Основні жанри усної народної творчості
Народна творчість Дуже різноманітна. Як і художня література, усна народна творчість поділяється на лірику, епос і драму. Народна драма, як правило, стосуйся святкових подій – як родинних, так і календарних. Епос відображає історичні події. А лірика – у поетичній формі зображує події приватного життя людини, хоча часто теж має сюжет, на відміну від звичайних ліричних творів. Дайте визначення жанру історичної пісні. Історична пісня – це ліро-епічний твір, який зображує якусь історичну по-НО чи присвячений діяльності певної історичної
“Годі тобі, пане-брате, Гринджоли малювати, Бери шаблю гостру, довгу, Та йди воювати!.. Ой ти станеш з шабелькою, А я з кулаками, Ой щоб слава не пропала Проміж козаками”.
Таке звертання підкреслює важливість описаних подій, відтак сам текст пісні закликає кожного взяти участь у боротьбі. Окрім згаданих, у народній пісні “Зажурилась Україна” використано ще кілька типових для народних творів прийомів.
Дослідники сходяться на тому, що Маруся Чурай – постать, що дійсно існувала. Хоча цей факт і досі викликає дискусії. Дати життя дівчини – орієнтовно по 1625-1650 роки. Дочка полтавського полковника Гордія Чурая, Маруся Чурай була наділена непересічним талантом до співу. Вона сама складала свої пісні. Проте життя дівчини було трагічним. Її коханий Гриша Бобренко одружився з іншою. За деякими джерелами, засліплена бажанням помсти, Маруся отруїла вірного хлопця. За іншими ж переказами, вона не була винна у загибелі Гриші. Дівчину засудили до смертного вироку (цей вирок і досі зберігся – і це єдиний історичний документ, який підтверджує існування Марусі Чурай!). Дівчину врятував гетьманський наказ, привезений її другом Іваном Іскрою. Захворівши у в’язниці, Маруся невдовзі померла. Образ Марусі Чурай використовували багато письменників. Це Левко Бороковський – “Чарівниця” (1834), Степан Рудапський – “Розмай” (1854),”Ой, не ходи, Грицю…” (1876) харківського драматурга В. С. Александрова, М. Старицького “Ой, не ходи, Грицю…”, В. Самійленко – “Маруся Чураївна, Ліна Костенко – роман у віршах “Маруся Чурай”.
Дума – жанр суто українського епосу. Думи виконувались речитативом під акомпанемент музики – кобзарем, лірником. Для дум характерний більший обсяг, ніж для історичних пісень, відсутнє членування на строфи. Генетично дума пов’язана як з давнім героїчним епосом, так і з жанром голосіння. Для дум характерна більш-менш чітка структура (заспів, основна частина, закінчення), проте характерне членування на строфи. рими здебільшого дієслівні. Для дум характерні усталені форми епітетів, паралелізму, специфічний синтаксис.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)