Лев Толстой – майстер зображення внутрішнього стану героїв
Що у світі є прекрасніше за людину? Адже вона найдосконаліше творіння цього світу. Можливо, саме тому людина є об’єктом дослідження інших людей. Кожна епоха по-своєму уявляє ідеал людини. На творення цього ідеалу впливають різні фактори, більшою мірою соціальні. І найвидатніші постаті світу людського намагаються вдихнути життя в ідеал своєї епохи. Так, Лев Миколайович Толстой, хоча і вірив у людську простоту і правду, зображував велику людську єдність і людину на фоні цієї єдності. Проте всі твори Толстого – зрілого майстра – розкривають
Але кінець кінцем переважали об’єктивні чинники: життєвий уклад Росії “мінився під впливом війни 1812 року. Саме цей факт відродив П’єра у той момент, коли він остаточно переконався у марності внутрішніх зусиль. І перед ними з’являється зовсім новий герой, загартований усвідомленням близькості до народу і сповнений
У романі “Анна Кареніна” межа між добром і злом пролягла у духовному світі героїв. Тому образи цього твору складніші, психологічно місткі, суперечливі та значущі. Такі риси характеру Анни Кареніної як сила волі, високо розітнене почуття людської гідності, сміливість і відвертість зумовлюють психо-ііогічний стан, в якому повсякчас перебуває героїня. У задушливій атмосфері нристократичного світу, в оточенні моральних потвор, таких як Каренін і Бетсі, нона не може не покохати Вронського, наділеного безліччю чеснот. Але Вронсь-кий не зміг подолати суперечливість між своїми благородними вчинками і мораллю свого кола. Отже, внутрішній стан героїв “Анни Кареніної” зумовлений ні; лише станом суспільства, а їх особистими якостями. Якою глибиною вражає іцена скачок, сцена таємного побачення Анни з дитиною та сцена передсмертних годин Анни. Ці сцени – вершина психологічного аналізу.
Глибокий психологічний аналіз стану героїв Толстого пов’язаний з почуттями внутрішнього драматизму самого автора, релігійно-моралі-стичним ставленням до людини та її вчинків. Серед найвидатніших творів Л. М. Толстого є твір, у якому один з центральних героїв не може вирішити своїх моральних проблем. Це Дмитро Нехлюдов її роману “Воскресіння”. І тому саме цей образ, а не образ Катюші Маслової, і: об’єктом глибоких психологічних досліджень автора. Дмитро Нехлюдов бачить єдиний засіб позбавлення від суспільного зла – у відродженні кращих моральних якостей особистості. Тому глибока психологічна криза, в яку потрапляє герой, зумовлена усвідомленням особистого злочину – підлості у ставленні до Катюші. Тож воскресіння героїв відбувається саме в моральному плані. Через внутрішній стан людини Л. М. Толстой показав тогочасне суспільство. Його героїв не можна засуджувати, вони самі й судять себе, і прирікають на муки, і карають. Саме в цьому і полягає найвищий геній Л. М. Толстого як майстра художнього слова.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)