Величезна популярність таланта Толстого давно переступила кордони країни. Його знає увесь світ. Недарма Горький писав: “Не знаючи Толстого, Достоєвського, не можна вважати себе знаючим свою країну, не можна вважати себе культурною людиною”. У чому причина неминущого інтересу до роману? Що змушує звертатися до нього людей різних націй, віддалених від його героїв і часом, і соціальним середовищем, і іншими проблемами. Ми не втомлюємося повторювати, що рівного в літературі Толстому немає. Чому? Величезний дарунок і художня неповторність
дозволили Толстому показати життя цілого народу, цілої нації, цілої країни, ім’я якої – Росія. На сторінках роману оживає історія, встають люди в плоті й крові, з їх помислами, радостями і прикростями, шуканнями й оманами, любов’ю й ненавистю, з перемогами й поразками. Творчі шукання Толстого завжди були пов’язані з життям.
Герої “Війни і миру”, як позитивні, так і негативні, відносяться, насамперед, до середовища вищого, правлячого дворянства. Толстой намалював широку картину життя дворянського суспільства, зобразив його з усіма властивими йому рисами: паразитизмом, аморальністю, неуцтвом, повною
відчуженістю від народу. Заслуга письменника у тому, що він, нещадно малюючи дворянське суспільство, показав і нечисленні сім’ї кращих дворян, у тому числі і освіченій їхній частини (Болконські і Безухови). Усе передове в середовищі дворянства було явищем винятковим. Як правило, у Толстого образи позитивні володіють саме рисами винятковості, і долі їх у романі розвиваються у зіткненні з “великим світом”, який Толстой малює негативно. Ганна Павлівна Шерер, Ганна Михайлівна Друбецька, Жюлі, Елен Безухова несуть в собі насамперед риси свого класу. Толстой підкреслює, що кожний його герой – породження середовища, плоть від плоті його, і кожний почуває себе в цьому середовищі як риба у воді. На думку Толстого, Наташа – це ідеал жінки. Це багата, щедро обдарована натура. Звідки взялася ця чуйна, зворушлива, дивовижна дівчина? Сім’я Ростових, як і сім’я Болконських, різко виділяється серед звичайних дворянських сімей. Сім’я Ростових подібна тим сім’ям, з яких виходили дружини декабристів і інших передових людей XІX століття. Уклад життя Ростових, звичаї, симпатії й антипатії – все це російське, національне. Вони вбрали в себе дух народу з його життєрадісністю, вмінням непохитно страждати, легко йти на жертви не напоказ, а з усією щиросердечною широтою. Сама яскрава риса в Наташі – це поетичне світовідчування, щиросердечна доброта, відкритість для кожного, хто її оточує. З’явившись уперше на балу, Наташа виявляється так мало схожою на світських панянок, що вже там чітко проявляється контраст між нею і світлом. Ледь переступивши через поріг “дорослого життя”, Наташа виявляється обманутою. До Ростових, і насамперед до загальної улюблениці Наташі, тягнуться кращі люди – Андрій Болконський, П’єр Безухов, Василь Денисов, Захоплення Наташі Анатолем Курагіним, цією порожньою світською людиною, говорить про її недосвідченість. Наташа – натура щедро обдарована, вчинки її оригінальні, над нею не тяжіють ніякі забобони, керує нею серце. Наташа – це чарівний образ російської жінки. Самотньою, чужорідною почуває себе Наташа серед столичних аристократів. Лестощами, грою на довірливості і недосвідченості Курагін захоплює її і в цьому допомагає йому його розпусна сестра Елен Курагіна. Після важкої хвороби, що з’явилася результатом щиросердечних потрясінь, Наташа повернулася до життя оновленою. Лихо не зломило її. Наташа бере активну участь у подіях 1812 року. Широта, незалежність, сміливість, жагуче відношення до всіх явищ життя – такі риси, що наповнюють цей образ. Він зачаровував сучасників і зачаровує нас. Особняком стоїть в сім’ї Ростових Віра – старша сестра Наташі. Холодна, недобра, вона у будинку Ростових – тіло стороннє. Вихованка Соня, повна самовідданої і вдячної любові до всієї сім’ї, завершує галерею сім’ї Ростових. Так само, як і Наташа Ростова, княжна Мар’я – представниця плеяди кращих жінок дворянської Росії початку XІX століття. Цей образ незвичайно складний.
По художній яскравості він займає одне з перших місць серед героїв Толстого. Моральна висота, сила характеру, жіночність виділяють княгиню Мар’ю серед багатьох жіночих персонажів світової літератури. Толстой робить цей образ, незважаючи на складність і суперечливість, незвичайно поетичним, цільним, закінченим, чарівним. Княжна Мар’я – художнє втілення толстовського ідеалу жіночності. Кращі представники дворянства, і серед них Наташа і княжна Мар’я, як правило, щедро обдаровані натури. Вони виділяються із середовища свого класу насамперед гуманністю, справжнім патріотизмом, високою мораллю. В них яскраво проявляються риси російського характеру. І в цьому велика заслуга Толстого.
