Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”)
Розум він мав вольтерівської гостроти, викривач він був незрівнянний, та все ж визначальним, мені здається, в його вдачі було саме це: ніжність, душевність, поетичність.
Олесь Гончар. Про Остапа Вишню
Творчість Остапа Вишні надихалась великим почуттям до народу, окрилювалась любов’ю до природи. Ці дві любові були джерелом його життя, вони ж визначили і характерні риси його творчості – гумор і ліризм.
Сприймаючи життя з гумором, тонко відчуваючи комічне, Остап Вишня вміло переносив комічні ситуації із життя в свої твори. Щоб бути
Як уже було зазначено, природа була для письменника джерелом натхнення. Протягом багатьох післяреволюційних років Остап Вишня створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені ласкавою лірикою твори. їх по праву можна назвати віршами у прозі, в яких, однак, не губиться талант гумориста. У цих маленьких шедеврах, що увійшли до “Мисливських усмішок”, особливо яскраво виявилося органічне злиття двох граней незвичайного таланту Остапа Вишні – гумору і лірики. У соковитих, різнобарвних, різноголосих “Лисиці”, “Відкритті охоти”, “Косовиці”, “Про мудрого зайця” та в багатьох інших творах ніжний, акварельний український краєвид змінюється майстерним діалогом, влучні деталі супроводжують репліки, опис комічних ситуацій. І скрізь відчуваємо автора – усміхненого, іронічного, проникливого.
Пейзажі Остапа Вишні служать поетичною паралеллю до настроїв героя-оповідача. Ліризм же, в свою чергу, переплітається з неймовірними вигадками і дотепами.
Сюжетами, взятими із самого життя, простотою і зрозумілістю Остап Вишня заслужив народну любов і визнання. Все, що знаходимо в його творах, близьке українській свідомості: це і український пейзаж, і українська поетичність, і український гумор – “лукавий і добродушний”.