О И. Бутурлине, сподвижнике Петра I

Схожі твори:

1. Интерпретация Петра Кожевникова Писатель – основной хранитель слова, которое “было вначале”, посему он, писатель, наиболее близок к вечности. Его основное предназначение – воспроизведение жизни в любых ее формах, то бишь создание “версий”, “игр”, поэтому он, писатель, острее прочих ощущает любое насилие над жизнью, т. е. природой, или, как мы уже привыкли обозначать, экологией. Все это относится к Битову, […]...
2. Русская природа в творчестве в Петра Ильича Чайковского Чайковский проснулся рано, но встал не сразу. Он прислушивался к пению лесных жаворонков. Где-то за окном куковала кукушка. Композитор встал, подошел к окну и увидел лес, уходящий вдаль. Где-то там внизу на берегу озера у него было любимое место – Рудый Яр. Дорога к Рудому Яру шла сначала по просеке, затем березняком, потом через поломанный […]...
3. Образ Петра І Пушкіна дуже любив Росію, добре знав її історію й часто звертався до минулого сваєї країни. Поета залучав образ Петра I, його характер (ськладне й суперечливий) і неоднозначне відношення до його реформ як сучасників, так і наступних поколінь. У поемі ” Полтава “, написаної в 1828 році, Пушкін стварює образ імператора-ваїна, і всю ськладність його образа […]...
4. Образ Петра Могилы В апрельскую среду святой (пасхальной) недели 1632 года состоялось наречение и посвящение Печерского архимандрита Петра Могилы в епископский сан. Все происходило во Львовской братской церкви Успения. Накануне запланированных священнодействий Могила разослал пригласительные письма к тогдашним самым влиятельным лицам и общинам с просьбой прибыть на время посвящения во Львов. Восхищенные общей радостью от осуществленного, львовские братья […]...
5. Сочинение по роману Пушкина “Арап Петра Великого” Обращение Пушкина во второй половине 20-х годов к прозе соответствовало основным тенденциям развития русской литературы. “Повести и романы читаются всеми и везде”,- отмечал Пушкин, подчеркивая большую по сравнению с поэзией распространенность прозаических жанров среди самых различных категорий читателей. Еще в 1822 г. он наметил путь, по которому ему самому суждено было пойти в создании русской […]...
6. В чем смысл противопоставления Петра I и “бедного” Евгения в поэме А. С. Пушкина “Медный всадник”? В центре повествования поэмы образы Петра I и дворянина Евгения. В “Медном всаднике” Петр показан не как живой деятель русского исторического процесса, а как памятник, “кумир на бронзовом коне”. Поэт не раз отмечает непреодолимую мощь Петра. Среди всеобщего смятения лишь он один находится в непоколебимой вышине: его не могут испугать бушующая Нева, порывы ветра, горами […]...
7. Біографія Петра Сагайдачного Славний гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний народився в Галичині, у Самбірському повіті. Його батько був заможним шляхтичем, тому хотів дати синові найкращу освіту в Острозькій школі. Вчився там Петро 8 років. І, мабуть, там дістав прізвище Сагайдачний за хорошу стрільбу з лука. У 1614 році Петро разом із кількома товаришами потрапив до Січі. А у 1616 […]...
8. Характеристика Петра Джері У своїй повісті І. С. Нечуй-Левицький змальовує портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – високий і виснажений тяжкою працею кріпак. Потріскані руки, обличчя, вкрите павутинням зморщок, покручені пальці на руках свідчили про те, що пан Бжозовський витягав останні краплі сил із своїх підневільних. Достатки у старого Джері були такі, що весілля Миколі […]...
9. Біографія Петра Могили Відомою в Україні своєю просвітницькою діяльністю у XVII ст. була Київська братська школа. Тут викладали українську (книжну), грецьку, латинську й польську мови. Вивчали філософію, астрономію, історію, геометрію, музику. Славилася братська школа й іменами найосвіченіших в Україні людей. При Києво-Печерській лаврі існувала школа під назвою Лаврська. Братство запропонувало об’єднати ці дві школи в одну вищу Петру […]...
