Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”)

Схожі твори:

1. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
2. Возвеличення людського гуманізму і осуд бездушності в оповіданні «Лось» Оповідання Євгена Гуцала «Лось» вразило мене не тільки чудовими картинами природи, гуманним ставленням автора до тварин, а й майстерним відображенням переживань хлопчиків, які зробили все можливе, щоб врятувати лісового красеня. Лось потрапив до заповідника із тайги, звик до людей, до того, що його підгодовують. Одного разу з ним трапилося нещастя. Він, долаючи спрагу, прийшов до […]...
3. Люди і тварини (за оповіданням Є. Гуцала “Лось”) В оповіданні Євгена Гуцала світ природи уособлює лось. Це лісовий красень, могутній старий звір, який колись жив у тайзі, а потім потрапив до заповідника. Він звик до людей і довіряв їм, бо вони його взимку підгодовували, а одного разу врятували, коли його вже обпалювала своїм смертельним диханням вовча зграя, яка гналася за ним. Але лось […]...
4. Від совісті кожного (за оповіданням «Лось») Людина є часткою природи, але всесильною. На неї покладена відповідальність за збереження всього живого на землі. В основу оповідання «Лось» відомого українського письменника Є. Гуцала покладені справжні факти. На початку твору перед нами постає красень-лось: «Це був великий звір з широкими грудьми, які легко здималися од дихання, його груди нагадували низькорослий кущ, із якого обнесло […]...
5. Возвеличення гуманного ставлення до природи у творі “Лось” Твори Євгена Гуцала правдиво і щиро розповідають про випадки з життя. В оповіданні “Лось” автор розповідає про старого звіра, який жив у заповіднику. Він оселився тут вже давно, прийшов з тайги, звик до людей. Одного разу звір прийшов на водопій і провалився в ополонку. Він намагався вискочити, але у нього нічого не виходило. У лося […]...
6. Добро і зло (за оповіданням «Лось») Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання «Лось» наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський […]...
7. Природа й людина у творі Є. Гуцала “Лось” Людина і природа – нерозривне, людина є її часткою. Є. Гуцало розповідає нам лише про короткий епізод із житія людей і природи. Але ця розповідь зворушує, викликає співчуття і водночас гнів, що люди можуть бути настільки жорстокими. Автор знайомить нас із красенем, великим, сильним лосем. Він сповнений життєвих сил. Він чекає на прихід весни, коли […]...
8. Вічне протистояння добра і зла. За твором Гуцала “Лось” Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асоціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в казках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письменник протиставляє людей […]...
9. Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Велике щастя для людини – користуватися благами природи, насолоджуватися її красою. Здавалося б, життя скрізь прекрасне. Але звідки ж тоді береться жорстокість, бездушність, підлість? Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхнуло мене на роздуми про добро і […]...
10. Вічне протистояння добра і зла (за твором Е. Гуцала “Лось”) Тема добра і зла – одна з найголовніших тем у літературі. Слово “добро” асо­ціюється у мене зі словами “щастя, милосердя, злагода, любов, мир”. Недарма в ка іках завжди перемагає добро. На жаль, недобрі, злі, черстві люди зустрічаються не тільки у казках, а й у житті. Оповідання Євгена Гуцала “Лось” вчить людяності, добра, краси. Письмен­ник протиставляє […]...
11. Що б я зробив на місці хлопчиків з оповідання Є. Гуцала “Лось” Читаючи твори Є. Гуцала, ми відчуваємо, що письменник – знавець дитячої душі. Його оповідання “Лось” не залишить байдужим нікого. Тема цього тво­ру – великий світ природи і людей у ньому. Ми бачимо, що більшість людей (мисливці, працівники заповідника) стави­лися до тварини з турботою. А які молодці хлопчики! Ризикуючи своїм життям, вони не кидають лісового красеня […]...
12. Мої враження від оповідання Є. Гуцала “Лось” Оповідання Євгена Гуцала “Лось” дуже схвилювало мене. Колись я бачив лося у зоопарку в нашому місті. Тварина дивилася на мене дивовижними чорними очима, мала величну поставу та великі красиві роги. Читаючи епізод, у якому хлопці визволили лося з льодяного полону, я дуже хвилювався за малих сміливців і водночас захоплювався їхньою мужністю. Я розмірковував, чи зміг […]...
13. Моє враження від прочитання оповідання “Лось” Є. Гуцала Є. Гуцал Народився в с. Старому Животові на Вінниччині в родині вчителів. Закінчив Ніжинський педагогічний /нститут імені М. В. Гоголя. Працював журналістом у різних редакціях, у видавництві “Радянський, письменник”. Прозаїк, поет, кіносценарист. Автор кількох поетичних книжок, багатьох збірок оповідань, повістей, романів (“Люди серед людей”, “Яблука з осіннього саду”, “Скупана в любистку”, “Мертва зона”, “Родинне вогнище”, […]...
