Іліада Гомера: вигадка й правда
Героїчною подією для греків була Троянська війна (ХІІІ ст. до н. е.), яка відбулася десь за три-чотири століття до створення епосу про неї. Що ж то були за події?
Тривалий час Троя вважалася вигадкою, і отже, вигаданими вважалися і події Троянської війни. Але 1870 року, тобто зовсім недавно, археолог-аматор Генріх Шліман, німецький купець, на заздрість сонмищу невдах-професіоналів… розкопав Трою! Оце була сенсація! Про неї говорила не те що Європа, нею марив увесь світ. Так значить Троя існувала! Так значить існували і Гектор, і Ахілл, і Зевс. Та
На початку ІІ тисячоліття до нової ери на Балканах з’явилися племена греків-ахейців. Десь до середини цього тисячоліття на півдні півострова склалися рабовласницькі держави. Їхні царі (базиліки, по-сучасному – царі) жили у містах за міцними, циклопічної кладки мурами. Ахейці стали поглядати навкруги, “чи нема країни, щоб загарбать…” Серед інших ахейці завоювали й острів Крит. А на Криті існувала висока й витончена культура, вплив якої зазнавали на собі ахейці. Після завоювання Криту ця культура остаточно стала спільною для греків і критян.
На північному заході Малої Азії був ласий для ахейців шматок – місто-держава Троада із столицею Троєю, або Іліоном. Троада була багата, вирізнялася зручним для торгівлі розташуванням, родючим грунтом тощо. І ахейці прагнули загарбати Троаду! Більшість учених датують Троянську війну 1200 р. до н. е.
Троада була загарбана, а Троя (Іліон) – зруйнована.
Але “бере вовк, та бере й вовка”… Троянська війна була початком кінця ахейської військової могутності. Незабаром на Балканах з’явилися нові грецькі племена – дорійці. Поруйнувавши культуру ахейців, вони почали створювати свою. Але руйнувати набагато простіше й швидше, ніж будувати. Храми заростали травою, міста занепадали, забувалася писемність, мистецтво, ремесла. І, звичайно, забувалося минуле. Як то кажуть, рвався ланцюжок подій… А окремі ланки цього ланцюжка міфологізувалися, обростали безліччю домислів. Деякі ж ланки з різних кінців ланцюжка справжніх подій з’єднувалися між собою, деякі – просто випадали. Розповіді про героїв і богів, факти історичні та вигадані перемішувалися, утворилась така собі суміш із правди та вигадки.