Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”)
Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку.
Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він схиляв свою голову і в знак глибокої пошани написав декілька творів-присвят. Одним з небагатьох українських письменників, кому Є. Маланюк присвятив свій твір, був Тодось
Тодось Осьмачка народився в 1985 році на Київщині. Вже за його перший твір – поему “Думи солдата”, що був спрямований проти війни й царя, письменника заарештували, і якби не революція 1917 року, його б розстріляли. На волі Осьмачка брав активну участь у національно-державному відродженні України, учителював і плодотворно писав. У часи “єжовщини” ним, істинним сином своєї країни, талановитим письменником і національно-свідомою
Тодось Осьмачка був людиною надзвичайних і різнобічних обдарувань, він відзначався досконалою пам’яттю і спостережливістю, умів за подіями й фактами бачити історичні зміни. Він був велетнем людського духу, людиною з могутньою волею до життя, яку важко було скорити, він був кращим представником свого народу, ввібрав у себе його силу й міць, його духовну незламність. Євген Маланюк схиляв голову перед цим велетнем людського духу і після смерті поета в 1962 році написав вірш “Пам’яті Т. Осьмачки”, яким ніби прагнув заперечити смерть поета, що був для нього символом непокори й нескореності української нації: “Осьмаче-символе, як Вій від мук незрячий!”.
Створюючи цю поезію, Євген Маланюк щиро вірив, що український народ здобуде незалежність, згадає про свої надбання, про своїх синів, що доживають чи вже вмерли на чужій землі, і поверне все своє додому:
Ні, не ув’язнить глина чужини
Твою труну, твій попіл вогнепальний,
Бо правнуки, що будуть знов сини,
Перенесуть у тишу спочивальні.
Посадять дуб. І, щоб з землею злить,
Чебрець розстелять килимом духмяним…
Схожі твори:
- Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до соціалістичного режиму. Наприклад, у вірші “Деспотам” письменник звертається […]...
- Поетичні світи Тодося Осьмачки Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо […]...
- Присвята сучасникам (За поезією Є. Маланюка) Євген Маланюк є представником так званої “Празької школи” українських письменників. Це літературно-мистецьке угруповання можна вважати одним з найпрогресивніших в українській літературі XX століття. “Празька школа” опанувала досвід сучасної їй європейської поезії, зумівши синтезувати модернові впливи й суто національну змістовність на одному поетичному просторі. Євген Маланюк звичайно об’єднував свої поезії в цикли, і це є однією […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
- Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки […]...
- Поетичні обрії Тодося Осьмачки Постать Теодося Осьмачки – одна із найоригінальніших і найталановитіших серед українських митців епохи Розстріляного Відродження. В основі його поезій – любов до рідного народу, який потрапив у криваву круговерть 30-х років. Зубожіння селян, розлад, руйнування, людський розпач викликають у душі митця сум і біль, які потім виллються в чудову сумну поезію. Народ гине від злиднів, […]...
- Біографія Тодося Осьмачки Феодосій Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцівці тодішнього Черкаського повіту Київської губернії в родині селянина. Після закінчення місцевої школи працював писарем, 1915 р. екстерном склав іспит при Київський 1-й гімназії на звання земського вчителя. 1916 р. Т. Осьмачка був мобілізований до армії, але захворів і невдовзі після Лютневої революції був звільнений, […]...
- Тема залишеної Батьківщини в творчості Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т.Осьмачки не […]...
- Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой […]...
- Образ Мирона Катранника як уособлення духовної сили нації (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Роман Василя Барки “Жовтий князь” – це перший в українській літературі великий прозовий твір, присвячений національній трагедії України – голодомору 33-го року. Цей твір за жанром роман, хоча його можна було б назвати, на думку О. Забарного, сімейною хронікою: у ньому розповідається про життя Мирона Катранника і його родини від осені 1932 до жнив 1933 […]...
- Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Твір на тему: “Як в нації вождя нема, тоді вожді її – поети!” за творчістю Є. Маланюка Для сучасного українського читача поет Євген Маланюк й досі залишається досить таємничою постаттю. Перш за все, через те, що більшість наших співвітчизників познайомилася з його творчістю зовсім недавно, а також через те, що поезія Є. Маланюка відрізняється глибокою філософією і інтелектуальністю, вона сповнена алегоріями, метафорами і символічними означеннями. Розмірковуючи над роллю поета в суспільстві, Є. […]...
- Образ України в поезії Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі зображений у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш «Україна» займає особливе місце в творчому доробку майстра. «Синьонебая» вітчизна має «незлежане щастя». Ліричний герой […]...