14. Добро и зло (по рассказу “Лось” Е. Гуцало) Охранять Леса, рощи, сады – зеленое богатство нашей страны заклинает нас известный украинский писатель Евгений Гуцало. Много произведений он посвятил природе. Его рассказ “Лось” наталкивает на раздумья о добре и зле. В лесу живет могущественный лось. У него много врагов: медведь, рысь, волк, а иногда и люди. Таким человеком в рассказе изображен дядя Шпичак. Авторское […]...
15. Людина і природа – друзі чи вороги? (За оповіданням Є. Гуцала “Лось”) Не можна, мабуть, сказати, що це друзі чи вороги. Це ніби єдина цілісна система. Оповідання “Лось” талановитого письменника Євгена Гуцала – гарний тому приклад. Прочитавши цей чудовий твір, розумієш, що людина не може уявити своє життя без природи. А природа в свою чергу потребує догляду та уваги людини. Оповідання пройняте такою щирою любов’ю до природи, […]...
16. Острозька колегія – перша вища школа в Україні (за оповіданням “В Острозькій школі”) Андрій Якович Чайковський з дитинства цікавився історичним минулим України. В одному уривку з роману “Сагайдачний” він розповідає про першу вищу школу. Князі Острозькі були відомі по всій Україні. Вони дбали про освіту, книгодрукування, мистецтво. Костянтин Острозький був доброю людиною, мудрим правителем. Він заснував у 1576 році колегію у своєму місті. До колегії приймали не лише […]...
17. Могло бути інакше (за твором Євгена Гуцала “Лось”) Мені було дуже важко читати це оповідання. Та я знаю приклади жорстокого ставлення до домашніх тварин – що вже казати про диких. Усі закликають бути добрими, та тільки від закликів до добрих справ – дуже далеко. Якби люди думали не про наживу, а про те, що треба бути добрими, то історія з лосем мала б […]...
18. Моє ставлення до Федька і Толі за оповіданням В. Винниченко “Федько-халамидник” Нещодавно ми читали оповідання “Федько-халамидник”, яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження. Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків – Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків. Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, […]...
19. Моє ставлення до Федька і Толі (За оповіданням В. Винниченка “Федько-халамидник”) Непосидючий, майстер на різні вигадки, Федько був страшенним розбишакою й халамидником: то шибку розіб’є з рогатки, то синця наб’є своєму другові, то змія відбере в хлопців. Перший по силі на всю вулицю. Але, незважаючи на все це, у Федька було дуже багато друзів: і Гриць, і Стьопка, і Спірка. Хлопці його дуже любили й поважали. […]...
20. Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням «Федько-халамидник») Нещодавно ми в класі читали оповідання Володимира Винниченка «Федько-халамидиик». Письменник розповідає про двох хлопців – Федька- халамидника, сина бідного робітника друкарні, і Толю, дитину з багатої сім’ї. Федько був чесним, ніколи не брехав, але любив бійки, заважав хлопцям спокійно гратися, робив чимало шкоди сусідам. Проте він був справжнім другом, не ховався за спини інших і […]...
21. Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник’ В. Винниченка) Чи хотів би я мати такого друга як Толик? (за оповіданням “Федько-халамидник” В. Винниченка) Перш ніж відповісти на це питання, треба з’ясувати, що то за людина була Толик, і, можливо, спробувати його зрозуміти. Ось що каже Володимир Винниченко про нього: “А найбільше доставалося за Толю. Толя був син хазяїна того будинку, де вони жили. Це […]...
22. Подвиг української матері-селянки (За оповіданням О. Довженка “Мати”) У далеке минуле відійшла Велика Вітчизняна війна. Не лише ми, а й наші батьки знаємо її лише з кінофільмів, книжок, театральних вистав. Не довелося нам пережити пекельних жахів війни, не довелося почути, як гуркотить гарматний грім, побачити, як прожектори хрестять небезпечне небо. Але й нині, читаючи про подвиг наших дідів та прадідів, добре розумієш, яку […]...
23. Осуд обмеженості, лицемірства, кар’єризму та міщанства у повісті “Людина” Людина – це творіння не лише природи, а й суспільства, в якому вона живе. Отже, навколишнє середовище має великий вплив на формування характеру, поведінки та вчинків людей. Ольга Кобилянська у своїй повісті “Людина” майстерно показала інтелігенцію середнього достатку глухого провінційного містечка. Ще на початку своєї розповіді вона ніби запитує: чому талановита жінка не може реалізувати […]...
