких битв із заво­йовниками, широкі степи, що чули плач полонянок і стогін бранців… Тому […]...
16. Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
17. До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей (“Іван-Бігунець”, “Перченя” та інші). Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба […]...
18. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів «не гнути козацької шиї»: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми […]...
19. Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на дробиночку”, а потім, забувши про честь і гідність, закупатися в сріблі-золоті, […]...
20. Показ нескореності українського народу в поемі «Прометей» Один із визначніших своїх творів Андрій Малишко назвав ім’ям героя старогрецької міфології. Прометей – це вічний символ незламності духу. На фронтах Великої Вітчизняної війни поет побачив багато таких нескорених людей і їм, а також невмирущому народові, присвятив свою поему Андрій Малишко. В образі простого юнака зі Смоленщини поет зображує тих людей, які героїчно захищали рідну […]...
21. Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись… (життя і творчий шлях С. Руданського) Талановитий український поет 50-60-х років XІX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до […]...
22. У кмітливості вороні не відмовиш (твір-розповідь з власного досвіду) Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а голова, шия, крила і хвіст […]...
23. Сила народу в єдності, згуртованості, відданості своїй Батьківщині (за повістю “Захар Беркут”) Від дорослих ми часто чуємо: “Гуртом і батька легше бити”. Дійсно, якщо разом, то легше все вийде. Є казка, у якій старий батько подав такий приклад: одну гілочку легко зломити, а пучечок важче. Це все до того, що єдність – це велика сила. Ось і у повісті І. Я. Франка “Захар Беркут” зображено, як єдність, […]...
24. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XІX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
25. Казки – дорогоцінний скарб народу Народні казки – дорогоцінна скарбниця мудрості, що передається з покоління в покоління протягом століть. У них знайшли відгомін мрії та сподівання народу, що завжди прагнув утвердження справедливості. У казках засуджуються неправда, жорстокість, заздрощі й підступність, й утверджуються чуйність, милосердя, вірність. Казки – це безцінні перлини, що духовно збагачують і виховують людину, пробуджуючи в ній найкращі […]...
26. “Серце народне” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У всіх своїх добутках Н. А. Некрасов звертається до народу. І поема “Кому на Русі жити добре” не виключення. Некрасов писав про народ і для народу. Героєм своєї поеми Некрасов обрав не окрему особистість, а всі “мужицьке царство”. “Кому на Русі жити добре” – істинале народна поема, широке епічне полотно. Некрасов не ідеалізує народ, але […]...
27. Показ любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, істориком, етнографом, мовознавцем та культурним діячем – тема історичного минулого […]...
28. Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає в своїй душі вогник любові до своєї Батьківщини, […]...
29. Художня своєрідність поеми М. О. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Поема “Кому на Русі жити добре” займає центральне місце у творчості Некрасова. Вона стала своєрідним художнім підсумком більш ніж тридцятирічної роботи автора. Всі мотиви лірики Некрасова розвинені в поемі, заново осмислені всі проблеми, що хвилювали, використані вищі його художні досягнення. Некрасов не тільки створив особливий жанр соціально-філософської поеми. Він підкорив його своїй надзадачі: показати картину, […]...
30. Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є сим­волом добробуту українців? […]...
31. Образ Матрени Тимофіївни в поемі “Кому на Русі жити добре” Частина, названа “Селянка”. Взагалі цей образ займає особливе місце у всій поезії Некрасова. Російська жінка завжди була для Некрасова головною носителькою життя, вираженням її повноти, як би символом національного існування. От чому Некрасов з такою увагою вдивлявся в її долю, художньо досліджував її в поемі онароде. Адже мова йшла про самий корінь життя, об неї, […]...
32. Поміщики й “люди холопського звання” у поемі Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” У поемі “Кому на Русі жити добре” Некрасов виступив гнівним викривачем про щественно-політичний лад Росії й виніс йому строгий вирок. Поміщики представлені в поемі очами селян, без усякої ідеалізації й співчуття. Сатирически зобразив Некрасов паразитическую життя поміщиків до реформи, коли “дихали груди поміщицька вільно й легко”. Пан, що володів “хрещеної собственностью”, був повновладним царьком у […]...
33. Авторська позиція в поемі “Кому на Русі жити добре” Над своїм добутком “Кому на Русі жити добре” Микола Олексійович Некрасов працював багато років, віддавши йому частина своєї душі. І протягом усього періоду створення цього добутку поета не залишали високі подання про доконане життя й доконану людину. Поема “Кому на Русі жити добре” – підсумок багаторічних роздумів автора про долі країни й народу. Отже, кому […]...
34. Образ простого народа в романе “Война и мир” 1867 год. Л. М. Толстой закончил работу над эпохальным романом своего творчества ” Война и мир “. Автор отмечал, что в “Войне и мире” он “любил мысль народную”, поэтизируя простоту, доброту и нравственность русского человека. Эту “мысль народную” Л. Толстой раскрывает, изображая события Отечественной войны 1812 года. Не случайно Л. Толстой описывает войну 1812 года […]...
35. Показ розбіжності між світом та намірами особистості Соціально-психологічний роман “Перехресні стежки” І. Франка побачив світ у 1900 році. Твір вважався новаторським явищем у розвитку української літератури. Орієнтуючись на європейські моделі реалізму, зокрема, французького, Каменяр значно ускладнив, психологічно збагатив образи твору. В образі головного героя роману Євгенія Рафаловича автор намагався показати інтелігента-борця за народні інтереси. Адвокат добре знав громадські справи, організував народне віче, […]...
36. Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого […]...
37. Ідейний задум поеми позначений “Кому на Русі жити добре” Зображення народу в поемі Некрасова “Кому на Русі жити добре” “Кому на Русі жити добре” – поема-епопея. У центрі її – зображення післяреформеної Росії. Некрасов писав поему протягом двадцяти років, збираючи матеріал для неї “по слівцю”. Поема надзвичайно широко охоплює народне життя. Некрасов хотів зобразити в ній всі соціальні шари: від селянина до царя. Але, […]...
38. Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” Зміст поеми “Кому на Русі жити добре” не однозначний. Адже питання: хто щасливий? – викликає й інші: що таке щастя? Хто гідний щастя? Де потрібно його шукати? І ці-те питання “Селянка” не стільки закриває, скільки відкриває їх, на них наводить. Без “Селянки” не все ясно ні в частині “Мізинок”, що писалася до “Селянки”, ні в […]...
39. Що зближає поему Кому на Русі жити добре й фольклорний добуток? Існує чотири основних розходження фольклорного добутку й добутку художньої літератури. По-перше, фольклорний добуток – результат колективного (народного) творчості, а літературний твір – створення індивідуальному, приналежному одному конкретному авторові. По-друге, фольклорний добуток століттями існує в усній формі, передається з покоління в покоління, кожний виконавець, по своєму бажанню, може вносити у фольклорний добуток деякі зміни; літературний твір […]...
40. Утвердження громадської активності трудівника Творчість С. Руданського в українській літературі посідає важливе місце. Його творча спадщина велика і багатогранна, але найвиразніше його талант проявляється в ліриці. Щодо своїх ліричних творів Руданський вживав жанрове визначення “пісні”. І це не випадково. Впадає в око близькість лірики українського поета до фольклору. Але все рівно він не вдавався до стилізації під народну творчість, […]...