Мій товариш Сіма Іволгін (допис у газету)
У нашому 9-Г двадцять сім учнів. З них тільки десять дівчат. Хлопці займються хто чим: Сашко Глінський, до речі, відмінник, грає у міні-футбол; Павло Мироничев вже п’ять років навчається гри на акордеоні; Олексій Новицький займається класичною боротьбою; я захоплююсь комп’ютером. А ось Сіма Іволгін – художник. Звісно, у класному журналі він записаний як Серафим, а ми його по дружньому звемо його Сімою. Він не ображається. Малює він класно. І олівцями, і фарбами, і навіть крейдою та звичайною шариковою ручкою. Багатьом із нас він подарував
Кожній дівчині на день народження Сіма дарував малюнки, присвячені захопленню іменинниці. Скажімо, Катерину Романову він намалював з обручем у руці – вона захоплюється художньою гімнастикою. Сестрам-близнятам Олі і Даші подарував кілька малюнків, на яких зображені домашні тварини. У дівчат удома живуть собака, кішка і морська свинка Хрю.
Сіма Іволгін – майже відмінник. Він однаково сильний у математиці та фізиці. А твори пише так, ніби сам спостерігав ті події – стільки подробиць, деталей! Що ж, художник, він звертає увагу на ті дрібниці,
Одного разу і ми вирішили зробити Сімі сюрприз до дня народження. Для цього нам знадобилося найсвітліше й найпросторіше приміщення в школі. Відкрили рекреацію на другому поверсі. Там розташовані і бібліотека, і актовий зал і дозволу завуча ми перетворили рекреацію на справжній художній зал. І біля стіни поставили кілька парт, на них – горщики з квітами, а найголовніше вся рекреація стала нагадувати картинну галерею. Ми зібрали подаровані Сімою малюнки і зробили дивовижну експозицію. По малюнках можна було простежити творче зростання Сіми – тут були представлені роботи, написані у молодших класах, і, звісно, були малюнки Сіми-дев’ятикласника. Про те, що готується вернісаж, Сімі нічого не казали. Який би вийшов тоді сюрприз?
Та ось і урочисте відкриття виставки. Зібралися вчителі, старшокласники, і бентежений Сіма тільки повторював:
– Невже це я все намалював? Ми у відповідь дружно: – З днем народження, Серафиме!
Ми подарували товаришеві справжні фарби, пензлі. Малюй, друже!
Схожі твори:
- Чарівний світ гончарства (допис у газету у публіцистичному стилі) Кажуть, не святі горшки ліплять. Можливо, що й так. Проте не проста ця справа – виліпити навіть звичайнісінький глечик. Для цього потрібні роки сидіння із гончарним кругом, щоб його відцентрова сила не розривала зігріту долонними глину, зводячи нанівець старання, змішані з краплями поту. Проте терпіння з гончарним кругом замало – потрібен ще й талант. Власне, […]...
- “На захист” всесвітньої мережі Інтернет (допис у газету) За усю історію людства, мабуть, ніколи так швидко не змінювався спосіб нашого життя, як у XX, а тепер – і в XXІ сторіччі. Бурхливий розвиток медіа, технічний і науковий прогрес, стрімкі соціальні зміни привносять у життя людей стільки новинок, що іноді важко розібратися і до ладу оцінити усі плюси і мінуси нововведень. Так, поява всесвітньої […]...
- Чи легко навчатися? (допис у газету) Взагалі-то я люблю школу. Але іноді мені доводиться переживати жахливі миті. Здається, що все, кінець. Немає теперішнього, втрачена віра у майбутнє. Сутінки змінюються темрявою. Таких людей, як я, називають песимістами. Понад усе мені не подобається початок уроку. Я терпіти не можу ці страхітливі слова: “Іди відповідай!” Мені більше подобається відповідати з місця. Так зручніше, вільніше. […]...
- Чи легко бути другом? (Допис у газету) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Останнім часом батько Олега Радченко помітив, що його сину не телефонують друзі, ввечері до нього ніхто не приходить; і син не виходить з дому. Він днями сидить за комп’ютером, щось читає або тупо дивиться у телевізор. Те, що хлопець читає, добре, – відзначив батько. Комп’ютер і телевізор – […]...
- Що означає: бути сучасним? (Допис у газету) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Якби хтось прихованою камерою зняв фільм про один день нашого класу. А потім цей фільм розмістив би в Інтернеті, цікаво, змогли б користувачі Інтернету визначити, чи сучасні наші дівчата та хлопці, чи вони з XX століття? Ось я й подумав: що означає “бути сучасним”? За якими такими прикметами […]...