- Україна – центральний образ лірики Є. Маланюка І. З Україною в серці. (Є. Маланюк 48 років прожив в еміграції – це життя поза Україною, але з нею в серці. Тому центральним образом його лірики є образ України – її доля, її історія.) ІІ. Україна в мріях і в творчості Євгена Маланюка. 1. Болісне почуття розлуки з рідним краєм – головний мотив творчості […]...
- Трагедія однієї селянської родини як частка трагедії всієї української нації (за романом У. Самчука “Марія”) І. Історія написання твору У. Самчука. (Роман-хроніка У. Самчука “Марія” відтворює найскладніші етапи історії перших десятиріч XX століття – революція 1905 року, імперіалістична війна 1914 року, революція 1917 року, громадянська війна, голодомор 1932-1933 років. Автор показав, як ці історичні події вплинули на життя жінки з ім’ям Божої Матері, як трагічно змінили це життя.) ІІ. Глибокий […]...
- Показ “страшної трагедії Мазепи’ як трагедії всієї нації (за поемою “Мазепа”) Постать Мазепи цікавила багатьох письменників різних часів. їх перелік можна починати ще від Байрона і Пушкіна. Ставлення до цього гетьмана різне. Відомо, що в Радянському Союзі його сприймали як зрадника. Для українських патріотів він навпаки був мучеником за Батьківщину. Своєрідне розуміння вчинків Мазепи подає В. Сосюра у своїй поемі. Мазепа представлений у творі з двох […]...
- Як в нації вождя нема, тоді вожді її поети (Є. Маланюк) Євген Маланюк… Знайоме і незнайоме ім’я. Знайоме – бо відкриваємо для себе його творчість, а незнайоме – бо півстоліття був забутий митець своєю Україною, її нащадками. Ми відкриваємо для себе поета, якого вважають поетом-борцем за українську державу, митця, який все своє життя роздумував над долею, історією й майбутнім України та українців, письменника, який жив і […]...
- Відповіді до теми: творчість Євгена Маланюка Яку роль у житті Євгена Маланюка відіграло Єлисаветградське училище, де чіп навчався? На початку XX століття у місті Єлисаветграді було близько 80 тисяч жителів Та невелике містечко мало таке училище, якому могли б позаздрити і значно біль ші міста. У різні роки його закінчили письменники: А. Тарновський, Я. Івашке вич, Дон-Амінадо (М. Шполянський), М. Станіславський; […]...
- Оригінальність світосприймання Осьмачки (За повістю «Старший боярин») Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті «Старший боярин». Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук […]...
- Твір на тему: “Призначення митця у творах Євгена Маланюка” У збірці “Земля і залізо” поет звертається до поетів-творців духовних вартостей – Шевченка, Стефаника, Куліша та інших поетів, письменників, що стали провідниками нації, її натхненниками. І ось Стефаник і Куліш, Ось – Коцюбинський, Леся – квіти Степів страждальної землі, Народу самостійні діти! А то підземно загуде Вулканом націй ціла раса, І даром божеським гряде Нам […]...
- Основні мотиви лірики Є. Маланюка Мені дуже подобаються поезії Євгена Маланюка. Хоча вони й часом збігаються тематично з творами інших митців (хто з ліриків не звертався до теми кохання, теми Батьківщини, теми поета та поезії?), але у кожному вірші Маланюка відчувається надзвичайно виразний, яскравий стиль автора, мені здається, його твори важко переплутати з іншими ліричними текстами… Свій власний голос мав […]...
- Біографія Євгена Маланюка Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 року в Новоархангельську на Кіровоградщині. Батько походив із козацько-чумацького роду, а мати, Гликерія, була дочкою чорногорця Якова Стоянова. 1914 року Є. Маланюк закінчив земське реальне училище в Єлисаветграді і вступив до Петербурзького політехнічного інституту. Але з початку світової війни став слухачем військової школи в Києві. У січні 1916 […]...
- Поет своєї епохи (творчість Е. Маланюка) 1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. (Євген Маланюк походить зі старої чумацької родини, яка у XVІІІ столітті переселилася з Галичини на Херсонщину. Дід його, за згадками поета, був двох метрів заввишки, з чорними бровами, з трохи посивілою у 98 років чуприною. Це його кров дзюрчить в усіх віршах поета, це його жага […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно…”) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Штрихи до розуміння постаті Осьмачки Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка «Круча»), після чого в довоєнні роки побачили світ ще декілька збірок автора: «Скитські вогні» (1925), «Клекіт» (1929), «Сучасникам» (1943), «Китиці часу» (1953), «Із-під світу» (1954). Всього […]...
