Осінні мелодії Володимира Сосюри

Володимир Михайлович Сосюра – талановитий поет-лірик, співець боротьби і кохання, неперевершений майстер чарівного слова. Він співець червоних, суворих осінніх вітрів: важких років, замріяний живописець світанків, журавлиних перельотів і голубих далей. Поет був ніжний, мов пісня солов’їна і тривожний, наче грози революції. Сила його поезії в емоційності.

Танцює вітер кучерявий, Зоря на обрії згаса. Багряний лист, пожовклі трави – Мелодій осені краса. Там десь Дніпра сталеві хвилі. Кудись я стежкою іду. І, щастя квіти запізнілі, Сумують

айстри у саду… Осінь у природі… Осінь життя… Сосюра сприймав її як час плодозбору, тихої замріяної краси.

Його цикли осінніх мелодій здебільшого пройняті глибоким оптимізмом, вірою у вічну молодість своїх творів. Про причини, які зумовлюють оптимістичне звучання їх на новому стані життя і творчості, він щиро зізнається перед читачем:

Мов два мене: один ще юний, юний, а другий, що й казать, уже старий,

Та їх серця одні єднають струни,

І тому я незмінно молодий.

Поетична книжка Володимира Сосюри «Осінні мелодії», в якій найповніше відбилися осінні настрої поета, – це пісня щирого й відданого

серця, що бринить на найтоншій струні. Од дум ніяк я не засну, – вони біжать, нема їм краю… Блажен, хто осінь на весну в натхненній пісні обертає.

Поезія Сосюри щира, завжди була співом душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної у своїх почуваннях. Лірика кохання, лірика людського серця незмінно звучала в ніжній поезії Володимира Сосюри.

Осінній сад, жоржни печаль багряна,

Стрясають їх пориви вітру злі,

І дерева жаліються туманам,

Що вже так мало листя на гіллі.

Розриви хмар – неначе ополонки,

Немов замерзло небо в вишині.

І профіль твій так чітко і так тонко

Мені зоря малює на вікні.

Поет творив багато й натхненно, і його голос нагадував собою криницю, якої не вичерпнути ні влітку, ні восени.

Поезія Володимира Михайловича є відгуком щирим і простим на почуття людини, на ніжність і пристрасність і людського серця.

Чарівне багатство лірики Володимира Сосюри яскраво промовляє про те, що їх автор увійшов у поезію як натхненний співець життя, він поруч із нами, він житиме вічно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Осінні мелодії Володимира Сосюри