Образ України в романі «Мальви»

Мушу вмерти на тій землі, де коноплі по стелю, а мальви вище соняхів ростуть – білі, голубі й червоні…

Р. Іваничук

В історичному романі Романа Іваничука «Мальви» зображені події, що відбувалися напередодні повстання Богдана Хмельницького при султанському і ханському дворах. Головна героїня твору – полковничиха Марія Самійлиха, полонянка з України. Вона та її діти – двоє синів і донька – потрапили в неволю. Діти виростали на чужині, забували рідну землю… Але Марія – ні!

Все життя вона мріяла повернутись додому, в

рідні степи., до рідних могил.

Колишня полковничиха мала стати рабинею – її купив на ясир-базарі господар-татарин. Але вона не зреклась України. Болить душа, бо жінка розуміє, що донька Соломія-Мальва вже стає чужою. Адже їй було лише сім років, коли потрапила на чужу землю. Донька підростає і не розуміє: чого їй кудись їхати?

Не мріють про повернення на Україну й сини Марії. Один з них, якого викрали в дитинстві цигани, став ханським стражником… Другий, котрого продали в ясир, теж став чужим. Та в матері ще жевріє надія, що її діти побачать тирсові степи, сади в молочному цвіту, кучеряві верби, білостінні хати, траву шовкову

– і полюблять…

Добилась-таки Марія свого: сам хан Іслам-Гірей дав їй відпускну грамоту. Кінець неволі! І Маріїни діти потяглись серцем до України, де з’явився Хмель-ага… «Та це ж Хмельницький, генеральний писар реєстрового війська. Той самий Богдан, що гостював колись у Самійла. Господи, невже воскресає козацтво?»

У романі «Мальви» автор яскраво передав тогочасну епоху. Прочитавши книгу, ми ще раз доторкнулись до нашої історії, де Марія – то і є Україна 17 сторіччя.






Сімейне щастя в родині хельмерів.
Образ України в романі «Мальви»