Iз “Собором” у майбутнє
Iз “Собором” у майбутнє
Важко усвiдомлювати, що десятки й сотнi творiнь наших зодчих, творiнь, що стояли вiками, стали жертвами вандалiзму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось вiками, те найцiннiше й найзаповiтнiше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Однi руйнували власними руками, iншi – байдужiстю.
Нiмим свiдком життя поколiнь височить над Зачiплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну епоху козаччини нашi талановитi предки, створивши справжнiй шедевр. Нашi попередники увiковiчили себе в неповторнiй красi цiєї
Уже з перших сторiнок роману собор постає перед нашими очима: “З одного краю селища сага блищить, з другого – облуплений собор бiлiє, старовинний, козацький”. Спрямований у небо силует собору видно здалеку. “Зумiли ж так поставити! Скiльки не їдеш, хоч до самих плавнiв, вiн все буде у тебе перед очима. З будь-якої точки видно собор, звiдусюди!” Вiд подиху краси й величi собору однi звеличуються, набираються сили й наснаги, а iншi втрачають
Але не всi розумiли значення собору, бачили його красу. Не можна чекати людського ставлення вiд Володьки Лободи до культурних надбань свого народу, бо немає в нього нiчого святого в душi, певне, й душi в нього немає. Навiть рiдного батька Володька спроводжує в притулок до старих. Лише такий марнокрут, яким, власне, i став Володька Лобода, може за-пропонувати зруйнувати собор i на його мiсцi збудувати ринок i шашличну. Заради досягнення своєї мети ладен вчинити будь-яку пiдлiсть, будь-який злочин. Хочеться подивитися на Лободу сьогоднi. Я впевнена, що вiн почуває себе непогано. Колишнiй “батькопродавець”, браконьєр культури, природи, людських душ не став духовно багатим. Вiн, мабуть, змiнив гасла. Але погляди на життєвi цiнностi лишилися тими ж.
Усiм своїм глибоким фiлософським змiстом “Собор” звернений до нас. Заповiти i вчинки попередникiв нагадують нам про обов’язок перед iсторiєю i сучаснiстю, перед минулим i майбутнiм шанувати i оберi-гати нацiональнi святинi. Олесь Гончар своїм романом закликає нас берегти “собори душ своїх”, бо без них ми не збудуємо нашої молодої держави, не постанемо у свiтi як незалежний народ.
Схожі твори:
- Із “Собором’ у майбутнє Важко усвідомлювати, що десятки й сотні творінь наших зодчих, творінь, що стояли віками, стали жертвами вандалізму. Як можна дозволяти знищувати те, що створювалось віками, те найцінніше й найзаповітніше, що здатне єднати народ? Але дозволяли… Одні руйнували власними руками, інші – байдужістю. Німим свідком життя поколінь височить над Зачіплянкою собор. Його побудували ще в далеку героїчну […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ Володьки Лободи. У праці “Собор у риштованні” Євген Сверстюк писав: “Лобода – […]...
- Роздуми про майбутнє України й українців (за романом “Волинь”) Якби наші поети й письменники не любили так Україну, не змогли б вони написати свої найкращі твори про рідну Батьківщину й про рідний народ, в яких оспівали і красу своєї землі, і силу та невмирущість людей, що живуть на ній. Улас Самчук – талановитий письменник, якого доля відірвала від України й закинула на чужину. Але […]...
- Образ собору у романі В. Гюго “Собор Паризької Богоматері” І. “Собор Паризької Богоматері” – один із найкращих історичних романів XІX століття (романтичний стиль, розповідь про життя Франції XV століття, початок нової епохи Відродження). ІІ. Собор Паризької Богоматері – рівноправний герой твору. 1. Символічність назви собору (названий на честь Богоматері, яка віддала сина на муки заради людства; втілює ідею добра, справедливості, любові; символ духовного життя; […]...
- “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги “Собор” Олеся Гончара – це твір високої художньої наснаги, великого інтелектуального наповнення. Як писав Є. Сверстюк, “своїм романом “Собор” Олесь Гончар увійшов у саму гущу пекучих питань сучасності і розворушив, розтривожив їх рій”. Коли у другій половині XVІІІ ст. за наказом Катерини ІІ російське військо підступно зруйнувало Запорозьку Січ, легендарне козацтво задумало лишити по собі […]...