- Вихваляти себе – негарно (допис у газету) Усі ми хочемо справляти гарне враження та подобатися оточуючим. На жаль, це не завжди виходить. Чому? Цього року я познайомився з однією дівчиною, яка дуже хотіла мені сподобатися. Вона весь час говорила про себе. Казала, що вона хороша і чарівна, обожнює читати і слухати музику, ходити до театру. Ще вона вихвалялася своїми батьками. Її тато […]...
- Допис у газету інформаційного характеру (зі шкільного життя) Учора у нашій школі відбувся святковий концерт, присвячений 59-й річниці перемоги над німецькими загарбниками. Зранку всі були схвильовані, дещо напружені: чекали на приїзд гостей. І ось ми, виструнчившись із квітами в руках, стоїмо на парадних східцях. Всі зосереджено дивимося на вхідні двері. Вони відкриваються – і… я мало не впав від здивування. Першим йшов мій […]...
- У кожного свій смак (допис у газету дискусійного характеру) Кажуть, у кожного свій смак. Особисто мені не дуже подобаються “програмні” твори. Я полюбляю “легке чтиво”. Мене цілком задовольняють романи та фільми про Джеймса Бонда. Герой Яна Флемінга навряд чи потребує докладних коментарів. Ім’я Джеймса Бонда сьогодні стало загальною назвою, хоча часто його вимовляють з іронічним відтінком. Англійський розвідник Бонд і його колега Алманова повинні […]...
- Мій товариш, опис зовнішності людини Кажуть, що обличчя – дзеркало душі людини. І це справді так. Я переконуюсь у цьому, коли дивлюся на свого товариша. Його привітне відкрите обличчя завжди випромінює якусь доброзичливість. На вигляд він звичайний хлопець. Обличчя довгасте, худорляве, засмагле на сонці. Високий лоб, зверху до якого легенько прилягає зачесане набік коротко підстрижене густе чорне волосся. Ніс прямий. […]...
- Вірний товариш (твір-оповідання) Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайомитися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не видно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. […]...
- Різдвяне свято (стаття у газету) Український народ святкує Різдво. Це чудове свято, в якому з’єдналися християнські традиції з обрядовістю язичництва. Саме така єдність зробила це свято справді народним, веселим, таким, що запам’ятовується надовго. У мою свідомість воно ввійшло зі святковою вечерею, до якої бабуся готувала обов’язково 12 страв; з колядками, коли я ходив разом із хлопцями до знайомих і нас […]...
- Чи можна його назвати моїм другом? (замітка в газету) Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. […]...
- Ярмарок. Замітка в газету У нашому місті є ярмарок. Він збирається кожну суботу та неділю біля залізничної станції. На цьому ярмарку ви можете що завгодно знайти та купити, аби у вас були гроші. Під час тоталітарного режиму ярмарки в нашій країні були заборонені. Кожний мусив купувати все, що йому потрібно, у державній крамниці. Вважалося, що недержавна торгівля протирічить доктрині […]...
- Медсестра Ляля (Замітка в газету) Спливають роки, але ніколи не перестануть вражати події Великої Вітчизняної війни. Люди, які наближали День Перемоги, були самовідданими та жертовними. У передсвятковий день до нашої школи завітали колишні фронтовики. їх душа залишилася мужньою, хоча роки вкрили зморшками їхні обличчя й памороззю скроні. Після бурхливих оплесків слово було надане Петру Федосійовичу Яковенку, полковнику у відставці. Ми […]...
- Новорічні браконьєри. Замітка в газету На Новий рік люди ставлять у себе в хаті ялинку та прикрашають її. Ця традиція, яка з’явилася в Німеччині, зараз існує в усьому світі. Перед Новим роком кожна людина купує ялинку. Великі ялинки стоять у центральних районах міста, на дитячих майданчиках, у школах та дитячих садках – скрізь у тих місцях, де є діти. Ялинки […]...
- У шкільній бібліотеці (замітка в газету) Бібліотека є в кожній школі. І немає школяра, який би не переступив її порога. Зрозуміло, що сюди приходять за підручниками або для того, щоб узяти додому прочитати книгу “за програмою”. Для мене бібліотека в школі – це спілкування з розумною і доброю людиною Вірою Михайлівною. Завдяки їй я приходжу до бібліотеки майже щодня, мені постійно […]...
- Замітка в газету. Вчителько моя Слова “вчителька моя” викликають в свідомості більшості людей образ немолодої, радше літньої жінки в окулярах, яка допомагає учневі стати “на крило”, дістати “путівку в життя”. Такі жінки були в житті кожної людини, залишивши там свій слід, добрий чи поганий. Найбільший вплив на душу будь-якого підлітка мають: батьки, вчителі (шкільні та інші – священики, лідери юнацьких […]...
