Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла

В оповіданні «В Острозькій школі», уривку з роману «Сагайдачний». Андрій Чайковський розповідає про дитячі роки і щиру дружбу Петра Сагайдачного та Марка Жмайла. Трирічною дитиною Петро залишився сиротою, якого прихистила родина Жмайлів, де був хлопчик такого ж віку – Марко. Коли хлопцям виповнилося по шістнадцять років, батьки Марка вирішили, щоб хлопці продовжували освіту в Острозі.

Саме там вони добре склали свої перші іспити при вступі, що свідчило про їхню працелюбність та наполегливість. Хлопці також продемонстрували неабиякі

успіхи у володінні зброєю. А Северин Наливайко, який спостерігав за тим, що відбувається, сказав: «Лицарі з вас будуть!.. Таких митців то хіба на Запорожжі шукати». Автор підкреслює, що і в Петра, і в Марка з дитинства були розвинуті почуття любові, поваги та шани до рідної неньки-України.

Саме задля спокою її кордонів вони опановували, шліфували бойову майстерність.

Хлопцям з дитинства було притаманне не тільки почуття патріотизму, а й пошана до людей старших за віком та досвідчених. Коли сам князь запропонував Маркові битися з ним на шаблях, хлопець тактовно відмовився, чим заслужив слова щирого задоволення

його поведінкою від літньої людини: «Гарно, синку, що ти вмієш шанувати і вік мій, і стан, хай тебе Бог благословить».

Отже, розповідаючи про окремий епізод з життя двох товаришів – Петра і Марка, Андрій Чайковський підкреслює, що гетьманом може стати людина працьовита, шаноблива, мужня, яка вміє цінувати дружбу і пристрасно любить свою Україну. Саме такі риси вдачі мав з дитинства славетний гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Образи Петра Сагайдачного та Марка Жмайла