- «…І собором дзвінким Україна написалась на мурах тюрми» (за ліричною поезією Стуса) Наприкінці 50-х – на початку 60-х років у часи гак званої «хрущовської відлиги», здавалося, відкрилися широкі перспективи розвитку нашої культури. Тоді в українську літературу прийшло багато талановитих письменників, поетів, які повірили, що до часів сталінського терору вже ніколи не буде вороття. Саме до того покоління «шістдесятників» і належав Василь Стус. Молодий, розумний, повний сил і […]...
- Твір-роздум. Софійський собор Це визначна пам’ятка архітектури періоду Київської Русі, споруджена за часів Ярослава Мудрого (за одними джерелами – 1017 р., за іншими – 1037 р.). Собор був громадсько-політичним і культурним осередком Київської держави, головним митрополичним храмом. Тут було створено найкращу на той час бібліотеку. У соборі відбувалися урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. […]...
- Пам’ятки історії та архітектури. Дзвіниця Успенського собору в місті Харкові Суворий величний силует дзвіниці Успенського собору видно з будь-якої точки центру міста, існуючий нині собор – третій від часу свого заснування. Його збудували на зміну зруйнованому пожежею кам’яному собору XVІІ століття, якому, в свою чергу, передував дерев’яний храм – одноліток Харкова. П’ятиглава церква побудована в стилі бароко в поєднанні з елементами українського зодчества. Шість років […]...
- Символіка образу собору у романі О. Гончара І. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність). ІІ. Символічність образу собору у романі. 1. Особливість стилю Гончара у романі (за визначенням самого письменника – “поетичний реалізм”, коли “в землю – корінь, віти – в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. Були створені всі умови для того, щоб почали з’являтися […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі «Собор» «Собор» – один із перших творів у літературі ХХ століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, і душі людської – а це чи не найголовніше в житті народу. Автор торкається найболючіших проблем у сучасному житті, він засуджує цинізм, кар’єризм, байдужість до краси, жорстокість. У назві роману […]...
- Яким я бачу своє майбутнє Яким я бачу своє майбутнє Кожен – коваль своєї долі. Аппій Кожна людина хоча б раз у житті замислювалася над тим, що на неї чекає. Кажуть, що заглядати у майбутнє означає спокушати долю, але чи так це? Є відмінність між пустопорожніми мріями та ретельно виплеканими планами, які допоможуть здійснити ці самі мрії. Але чи не […]...
- Зразок твору: Ідея духовного багатства людини у романі О. Гончара “Собор” А якщо людина втрачає пам’ять, віру, посягає на найдорожче? “Манкурт”, – кажемо ми, згадуючи роман киргизького письменника Ч. Айтматова “І поки вік триває день”, а зокрема, легенду про людину, якій жахливими тортурами відібрали пам’ять, зробити з неї раба, який підняв руку на найсвятіше – на матір. І якщо, у Ч. Айтманова – це легенда, хоч […]...
- Будівля Успенського собору в Харкові – пам’ятка архітектури Усім харків’янам відомий Успенський собор та його струнка дзвіниця. Він розташований у центрі міста на вулиці Університетській, названій так на честь першої будівлі Харківського університету. Собор є найдавнішою церквою міста, адже був побудований 1657 року, коли самому місту Харкову виповнився лише один рік. Звичайно, не відразу Успенський собор мав такий вигляд, як сьогодні: спочатку його […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани […]...
- Чи має людство космічне майбутнє? (Стаття в газету) Ніч… Чи є щось прекрасніше за небо, усіяне зорями? Зорі… Вони милі і привітні, радіють разом з нами, а іноді здаються холодними і недосяжними. У повній тиші чути спокійне поскрипування чумацьких возів. Це повертаються з Криму чумаки. Бажання швидше опинитися вдома та зоряна небесна карта вказують на правильно обрану дорогу. Довіряють люди Чумацькому Шляху, бо […]...
- Собор як символ духовної краси людини у романі О. Гончара “Собор” Пам’ятниками та соборами здавна славилась наша земля. Здіймалися вони над полями та над містами, зростали серед селищ та майданів. Були, та й є, своєрідними символами духовної краси людини. Ними пишалися наші предки, про них співали кобзарі; вони прийшли у наше століття, мов міст через віки страждань та незгод, веселощів та радощів, мов живий зв’язок між […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, що збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, […]...