24. Пам’ятники тваринам (твір-діалог) – Ти бачив коли-небудь лося, зробленого з бронзи, натуральних розмірів? – Живого бачив, а бронзового – ні. Це дуже велика тварина, зі здоровими розложистими рогами. Важить понад півтори тонни. Уявляю, скільки бронзи тре­ба, щоб відлити такого велетня! – І все ж таки така скульптура існує. Я бачив її цим літом у Виборзі, де ми були […]...
25. Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила […]...
26. Твір на тему: “Засудження жаги до наживи, холодного розрахунку та бездушності” за романом Ч. Діккенса “ОліверТвіст” Свій перший твір Чарльз Діккенс написав на замовлення. Працюючи над ним, він застосував безліч власних спостережень і зауважень, які прекрасно вписувалися в сюжет дорожніх пригод. Другий роман був вже задуманий самим Діккенсом, тому тут він зміг показати читачеві картини свого скаліченого дитинства. Звичайно, його дитинство не було таким же жахливим, як у його героя – […]...
27. Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
28. Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…” Народ завжди засуджує зрадництво, прагнення відступництвом здобути багатство і владу. Але в суспільстві завжди знаходяться люди, які, нехтуючи своїм народом, стають запроданцями рідної землі. Історична подія – зрада Савою Чалим, начальником надвірних козаків князів Любомирських, своєї батьківщини описується в баладі “Ой був у Січі старий козак…”. Не схотів же той Сава козакам служити, Відклонився до […]...
29. Маленька людина у страшному вирі війни (за оповіданням Гр. Тютюнника “Климко”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Мир та злагода, щира усмішка, дзвінкий сміх, впевненість у завтрашньому дні. І раптом – війна! Турботи, муки, плач, ридання!.. Після років миру чи можна повірити у реальність жаху? Мільйони життів скалічено, зруйновано так, що не повернути. В оповіданні Гр. Тютюнника “Климко” відтворена гра долі малого хлопчика. Доля на […]...
30. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
31. Осуд тоталітаризму у романі “Нескінченний тупик” На відміну від авторів, що писали про экстравертних жахи тоталітарного соціалізму – зовнішніх стосовно людини (війна, в’язниця, табір і т. д.), Галковский оповідає про жахи интроверт-них, що мають морально-психологічні причини, пережитих у душі й так що сильно травмували особистість, що обернулися психоневрозом. Як страшне щиросердечне потрясіння, після якого не хочеться жити, сприймає нормально розвита юна […]...
32. Утвердження величі ратного подвигу і гнівний осуд війни у романі О. Гончара “Прапороносці” Звістка про війну ввірвалась у життя Олеся Гончара, коли той був студентом. Маючи можливість евакуюватись, він, однак, пішов у райком комсомолу, щоб стати бійцем добровільного студентського загону. Пройшовши війну, виконавши свій обов’язок перед Батьківщиною, Гончар прагнув якнайскоріше виконати ще один свій обов’язок – обов’язок письменника – “скоріше вилити на папір те, що переповнювало душу”, те, […]...
33. Усвідомлення відповідальності за свою справу і свої вчинки (за оповіданням Є. Гуцала “Сім’я дикої качки”) Недаремно говорять: “Життя прожити – не поле перейти”. І прожити своє життя без помилок не вдається нікому. Хоч існує прислів’я: “На чужих помил­ках вчаться”, – але частіше люди вчаться на власних. Можливо, так краще відкладається у голові та серці. Але кожного разу, коли хочеш щось зробити, треба гарненько подумати. Часто емоції чи незнання справи не […]...
34. Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
35. Контрастне зображення Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка “Федько – халамидник”) В оповіданні В. Винниченка “Федько – халамидник” зображено двох хлопців. Федька називали розбишакою і халамидни ком, а Толю -“дитиною ніжною, делікатною”. Федько тільки удавав з себе бешкетника, а насправді був добрим, вірним, умів берегти таємниці. І найголовніше те, що він був чесним. Цими рисами хлопець викликав до себе повагу товаришів, був серед них лідером. Толя […]...
36. Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
37. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не […]...
38. Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Осуд бездуховності та егоїзму в повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Нечуй-Левицький посідає особливе місце серед творців української класичної прози. Він – майстер великих епічних творів, вдумливий спостерігач народного життя. В художніх творах Нечуя-Левицького розкриваються правдиві картини часів панщини і характерні явища пореформеної епохи: боротьба за власність, за землю, поява заможної сільської верхівки та маси заробітчан, […]...
39. Осуд війни в поезії Олександра Блоку У відмінність від більшості письменників-модерністів Блок із самого початку засудив імперіалістичну війну. Це виявилося вже в тім, що він майже зовсім не відгукнувся на неї, якщо не вважати два вірші, що прямо ставляться до теми війни (“Петроградське небо каламутилося дощем”, “Шуліка), і деякі відзвуки в інших віршах. Основні мотиви в цих добутках – безглузда загибель […]...
40. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку” У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала […]...