- Що нам заважає вчитися (замітка в газету) Навчання – це наша робота. Платню за неї ми одержимо пізніше – коли будемо закінчувати школу, вступати до університету або навіть коли працюватимемо. Хтось стане гарним учителем, лікарем, програмістом, видатним ученим, хтось обере інший шлях у житті. Підвалини нашого майбутнього життя ми закладаємо саме зараз. Як говорив мій батько, дитинство – чудова пора, але вона […]...
- ЗАМІТКА В ГАЗЕТУ. 4 КЛАС ДЯКУВАТИ ЗА ЧИСТОТУ? Часто доводиться спостерігати, як учні в школі з неповагою ставляться до технічних працівників. Звичайно, прибиральниця – не престижна робота, але це не означає, що вона не потрібна і не достойна пошани. Уявімо собі, що ми залишилися без техпрацівників. Як буде виглядати школа в кінці робочого дня? Яким буде повітря без вологого прибирання? […]...
- Шкільне лісництво (замітка у газету) Я маю, як і багато хлопців та дівчйт, захоплення. Воно незвичайне для мешканця міста. Я учасник шкільного лісництва. Одного разу у центрі міста, біля Палацу дитячої та юнацької творчості я побачив оголошення про набір дітей у шкільне лісництво. “Яке лісництво у місті?” – здивувався я. Цікавість взяла гору і привела мене до Палацу. Виявилося, що […]...
- Родина, сім’я (замітка в газету) Родина і Батьківщина – найсвятіше у світі, що є у людини. Найбільше людина поважає батьків та Батьківщину. Багато українців віддали за Батьківщину навіть життя. А якщо придивитися на ці два слова: батьки і Батьківщина, то-можна побачити в них багато спільного та рідного. Шануй і поважай батьків! Адже вони над усе люблять тебе. Кожна мати готова […]...
- ЗАМІТКА ДИСКУСІЙНОГО ХАРАКТЕРУ В ГАЗЕТУ. 5 КЛАС ЧИСТОТА – ЗАПОРУКА ЗДОРОВ’Я ЧИ ПРЕДМЕТ СУПЕРЕЧОК? Щовесни, тільки-но сходить сніг, вулиці і парки нашого міста набувають жахливого вигляду: за зиму там накопичилася велика кількість сміття. Влада, як завжди, оголошує двохмісячник “Зелена весна”, і починається боротьба за… так-так, за чистоту. Звучать заклики до населення взяти участь у цій благородній справі. Хтось з ентузіазмом береться за […]...
- Любіть Батьківщину (твір-замітка у газету) Після зимових канікул у школі розпочався другий семестр. Мені доручили написати замітку в шкільну газету, здавалося б, на зрозумілу тему: “Любіть Батьківщину”. Але вдома, сівши за письмовий стіл, дивлячись на чистий аркуш паперу, я довго не могла придумати, з чого почати. У чому саме моя любов до Батьківщини? Мама, бачачи, що в мене нічого не […]...
- Чи потрібний спорт школярам? (замітка в газету) Інколи від моїх однокласників можна почути, що спорт школярам не потрібний. Вони вважають, що спортом повинні займатися лише спортсмени та ті, що збираються стати спортсменами. А звичайним хлопця та дівчатам спорт ні до чого. Але я з такою думкою не можу погодитись. Я впевнений, що спорт потрібний кожній людині. Дорослі, які переконалися в цьому, називають […]...
- Що значить бути сучасним (замітка в газету) Життя не стоїть на місці. Змінюються часи. Якою ж повинна бути сучасна людина? Швидкий розвиток науки, техніки, нові технології вимагають глибоких і міцних знань від сучасної людини. Дедалі необхіднішими стають сьогодні вміння працювати на комп’ютері, знання іноземних мов. Сучасна людина повинна стежити за новими досягненнями і відкриттями. Але, щоб розуміти їх, необхідно мати відмінні знання […]...
- Що ми можемо зробити для природи? (замітка в газету) Щодня ми озираємось і бачимо навколо себе дерева, траву, квіти, птахів, комах, тварин. Це все природа. Людина – частина її. Але у людини є можливість змінювати природу. Кожна зміна позначається на навколишньому середовищі. Змінювати природу людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдавати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона […]...
- Як я пізнала справжню цінність речей (твір-замітка в газету) На літні місяці мама з татом відвезли мене до бабусі. Довгий час у мене не виходило увійти в режим їх селища: прокидатися з появою сонця, вони називають це “з першими півнями”, гнати на випас тварин, працювати на грядках і в саду. Якось я запитала бабусі: “Навіщо так рано?” Тоді вона сказала, посміхнувшись: “А ти, онучка, […]...
- Усі різні – усі рівні (стаття в газету на морально-етичну тему) Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один – єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не […]...
- Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Замітка в газету. Стежиною Євгена Івановича Жицького Ніна Василівна Кунченко – директор Зеленогайської середньої школи на Харківщині. Чи мріяла колись весела дівчинка стати директором школи? Ні. Директором – про це й не мріялось. Вона з дитинства хотіла вивчитись на вчительку: проводити уроки, їздити з дітьми на екскурсії, готувати цікаві вечори, ставити спектаклі на сцені шкільного […]...
- Навіщо передплачувати газету? (Твір-роздум у публіцистичному стилі) У нашому під’їзді дев’ятиповерхового будинку на першому поверсі цілих три рили поштових скриньок -. по скриньці на кожну квартиру. Я люблю дивитися, нк поштар спритно розкладає по скриньках кореспонденції. Довго біля скринь не римується. Лічені сім’ї передплачують газети, рідко хто одержує листи – дедалі більше люди телефонують одне одному – отак і спілкуються. Земля оплутана […]...
- Спорт сьогодні (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Заняття спортом сьогодні викликає багато суперечок. Причина дуже проста: єдине, що нині доступно всім дітям без винятку, це уроки фізкультури в школі. За все інше треба платити, і часто батьки відмовляються віддавати своїх дітей до якоїсь секції, бо сімейний бюджет цього не може витримати. Мене дивує, як багато представники влади, депутати та політики говорять, що […]...
- Як стати розумнішим? (замітка в газету (із шкільного життя) інформаційного характеру) Інтелектуальна гра “Дебати” давно прижилася в нашій школі. Грають у цю гру від найменшого віку (маю на увазі п’ятикласників) до випускників. Теми для дебатів вибирають відповідного до віку. Дебати – це вміння сперечатися, спираючись на знання та факти. І виявилося, що успішними в цій грі можуть бути не тільки “хорошисти”, а й “середнячки”. Бо головне […]...
- Мова – скарбниця духовності народу (замітка дискусійного характеру в газету в публіцистичному стилі) Кожен народ має свою неповторну скарбницю – рідну мову. А мова – це глибина тисячоліть, неповторна історія розвитку людства, що прийшло на цю землю творити добро. “Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги” (В. Сухомлинський). Українська мова дивує й захоплює, вона ясна й повноголоса. […]...
- Чи є справи чоловічі і справи жіночі (замітка в газету) Ще за давніх часів людство поділило фізичну роботу на чоловічу та жіночу. Вважалося, що ходити на полювання, захищати дім, орати землю, пасти худобу повинні чоловіки. Жіночими ж справами були приготування їжі, прибирання житла, шиття і догляд за одягом. З часом межа між чоловічими і жіночими справами почала зникати. Сьогодні нікого не здивує чоловік-кравець, чоловік-перукар, чоловік-кухар. […]...
- Жіночі прикраси. Замітка в газету Чи задумувалися ви, дівчатка, про походження такої прикраси, як намисто? Які прикраси носили жінки в давнину? Відомо, що намисто під назвою «бись» або «борь» зустрічалося в літературних пам’ятках ще в десятому столітті. У княжій Україні-Русі були дуже поширені разки з намистинок прозорого скла, яке покривалося тонким шаром срібла чи золота, а потім знову заливалося скляною […]...
- Сімейний бюджет (нарис у газету) Часто на перерві можна побачити такі розваги: школярі беруть чийсь пенал і починають кидати один одному. І господар пенала бере участь у цій безглуздій грі. “Ой, порвався! Ну нічого, мама новий купить”. І не думають про те, чи є в мами гроші на новий пенал, ручку. У нашій сім’ї все інакше, можливо, тому мені важко […]...
- Стаття в газету: Усі різні – усі рівні Який загадковий світ у своїй грандіозній картині – поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше – своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один-єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так […]...
- Заметка в газету о герое Как-то в один из золотых осенних дней, а он и на самом деле был золотым: ослепительно-солнечным, приятно-звонким, таким, какие бывают лишь во время бабьего лета, когда душа вспоминает все сделанное добро, и беспокоится о том, что не сделано,- я таки не удержался и поехал к своим знакомым “торфяникам”. Поехал по собственному желанию, а не по […]...
- Волшебный мир гончарства (заметка в газету) Говорят, не святые горшки лепят. Возможно, что и так. Тем ни менее, не простое это дело – создавать даже самые простые кувшины. Для этого нужны годы занятий на гончарном круге, чтобы его центробежная сила не разрывала согретую ладонями глину, сводя на нет старания, смешанные с каплями пота. Тем ни менее, терпение для овладения гончарным кругом […]...
- Заметка в газету Троллейбусная педагогика Транспорт, я думаю, – великое изобретение. Он помогает нам, как поется в песне, “покорять расстояние и время”. У нас наиболее распространенный вид транспорта – троллейбус. Те, от кого зависит, чтобы мы своевременно появились на работу или учебу, делают все возможное, чтобы нам было хорошо и удобно. А мы сами? Восемь часов утра… Холодный ветер подметает […]...