- “Бережіть собори ваших душ” (за романом Собор”) Годинник вічності вже відрахував останні хвилини другого тисячоліття, коли нажахане людство чекало кінця епохи. Що там, за порогом тисячоліть? Суцільні проблеми – голод і перенаселення, ядерна катастрофа й екологічна криза. Та чи не найважливішою серед них є проблема втрати духовності. На мій погляд, найстрашніше, що може статися з людиною – це духовна пустота, моральна деградація […]...
- Яким я уявляю майбутнє України ні В ріднім краї я чути бажаю… Леся Українка Так хочеться іноді зазирнути в майбутнє… Проте навіть могутній людський розум та вмілі руки досі не створили машину часу, за допомогою якої можна було б здійснити найбажанішу подорож. Та є в людини те, що перевищує навіть гострий кмітливий розум і неймовірну здатність рук творити дива. Це […]...
- З вірою в майбутнє (твір у публіцистичному стилі) Майбутнє… Омріяне, бажане, сповнене надій та сподівань. До нього нас безупинно несуть потоки ріки життя. Майбутнє кожного з нас переплітається, як дівоча коса, і створює майбутнє України. Та чи можливим є майбутнє без минулого та сьогодення? Ні, саме на них, цеглинка за цеглинкою, вибудовується майбутнє. Та, на жаль, дуже часто й наше життя, і життя […]...
- Майбутнє дітей очима батьків (за поезіею Т. Шевченка “Сон”: “На панщині пшеницю жала…”) Для наших батьків найдорожчим у світі є ми, їхні діти. Піклуючись про нас протягом усього життя, вони намагаються дати нам усе найкраще. Кожен з них мріє, що їхні діти завжди будуть здорові, житимуть у добробуті, пізнають щастя. Мрії жінки-матері описав Т. Шевченко у поемі “Сон”. Стомлену, змучену важкою роботою молоду матір ми бачимо на початку […]...
- “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) Півтори тисячі років стоїть на пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. А привело мене сюди бажання уклонитися великому українському поету Т. Г. Шевченку. І коли я ходила по цьому місту, мене вразила архітектурна споруда Софіївського собору. Цю споруду не змогли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо я зрозуміла, […]...
- Володька Лобода в наші дні (герой з роману О. Гончара “Собор”) 1968 року Олесь Гончар створив чудовий роман “Собор”. Одним із персонажів роману був молодий чоловік Володька Лобода. Цей персонаж автор ввів, мабуть, для того, щоб показати, настільки різні бувають люди. Для одних мораль і повага до минулого – це все, для інших – ніщо. Саме до людей, які не шанують минулого, і належить керівник відділу […]...
- Твір на тему: “Майбутнє української мови” Сьогодні у всіх нас є прекрасна можливість використовувати рідну українську мову у всіх сферах життя. В нашій українській Конституції закріплено, що державною мовою в Україні є українська, отже, вона просувається і використовується у всіх життєвих сферах в Україні. Цілком зрозуміло, що їй надаються різні привілеї перед іншими мовами. Таким чином, громадяни України заохочуються до того, […]...
- Твір на тему: “Майбутнє моєї держави залежить і від мене” Важко уявити собі сучасну людину, яка живе поза суспільством. Кожному хочеться бути затребуваним, почутим, зрозумілим. Які б матеріальні блага не манили людину, все-таки найвищою цінністю залишається визнання суспільством його потрібності. Коли втрачається відчуття корисності та потрібності своєї праці, будь то навчання, фізичної або інтелектуальної діяльності, людина втрачає сенс життя. Відчувати себе впевненим і значущим допомагає […]...
- Покровський собор (опис) Коли виявишся у центрі Харкова, почуєш передзвін дзвонів, твоєму погляду стануть золоті куполи над білими вежами, що потопають у зелені дерев. Це Покровський собор. Щоб потрапити на подвір’я Покровського монастиря, треба пройти під аркою монастирських воріт, виконаної в барочному стилі й увінчаній витонченій главі. З декількох масивних будинків погляд вихоплює витончені “восьмерики” Покровської церкви. Собор […]...
- Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” […]...
- Майбутнє в п’єсі Чехова “Вишневий сад” П’єса “Вишневий сад”, написана Чеховим в 1904 році, може по праву вважатися творчим заповітом письменника. У ній автор піднімає ряд проблем, характерних для російської літератури: проблема діяча, батьків і дітей, любові, страждання й інших. Всі ці проблеми об’єднані в темі минулого, сьогодення й майбутнього Росії. В останній п’єсі Чехова – один центральний образ, що визначає […]...