10. Характеристика Петра Сагайдачного Багато дослідників життя і діяльності Петра Конашевича-Сагайдачного часто зверталися до історичних документів, де Згадується ім’я славного гетьмана України. Напевне, немає історика, який би не використовував спогади польського письменника Я. Собеського. Він не тільки добре знав Сагайдачного, але й бував разом з гетьманом у походах. Будучи очевидцем і учасником Хотинської битви, Я. Собеський написав книгу “Історія […]...
11. Полтава характеристика образу Петра Петро – російський імператор. “Петрівська” тема природно виникає в поемі. Романтичний сюжет про “беззаконну любов” гетьмана Мазепи і Марії Кочубей розгортається на тлі епохи, коли “Росія молода / Мужніла з генієм Петра”. Та і сама сюжетна колізія(батько Марії суддя Кочубей доносить російській владі на зрадника Мазепу) неможлива без “непрямої” участі росіянина царя, без його жорстокої […]...
12. Образ Петра І у романі О. М. Толстого “Петро Перший” Образ Петра І вражає своєю силою. Вона відчувається, у всьому: у росту, у фізичній моці, у розмаху почуттів, у роботі і розгулі. Петро мало схожий на європейського государя: він своїми руками катує і страчує, б’є наближених (хоча і за справу!), непомірно п’є, влаштовує дикі забави. Але він зумів зробити Росію передовою державою, зумів прищепити країні […]...
13. Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава” Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він пішов зовсім новим і особливим […]...
14. Образ Заробітчанина Петра у творі “Земля” (О. Кобилянська) Серед персонажів, що в силу різних причин (а деякі з власного бажання) відірвалися від землі і стали сільськими напівпролетарями, бачимо Петра, Анну, Домніку (коли служила в місті), Онуфрія Лопату, Григорія Чункача та інших. Заробітчанина Петра письменниця наділяє позитивними рисами: він розумний, кмітливий, розважний, інтелігентний, у нього добре і ніжне серце. Замолоду Петро не спромігся звити […]...
15. Російська природа у творчості в Петра Ілліча Чайковського Чайковський прокинувся рано, але встав не відразу. Він прислухався до співу лісових жайворонків. Десь за вікном куковала зозуля. Композитор устав, підійшов до вікна й побачив ліс, що йде вдалину. Десь там унизу на березі озера в нього було улюблене місце – Рудий Яр. Дорога до Рудого Яру йшла спочатку по просіці, потім березняками, потім через […]...
16. Образ Петра І у поемі О. С. Пушкіна “Мідний вершник” 1. Роль історичної особи в художньому просторі. 2. Контрастна картина життя міста й людини. 3. Монументальність і величчя кумира. Потрібно знайти зміст і в нісенітниці: у цьому неприємний обов’язок історика. В. О. Ключевский Історичні події й різні великі особистості не раз з’являлися на сторінках добутків О. С. Пушкіна. І кожного з них письменник поміщав в […]...
17. Тяжкий гріх Петра (за оповіданням «Без хліба») Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання «Без хліба». Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в «хаті поганенькій», а на весну в них «зовсім не стало хліба». Важко було господарю дивитися, як бідують жінка й дитина, а […]...
18. Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла В оповіданні «В Острозькій школі», уривку з роману «Сагайдачний». Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі. […]...
19. Джерела конфлікту Олени й Петра Суркова Очевидно, джерела конфлікту Олени й Петра Суркова варто шукати в першій бурхливій сварці героїв (кінець 3-й частини) і в роздумах Олени про те, як міняє людину влада над людьми, народжуючи навмисну брутальність як стиль поводження “Точно Вам хотілося здатися переді мною й вашими товаришами більше монументальними, чим ви є насправді”,- кидає вона в особу Петру. […]...
20. Образ Петра Першого в поемі Мідний вершник Пушкіна А. С Але північне місто – як примара мрячний, Ми, люди, проходимо, як тіні в сні. Лише ти крізь століття, незмінний, вінчаний, З рукою простягненої летиш на коні. В. Я. Брюсов До поеми “Мідний вершник” (1833) Пушкін кілька разів звертався до образа пануючи-реформатора: у поемі “Полтава” (1829), у незакінченому романі “Арап Петра Великого” (1830), у матеріалах до […]...
