Тема залишеної Батьківщини в творчості Осьмачки

Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах.

Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т.Осьмачки не є винятковою.

Для нього, як ні для кого іншого, властива романтична туга за Україною, рідним найчарівнішим куточком -Черкащиною. Україна в однойменному вірші поета змальована

незвичайно привабливою, соковитою. Багата природою й людьми, от тільки щастям не наділена.

Майстер слова підкреслює, що «в руці Господній України синє небо», шляхи, гори, звірі, води, птахи, щастя, діти. Це і є тим багатством, що лежить в основі любові до рідної землі. До образу України Тодось Осьмачка звертався дуже часто, сповідуючись у своїй любові чи виливаючи свій біль. У 1926 році в поезії «Розкрила небо Україна» поет писав: Моя тужлива Україно, таку тебе я полюбив, і за твою одну сльозину навіки голову згубив.

Тодось Осьмачка – письменник з мужнім громадянським голосом. Його творчість осяяна чистою синівською любов’ю до рідної землі, вона торкає струни наших душ, закликаючи любити Батьківщину.






Як ти люди так і люди тобі.
Тема залишеної Батьківщини в творчості Осьмачки