Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава”

Нарешті, зовсім незадовго до пушкінської “Полтави” з’явився ще один добуток про Мазепу повість другорядного літератора Е. Аладьина “Кочубей” 1827. Пушкіна добре знав всі ці добутки, дечим скористався чи ледве не з кожного з них. У той же час як у трактуванні образа Мазепи, так і відносно жанру своєї поеми він пішов зовсім новим і особливим у порівнянні зі своїми попередниками путем.

У передмові до першого видання “Полтави” і в наступних замітках про неї поет наполегливо підкреслює, що у своїй поемі він прагнув бути повністю

вірним історії. Так це й було на самій справі

Досить можливо, що Пушкін залишив роботу над романом “Арап Петра Великого” і тому, що образ і тема Петра I були відсунуті в ньому трохи на другий план. Особисте, частка, сімейне – доля предка Пушкіна – переважає в романі над темою державно-історичної. Ці теми є й у пушкінській “Полтаві”. Але у своєрідній побудові поеми, у русі й розвитку її сюжету тема й образ Петра в остаточному підсумку висуваються на передній план, в ідейний же центр поеми ставиться подія найбільшого національно-історичного значення

Багато сучасні Пушкіних критики дорікали поета за порушення

їм в “Полтаві” єдності дії, за з’єднання в одному добутку любовної інтриги й найважливіших історичних подій. До цього до відомого ступеня приєднався й Бєлінський. Давши блискучий аналіз “Полтави” і винятково високо оцінивши її “великі краси”, її “дивно прекрасні подробиці”, Бєлінський, разом з тим також уважав, що в поемі Пушкіна ні “необхідної єдності”. Пушкіна, на думку критика, хотів сполучити в рамках одного добутку “епічну поему” і “романтичну поему начебто байроновской”. У результаті не вийшло ні того, ні іншого. Однак Бєлінський підходить у даному випадку до оцінки “Полтави” з міркою звичайного розподілу поезії на пологи й види. Тим часом Пушкін у своїй творчості постійно ці умовні рамки ламає. Зламав він їх і в “Полтаві”.

В “Полтаві” Пушкін знову звернувся до улюбленого жанру, що стали провідним поетичним жанром літератури 20-х років,- жанру віршованої поеми. Однак нова поема Пушкіна принципово й істотно відрізнялася від усього раніше їм у цьому роді створеного

Як у відношенні “Стансів”, так і у відношенні “Полтави” Пушкін випливав давньої традиції. Створити поему про Петра I намагалися вже росіяни письменники XVIII в. незакінчені “Петрида” А. Д. Кантемира, “Петро Великий” М. В. Ломоносова. “Петриады” посилено писалися й епігонами класицизму наприкінці XVIII – початку XIX в. Однак ніякого значення їхньої епопеї про Петра не мали; повністю зжив себе вчасно Пушкіна й самий жанр “класичної” епопеї. У той же час в XIX в. у світовій літературі почав складатися новий жанр романтичної поеми на історичний сюжет: поеми В. Скотта з епохи середньовіччя, деякі поеми Байрона “Мазепа”, поеми Міцкевича “Гражина”, “Конрад Валленрод”., Тему боротьби Мазепи проти Петра I, що трактувалася в дусі абристской романтики – у плані боротьби “волі із самовластьем”, К. Ф. Рилєєв поклав в основу своєї поеми “Войнаровский”.

“Полтавою” Пушкін, дійсно, вирішив історичне завдання – створити високомистецьку героїчну поему про Петра I. Але він аж ніяк не наділив свій задум у традиційні форми епопеї або романтичної поеми. До моменту створення “Полтави” Пушкін був автором не тільки романтичних поем, але й “Бориса Годунова” і “Арапа Петра Великого”; до цього часу він уже освоїв і творчо розвив досвід не тільки Байрона, але й Шекспіра й В. Скотта. І “Полтава” Пушкіна – добуток зовсім нового типу – реалістична історична поема, що увібрала в себе елементи не тільки епопеї й романтичної поеми, але й трагедії сцени-діалоги між Мазепою й ією, монологи Мазепи й роману. Причому широкий синтез найрізноманітніших жанрів був здійснений Пушкіним у значній мірі саме на романній основі: романічна фабула любові ії й Мазепи дала можливість розгорнути яскраву картину даної історичної епохи. Наполегливе й послідовне прагнення до максимальної правдивості в зображенні минулого, до “відродження” минулого століття у всій його істині, що ставив своїм основним завданням Пушкін уже в “Борисі Годунове”, знову – цього разу в жанрі поеми – проявляється й в “Полтаві”. Щодо цього Пушкін рішуче відштовхується не тільки від “класичної” епопеї з обов’язковою наявністю в ній елементів чудесного, але й від романтичної поеми

У романтичній фабулі своєї поеми, хоча вона й заснована на реальних подіях, Пушкін, щоправда, допускає елементи художнього вимислу й навіть в окремих випадках відступає від фактів історії наприклад, заміна ім’я героїні, що насправді звалася Матреной. Зате у всім іншому поет повністю опирається на ретельно вивчені їм історичні джерела й матеріали, якими він тільки міг у ту пору розташовувати. Однак набагато, значніше цієї фактичної точності; художній історизм “Полтави” – наявність у ній справді історичних, тобто обумовлених епохою і її в собі що персоніфікують, образів-характерів






Подорож моєї мрії твір.
Історичний добуток з епохи Петра I “Полтава”