21. Образ Петра Першого у романі “Петро Перший” Толстого А. Н Як було сказано вище, “Петро Перший” – історичний роман. Тема його – зображення Росії епохи Петра. Ідея роману – позитивна оцінка характеру і діяльності царя-реформатора. Отже, Петро є головним героєм роману. Сюжет твору побудований на описі життя головного героя з ран його дитинства до перших перемог російської армії в Прибалтиці на початку Північної війни(остання чверть […]...
22. Злочин і покарання характеристика образу Лужина Петра Петровича Лужин Петро Петрович – тип ділка і “капіталіста”. Йому сорок п’ять років. Манірний, ставний, з обережною і буркотливою фізіономією. Похмурий і зарозумілий. Хоче відкрити в Петербурзі адвокатську контору. Вибившись з нікчемності, високо цінує свій розум і здібності, звик милуватися собою. Проте найбільше Л. цінує гроші. Він захищає прогрес “в ім’я науки і економічної правди”. Він […]...
23. Історія одного міста характеристика образа Фердищенка Петра Петровича ІСТОРІЯ ОДНОГО МІСТА ( 1869-1870) Фердищенко Петро Петрович – бригадир, що був денщик князя Потьомкіна. Спочатку глуповци при його правлінні “світло узрили”, оскільки Ф. по своїй простоті цілих шість років “ні в що не втручався”. Однак потім “зробився діяльний” і дібрав смаку, безсоромно вгамовуючи свої жадібність і любострас-тие. З невдоволенням же глуповцев, викликаним голодом і […]...
24. Порівняльна характеристика образів Петра й Миколи (за п’єсою І. Котляревського “Наталка Полтавка”) І. Котляревський дуже багато робив для становлення українського театру, був директором професійного театру в Полтаві. Його п’єса “Наталка Полтавка” – перший драматичний твір нової української літератури, у якому реалістично зма­льовано життя народу, його побут, мрії і прагнення. “Наталка Полтавка” – це драма кохання бідної української дівчини-селянки, яка відстоює своє право на щастя. Серед позитивних персонажів […]...
25. Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
26. Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
27. Розповідь про юнацькі роки видатного гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного (за уривком з роману А. Чайковського “Сагайдачний”) Петро Конашевич-Сагайдачний – одна з найбільш видатних постатей в Україні. Гетьман Війська Запорозького, талановитий полководець, високоосвічена людина, він покрив своє ім’я славою і доблестю, а пам’ять про нього залишилася у віках. Славному гетьману України народ присвятив чимало фольклорних творів – легенд, пісень. А відомий український письменник А. Чайковський написав роман “Сагайдачний”. У першій частині цього […]...
28. Чому О. С. Пушкін так докладно описує дитинство й виховання своїх героїв – Євгенія Онєгіна й Петра Гринева? Розум, коли він тільки що розум, сама дрібниця. Пряму ціну йому дає доброзвичайність. Д. І. Фонвізін Євгеній Онєгін і Петро Гринев – головні герої романів “Євгеній Онєгін” і “Капітанська дочка”. Обоє добутки написані для того, щоб розкрити суспільні (“зайва людина” у Росії 20-х років XІX століття) і моральні (заощадження честі й людського достоїнства в різних […]...
29. Как я организую свой рабочий день Свой рабочий день я пытаюсь крайне заполнить. Я не люблю, когда хоть одна минута прожита зря. Сызмала меня приучили родители жить наполнено, интересно и полезно. Полезно не только для себя, но и для других. Иногда друзья удивляются: неужели не хочется отдохнуть – просто полежать, “поплевать в потолок”? Для меня отдых – это действие. Я считаю, […]...
30. Особенности конфликта в пьесе “Вишневый сад” На уроках литературы мы читали и анализировали Пьесу А. П. Чехова “Вишневый сад”. Внешний Сюжет “Вишневого сада” – это смена владельцев дома и сада, продажа имения за долги. Сначала кажется, что в пьесе четко обозначены противодействующие силы, отражающие разные периоды бытия России того времени: прошлое (Раневская и Гаев), настоящее(Лопахин), будущее (Петя и Аня). Кажется, столкновение […]...
