Людина, яка викликає повагу

Теплого травневого вечора молоді студійні чекають, зібравшись на свою першу репетицію свого режисера і вчителя. Його ім’я – Лесь Курбас! Образи, почуття, голоси… Вони не підвладні часові.

Вони оживають і проймають душу, коли читаєш спогади акторів, режисерів – друзів та учнів Леся Степановича Курбаса, великого українського режисера, організатора двох неповторних театральних колективів – «Молодого театру» і «Березоля», постановника багатьох п’єс на новій українській сцені, мислителя.

У 30-ті роки почалося цькування

Курбаса, «марксистська» критика робила все задля того; щоб ошельмувати його режисерську систему. Результатом того цькування стало усунення Леся Курбаса від художнього керівництва театром «Березіль». Великий український режисер став безробітним.

У жорстокому 1933 році Курбаса заарештували, звинувативши в антинародній змові. Два роки виснажливих каторжних робіт не зламали сили волі режисера. Переконавшись у цьому, сталінські кати переводять його до Соловецького табору особливого призначення, де знущання й катування відзначалися особливою витонченістю. Через один рік великого українського педагога й режисера

було розстріляно.

Сьогодні, коли Україна відроджує національну самосвідомість, мистецтво й культуру, творча спадщина Леся Степановича Курбаса має надзвичайно велике значення дня його співвітчизників. Усе його життя до останнього подиху було віддано створенню національних духовних цінностей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Людина, яка викликає повагу