Концепція вартості Омеляна Вишневського
Концепція вартості, запропонована Омеляном Вишневським, видалась мені дуже цікавою. Я – християнин, тому поділяю сформульовану автором аксіому про те, що Головний Ідеал, Бог, є непорушною основою моралі, і саме на катехістичних засадах мають будуватися стосунки між людьми, станами, націями. Найважливішою життєвцю вартістю вважаю Любов. Це – виняткове почуття, подароване нам Господом, бо в ньому, зрештою, фокусується вся гама людських переживань. Любов – це і симпатія, і кохання, і турбота, і вміння прощати, і довготерпіння.
Саме на
Суспільні вартості, насамперед – демократія, теж тісно пов’язані з Любов’ю, тобто умінням поважати думку партнера і суперника, керівника і підлеглого, прагненням діяти і з душею, і з розумом. Любов у системі національних вартостей – це головна противага шовінізму і національному нігілізму, це шлях
Україна На сімдесят із лишком років стала ареною нечуваного сатанинського експерименту. Будівники “світлого” комуністичного майбутнього спробували відібрати у людей найголовніше – віру в Бога, на якій ґрунтуються, за схемою О. Виш-невського, абсолютні життєві вартості. І замість справедливого суспільства на теренах державного монстра – СРСР – виросла спільнота бідних і голодних, зацькованих і упосліджених людей, перетворених на безвольні гвинтики бюрократичної машини. Вартості особистого життя обов’язково співвідносилися з вірністю Комуністичній партії та її злочинній ідеології. Традицією і обов’язком “школи комунізму” – профспілок – стало брутальне втручання в родинне життя. Любити ж власний народ вважалось найтяжчим гріхом. Тож не дивно, що незалежна Україна отримала у спадок безсоромне лицемірство й окозамилювання, терпимість до безчестя і нетерпимість до індивідуальності, жорстокість і цинізм. Подолати ці рецидиви минулого дуже непросто. Зіпсоване радянською системою покоління здатне виховати хіба що таке ж зіпсоване покоління. Упевнений, що сучасний розквіт проституції породжений не тільки згубним впливом Заходу, а й багаторічною безглуздою брехнею на зразок “у нас сексу немає” та відчуттям безкарності у людини, яку комуністичні верховоди нібито звільнили від “мук” страху Божого. Саме у нехтуванні упродовж десятиліть абсолютними вартостями криються й інші прояви сучасної бездуховності українців: жорстокість, якої вчилися у керівників-тиранів, неповага до своєї мови, втрата історичної пам’яті.
Подолати їх зможемо, тільки усвідомивши, що живемо в цьому світі раз, і перед нами – Вічність, якою спокуту-ватимемо свої гріхи перед Вищою Істиною, порівняно з Якою наші відносні вартості будуть дешевими цяцьками.