31. Сочинения по литературе по рассказу Платова “Юшка” А. П. Платонов писал о себе: “…исполняется моя долгая упорная детская мечта – стать самому таким человеком, от мысли и руки которого волнуется и работает весь мир ради меня и ради всех людей, и из всех людей – я каждого знаю, с каждым спаяно мое сердце… Человек каменный, еле зеленеющий мир превращает в чудо и […]...
32. Я люблю моделировать одежду Когда я была еще совсем маленькой девочкой, то у меня было много кукол. Все они были разного размера и разные на вид. Они были такие родные мне, хорошенькие, я их любила сильно-сильно. Но был у них один недостаток: все они имели только по одному платью. Некоторые были одеты в юбку и блузку и не имели […]...
33. Главная тема комедии “Недоросль” Тема отечества и честного служения ему звучит в речах Стародума и Мирона. С момента появления своего на сцене и до конца Стародум неустанно говорит о необходимости служения отечеству, о честном выполнении дворянином своего долга перед родиной, о содействии ее благу. Его поддерживает и Милой, который заявляет, что “истинно неустрашимый военачальник” “славу свою предпочитает жизни, но […]...
34. Спорт – надежный помощник в жизни Я хожу в школу, посещаю дополнительные занятия по английскому языку, помогаю родителям дома. Я стараюсь успевать все и делать это по возможности лучше, чтобы не стыдно было сказать, что это я сделал, поэтому часто я утомляюсь. Расположение духа у меня ухудшается, работать так, как бы мне хотелось, я тоже уже не могу. И есть одно […]...
35. Уроки Библии (притча о блудном сыне) О чем рассказывает нам притча о блудном сыне? Младший сын не захотел заниматься тяжелой работой вместе с отцом и старшим братом. Он решил отправиться в странствие, при этом попросил отца отдать причитающуюся ему долю наследства. За самое короткое время парень промотал отцовские деньги и с лихвой познал нужду и горести. На первый взгляд, младший сын […]...
36. Какое значение в человеческой жизни имеет труд? Я знаю множество пословиц и поговорок, которые рассказывают о важности труда. Вот, например: “Без труда нет плода”, “Хочешь есть калачи – не сиди на печи”, “Дело мастера величает” и другие. Но правдивы ли они? Действительно ли так оно есть? Предлагаю вам вместе поразмышлять над этим. Вот взять хотя бы школу. В каждом классе есть дети, […]...
37. Мой любимый стих Наверное, надо начать с того, что я люблю поэзию, следовательно, и любимое стихотворение у меня не одно. Каждый раз это одно из сборника, которое я прочитал (а может быть так, что сборник есть, а стихотворения для меня нет). То ходил под влиянием Ивана Драча: “Через лес-перелес, в море наискось Новый Год для людей подарки нос”, […]...
38. Заметка дискуссионного характера в газету в публицистическом стиле. Спорт сегодня Занятия спортом сегодня вызывает много споров. Причина очень простая: то единственное, что нынче доступно всем детям без исключения – это уроки физкультуры в школе. За все другое нужно платить, и часто родители отказываются отдавать своих детей, в секции, так как семейный бюджет этого может не выдержать. Меня приводит в удивление, как много представители власти, депутаты […]...
39. Изображение мироеда в комедии И. Карпенко-Карого “Сто тысяч” Комедия И. Карпенко-Карого “Сто тысяч” изображает новых “героев” наживы, “которые выходили из низов, из крестьян, и становились промышленными, финансовыми или земельными магнатами. Эта комедия становится рядом с другими пьесами И. Карпенко-Карого, в которых возникают мироеды (“Мартын Боруля”, “Хозяин”), которые готовы отдать свою душу черту за деньги. Главный герой пьесы “Сто тысяч” – Герасим Мошна, человек, […]...
40. О чем рассказала бабушка. Произведение рассказ Однажды среди недели к нам приехала из села бабушка. Она привезла с собой много гостинцев: домашней выпечки хлеб (вкуснее и ароматнее его на свете нет), домашнее молоко и сметану, домашние куриные яйца с оранжевыми желтками, вкусные яблоки и мне на зиму – теплые вязаные носки. Когда приезжает бабушка, я всегда отменяю все дела и сижу […]...