- Собор як символ духовної краси людей. Твір по літературі за романом О. Гончара “Собор” Кожен визначний твір знаходить своє місце в літературі залежно від того, як він збагачує наше розуміння краси і призначення людини, які актуальні питання порушує. “Собор” – шостий роман Олеся Гончара, письменника, увінчаного всіма можливими нагородами. Твір завдав великого удару тоталітарному режимові. Він виконав роль не стільки інструменту розвалу, скільки єднання, соборності сил українства для творення […]...
- Тема: Шляхи становлення та творчого пошуку Євгена Маланюка Якими життєвими принципами керувався Євген Маланюк? Український поет був одним з найвизначніших поетів української діаспори після Першої і Другої світових воєн. Він громив своїх сучасників, ненавидів ворогів свого народу, але ще більше картав “малоросіянство”, зрадництво і рабські інстинкти власного народу. В цьому він близький Т. Шевченкові, М. Кулішеві. Євген Маланюк походив із залитих сонцем українських […]...
- Мова – найцінніший скарб нації (за поезією “Рідне слово”) П. Куліш як поет і патріот українського народу багато значення надавав мові. Багато хто навіть у XІX сторіччі вважав, що ця мова придатна тільки для побутового вжитку, що вона є звичайнісіньким діалектом російської мови, на якому спілкуються малоросійські чи південноросійські селяни, прості люди. Але Шевченко довів, що нею можна творити поетичні шедеври. П. Куліш продовжує […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між […]...
- Мотив туги за Батьківщиною у творчості Є. Маланюка Представник абсолютно нової генерації, поет-воїн, незрадливий лицар-патріот, Є. Маланюк увійшов в історію української літератури XX століття особливою силою слова, пристрасністю почуттів, сміливістю зображення навколишньої дійсності. Видатного поета читає не одне покоління, і кожне розуміє його по-своєму, визначає те, що найбільше хвилює у свій час. Це можна сказати і про Євгена Филимоновича Маланюка. Та вічно новим, […]...
- Вольовий характер ліричного героя творів Є. Маланюка Важко живеться на світі тим людям, які не мають твердого характеру, які здатні розгублюватися від несподіваних проблем, від не зовсім добрих змін у житті. Але їм протистоять люди, які вірять у те, що роблять, які ніколи, навіть під натиском обставин, не здатні зректися своїх ідей та вподобань. Таким, на мій погляд, був і Євген Маланюк, […]...
- Твір на тему: “Це справжнє щастя для нації – мати такого поета, як Т. Г. Шевченко” Справжній поет завжди залишається господарем свого слова і здатний кожним своїм рядком удосконалювати художню цінність свого задуму. Цінність поетичних творів досягається не одноманітністю художніх прийомів і засобів, а, навпаки, умінням природно, без зайвого артистизму поєднувати на перший погляд несумісні речі, віддалені одна від одної, умінням у своїх віршах достовірно зближувати гармонійні асоціації, з’єднувати в єдине […]...
- Собор як символ духовної краси людей за романом “Собор” На романі Олеся Гончара “Собор” довгі роки лежала тінь заборони. І це не дивно, бо в ньому автор сміливо критикує існуючі в той час порядки. Тільки недавно твір дійшов до читачів і одразу ж надбав чималу популярность. Чим же сподобався він нашим людям? у романі немає ні пригод, ні інтригуючих поворотів сюжету. Мабуть, секрет у […]...
- Твір на тему: “Образи у творах Євгена Маланюка” Найбільшою проблемою для України є її діти. Тому наступним важливим мотивом для Євгена Маланюка стає мотив кволої нації, нації, не здатної стати ланкою, що з’єднувала б Бога і Україну. Цей мотив проходить через велику кількість віршів. Так само, як рідко зустрічаємо у творах поета слово “Україна”, так же рідко зустрічаємо “українець”. Десь мудрим сном в […]...
- Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”) Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші. Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і […]...
- Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...
- Туга за рідною землею в ліриці Є. Маланюка Так, без Тебе повільна, нестямна загибель, Батьківщино моя, Батьківщино німа! Більшу частину свого свідомого життя Євген Маланюк прожив далеко від рідної землі. Але його душа була завжди там, де він народився, де зазнав радощів першого кохання, де перші юнацькі сподівання захопили його душу, де хотів жити і мріяв померти. Розлучений з рідною землею, Євген Маланюк […]...
- Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі…”) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета […]...