Моральна проблематика в романі “Герой нашого часу”
У будь-якому суспільстві існували свої незмінні моральні закони. Людини, що порушив їх, вважали вже неповноправним членом цього товариства. Печорін порушував ці підвалини багаторазово. Взагалі Печорін особистість аж ніяк не однозначна. Лермонтов сам наполягає, що Печорін – вже не романтичний герой, яким його хотіла бачити публіка.
Володіючи цілком романтичної зовнішністю – “середнього росту; стрункий, тонкий стан його і широкі плечі доводили міцне складання, здатне переносити всі труднощі кочового життя і зміни клімату. У його
Лермонтов кілька разів загострює нашу увагу на тому, що Печорін – герой цілком реальний. Його егоїзм, зовнішнє презирство до всього оточуючого, жорстокі і, що найстрашніше, добре продумані, розважливі вчинки – це не достоїнства героя, як було в епоху романтизму, але й не його слабкості. Лермонтов намагається відкрити читачеві, що ж вплинуло на Печоріна. У цьому його головна відмінність від Пушкіна, який намагається розбити міф про романтичний герой
Все, за що б не брався Печорін, обертається нещастям людям, що знаходяться поруч з ним.
У повісті “Бела” він руйнує життя самої Беле, її батькові і Казбічу. У повісті “Максим Максимович” Печорін підірвав віру старого в молоде покоління.
У повісті “Тамань” його дії призводять до неприємного зміни життя контрабандистів.
У повісті “Княжна Мері” він вбиває Грушніцкого і руйнує життя княжні Мері та її матері.
У повісті “фаталіст” Печорін пророкує смерть Вуліч, що потім і відбувається насправді.
Моральні проблеми встають і при відносинах Печоріна з жінками.
Наприклад, з княжною Мері він з самого початку поступив підло. Печорін адже ніколи не любив її, а просто використовував її довірливість і любов для боротьби з Грушніцкім.
Дикунка красуня була черговим експериментом, примхою Печоріна. Він думав, що ця нова дика і екзотична любов допоможе йому подолати притаманних його нудьгу. Але цього не відбулося, тому що лікування любов’ю було для Печоріна пройденим етапом.
У відносинах з контрабандистки – Ундіной простежується взагалі досить дивна позиція Печоріна по відношенню до жінки. Забувши про те, що перед ним істота, яка набагато слабкіше його, Печорін вступає з жінкою на справжню фізичну боротьбу. Навіть вже заміжня жінка – Віра не змогла врятувати Печоріна від пересичення життям.
Жінки грали в житті Печоріна роль своєрідного індикатора.
У моменти, коли він був сповнений сил і енергії, ніяких жінок у його житті не було, і лише в моменти нудьги або назріваючої трагедії (як у голові “фаталіст”, коли Печорін після розмови з Вуліч зустрів чергову дівчину у дворі будинку, що і стало поганим знаком), в такі моменти жінки з’являються в житті Печоріна одна за одною.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)