- Майбутнє України у моїх мріях Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями […]...
- Моє майбутнє – моя професія Цей художник любив літо – у його палітрі яскраве різноцвіття, що не тьмяніють століттями фарби. А отут працював аскет, лінії його малюнка скупі й бездоганно точні, немає зовнішньої красивості, але вони досконалість, декількома штрихами створюють цілий мир. Залучає мене й робота театральних художників-декораторів, їхня майстерність не перестає вражати й захоплювати. От на сцені з’являється зарослий […]...
- Яким я уявляю собі майбутнє Елізи Дулітл П’єса Бернарда Шоу “Пігмаліон” була написана у 1913 році, невдовзі перед початком першої світової війни, за мотивами міфа про скульптора Пігмаліона, який, створивши статую прекрасної Галатеї, закохався в неї до нестями й силою свого кохання за допомогою богині Афродіти зумів вдихнути в неї життя. Закінчується цей давньогрецький міф щасливим союзом Пігмаліона та Галатеї. У версії, […]...
- “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. (“Собор” був заборонений і не видавався десятиліттями з багатьох причин. І одна з них – показ проблеми, яка існуваїа завжди, але якої не могло бути в Радянському Союзі – проблеми “батьків і дітей”. Та ще й цей конфлікт відбувається не на побутовому рівні, а на соціальному.) ІІ. Образи […]...
- Мова – це минуле і майбутнє нашого народу, його історія, честь і гідність Із маленького зернятка виростає рослина, яка завжди тягнеться до сонця і до чистої води. І чим сприятливіші умови її оточують, тим рясніший буде у неї квіт. Так само кожний народ плекає свою рідну мову – чим більше любові, уваги і душевного тепла отримує мова, тим пишніші і красивіші її квіти, а згодом і плоди. Іноді […]...
- Яким я уявляю майбутнє України (Твір-сповідь) Дорога моя ненько! Рідна Україно! Квітучий неповторний краю… Моє серце, душа, душа моя переповнюються великою Любов’ю до тебе, до твоїх безмежних лісів і степів, до унікальної неповторної архітектури, до народу, талановитого і щедрого, люб’язного й доброзичливого, добропорядного і чесного… Паралельно з любов’ю вживається в мені тривога. Чим вона викликана? Можливо, тим, що за політичними амбіціями […]...
- Твір на тему: “Успенський собор” Успенський собор, у відреставрованому будинку якого в 1986 році був відкритий Будинок органної й камерної музики, є одним з найкрасивіших місць у місті Харкові. Прародителькою Успенського собору була перша в Харкові дерев’яна церква Успения Пресвятої Богородиці, побудована в 1657 році й, що розміщалася в міцності небагато південніше сучасного будинку В 1685-1687 роках на зміну їй […]...
- Мрії Тараса Шевченка про майбутнє України Людині притаманно мріяти. Мрія не дає спокою у житті, не дозволяє стояти на місці, кличе вперед… Мрія і дійсність часто виступають у суперечності. Страждаючи все життя сам, болюче відчуваючи страждання свого народу, Т. Г. Шевченко мріяв про світле і радісне майбутнє України. Неоднаково було йому: Як Україну злії люди Присплять, лукаві, і в огні Її […]...
- Твір на тему: “Яким я бачу майбутнє своєї Вітчизни?” Я бачу майбутнє своєї Вітчизни таким, в якому люди діють за законами милосердя, правди, справедливості і миру. Це майбутнє називається інтегральним. Кордонів не буде, але країни неможливо стане знищити навіть зсередини. Неможливо буде зробити так, щоб люди спилися, морально впали, перестали поважати себе та оточуючих. Неможливо буде зробити так, щоб кожен був байдужий до того, […]...
- Твір на тему: Мої плани на майбутнє Я – дев’ятикласник, і проблема вибору професії зараз достатньо важлива для мене. Звичайно, я довго міркував над цим питанням. У моїх батьків із цього приводу своя думка. А оскільки закінчення школи все ближче, мої тривоги стають сильнішими. Але попереду ще 3 роки. Як і більшість моїх друзів, я збираюся після закінчення школи вступати до університету […]...