Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі)

У сучасному світі існує багато доброчинних організацій – це люди, сповнені ентузіазму та бажання допомогти, насправді благородні люди. Завдяки їхній ді­яльності кожен може подарувати щось дитині, яка виховується в інтернаті, допо­могти грошима тяжкохворому, внести власну часточку до будівництва пам’ятника чи лікарні.

Як часто люди гак занурюються у власні справи, власні радощі та негаразди, що зовсім забувають про інших. Звісно, всі ми піклуємось про близьких, роди­чів, найближчих друзів, але в цьому світі багато людей, які потребують

допомоги.

Хто не знає історію про лікаря, який лікував Марка Твена? Видатний письмен­ник лежав удома й хворів чи то на застуду, чи то на загальну слабкість і апатію, а хитрий лікар, щойно переступивши поріг, удав, ніби в нього серцевий напад. Доки письменник, переляканий, допомагав йому дійти до кімнати та присісти, бігав по воду, кликав іншого лікаря, – апатію й “слабкість” його як рукою зняло! Допома­гаючи іншим, ми самі сповнюємося сил, а вдячність – найбільша нагорода.

Але не так багато людей розуміє це… Нещодавно в нашій школі пройшла до­брочинна акція: збирали іграшки та канцтовари для дітей,

позбавлених батьків­ської опіки. Я був відповідальний за збирання речей у нашому класі. Як добре, що було стільки охочих відгукнугися.

Допомога може бути не тільки грошовою. Все ж, не хлібом єдиним. Навіть увага, звичайна увага й спілкування часто стають неоціненною допомогою і ціну­ються вище від подарунків. Прекрасно, що існують люди, які безкоштовно вла­штовують у дитячих притулках вистави, проводять безкоштовні заняття з танців чи малювання.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Не шкодуйте часу на добрі справи! (Твір-роздум у публіцистичному стилі)