Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка)
Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються в ньому і любов, і журба, і радість, і нещастя.
Характерними рисами інтимної лірики Д. Павличка є щирість і відкритість. Від його поезій світлішає душа і почуття переповнюють серце:
Я тільки раз, єдиний раз любив,
А скільки я ненавидів – не знаю.
Ненавистю душі не
Любов мене замучила до краю.
Поет оспівує різні грані і відтінки кохання: щастя, спокій, натхнення, радість. Саме про такі почуття йдеться в сонеті “Ще днів моїх багато за горою”:
Та є на світі лагідна рука,
Яка в мої думки і сподівання
Вливається, як в озеро ріка.
Вона дає моїй душі сіяння
І дбає, щоб не згаснула зарання
Відлита в слові кров моя дзвінка.
Але любов – це не тільки радість і щастя, це також журба і сум. У поезії “Я стужився, мила, за тобою” оживають пісенні символи й народні образи:
Я стужився, мила, за тобою,
З туги обернувся мимохіть
В явора, що, палений
Сам-один між буками стоїть.
Ліричний герой назавжди збереже у своєму серці образ коханої. Про це сказав автор у поезії “Не раз мені здається”:
Але ти, моя дівчинко, моя тиха любове,
Житимеш у моїх словах вічно.
Д. Павличко любив свою матір, свій рід, свою Україну. Вірш “Два кольори” – гідний пам’ятник Матері – був покладений на музику і став улюбленою піснею багатьох. Її провідним образом є вишита сорочка, що є нашим оберегом. Багатьма дорогами пройшов автор, та повернувся додому зі згорточком старого полотна, на якому червоними та чорними нитками вишите його життя.
Кохання у Д. Павличка завжди пов’язано з рідною природою, а усе найпрекрасніше у коханні зіставляється з дорогими для серця картинами дитинства:
Впали роси на покоси,
Засвітилися навколо.
Там дівча ходило босе
Білу ніжку прокололо.
Мені дуже подобаються вірші Д. Павличка, бо примушують замислитись, бо оспівують найпрекрасніше почуття – любов. Я із захопленням читаю щирі і неповторні його рядки:
Любитиму! О, що б я не робив,
Любов моя вмиратиме зі мною.
Схожі твори:
- Червоне – то любов, а чорне – то журба, або Як написати твір за лірикою Павличка Дмитро Павличко увійшов в українську новітню поезію як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри. Навіть в ранніх збірках ми зустрічаємо схвильовані поезії про юнацьке кохання у поетичних циклах під назвами “Пахощі хвої”, “Гранослов”; у збірках “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”. Справжніми перлинами лірики про кохання можна вважати вірші “Коли ми йшли удвох з тобою”, […]...
- “Червоне – то любов, а чорне – то журба…”. Твір на тему лірика Д. Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людини. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не встоїть. Кохання – це чисте і світле почуття людини. Якщо вона пережила це почуття, то по-справжньому щаслива. Кожна […]...
- Твір на тему: “Червоне – то любов, а чорне – то журба”(інтимна лірика Дмитра Павличка) В одному з віршів Дмитро Павличко висловлює напрочуд тонке філософське спостереження: все залишається в тобі самому, відтак ідеал – краси, кохання, поезії – мусить бути нездійсненний, до кінця не усвідомлений і не осягнутий: “Щасливий той, хто бачив мрію, Але не доторкнувсь її”. Інтимна лірика Павличка відкриває нам всю принаду мрії, той незбагненний дивосвіт, що зветься […]...
- «Червоне – то любов, а чорне – то журба» (інтимна лірика ДПавличка) Дмитро Васильович Павличко… Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Хиляться Карпати до Дніпра, Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, […]...
- У високому леті. Твір за лірикою Д. В. Павличка Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: “Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?” – і поряд: “Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь”. І винувате зізнання дружині: “Ти досі без моєї похвали обходилась, моя ясна […]...
- У високому леті (за лірикою Павличка) Любов і ненависть – мов близнюки у характері Дмитра Павличка. Такий він і в поезії. Трибун, що кидає прокляття на голови ворогів: «Великих днів незрячі свідки, кому потрібні ви, кому?» – і поряд: «Ріка крізь гори мусить повернути, щоб на Вкраїні закінчити путь». І винувате зізнання дружині: «Ти досі без моєї похвали обходилась, моя ясна […]...
- Чеpвоне – то любов, а чоpне – то жуpба (Інтимна ліpика Дмитpа Павличка) “ЧЕРВОНЕ – ТО ЛЮБОВ, А ЧОРНЕ – ТО ЖУРБА” (ІНТИМНА ЛІРИКА ДМИТРА ПАВЛИЧКА) За десятки століть історичного розвитку людство підкорило чимало висот у різних галузях життя. Та нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і неподоланне почуття любові. Служіння їй є вищим змістом людського існування, адже саме воно спричинило духовний злет всесвітньої […]...
- Твір-роздум за інтимною лірикою Павличка Любов – це найпрекрасніше почуття, яке може виникнути в людині. Почуття любові – це пробудження всього світлого і чудового в живій душі. Вона була, є і буде завжди новою, нескінченною, нічим не заміненою сторінкою нашого життя. Без любові ніколи не буде життя на землі. Це почуття святе, перед ним ніхто не вистоїть. Кохання – це […]...
- Твір на тему: “Червоне” і “чорне” в романі Стендаля “Червоне і чорне” Блискучим втіленням намічених Стендалем творчих планів є його роман “Червоне і чорне”, написаний у 1830 році. У задумці цього роману письменник відштовхувався від самого життя, а саме від нотатки про кримінальний злочин, яку він побачив в одній з місцевих паризьких газет. Саме ця нотатка й стала основою канви авторської “хроніки XIX століття”, як передує роман […]...
- Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли він “малим збирався навесні піти у світ незнаними […]...
- Кохання… лірика Дмитра Павличка Кохання… Це чарівне слово здавна хвилювало розум і душу людини, пробуджувало уяву, кликало на подвиги. Та й що в світі є чарівніше, дивовижніше, ніж кохання? Людське, справжнє, чисте кохання, яке то віддається болем у серці, то нагадує чарівну квітку, що п’янить своїми пахощами? Коли людина вирушає в широкий світ з рідної оселі, мати дарує їй […]...
- Твір за романом Ф. Стендаля “Червоне та чорне” Фредерік Стендаль належав до письменників XІX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість “осколком прошедшего столетия”. […]...
- Жіночі образи роману Стендаля “Червоне і Чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чого ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне […]...
- Багатозначність символічної назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” – соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 20-х років XІX століття Жульєна Сореля. Про що ж роман “Червоне і чорне”? І чому “червоне” і “чорне”? Назва роману символічна і багатозначна. Ці два кольори – червоне і чорне – відбивають і ідеї роману, і соціальні […]...
- Популярність пісенної спадщини Д. Павличка Андрій Малишко у своїй книзі “Думки про поезію” писав: “Для пісні в нас всюди почесне місце, бо вона посестра життя, порадник, і вірний-друг, і суворий суддя. Людина хоче з нею журитися і радуватися, мислити і працювати”. Написавши ці слова, поет влучно охарактеризував таку рису українського народу, як пісенність, велику любов українця до пісні. Серед українських […]...
- “Проблема молодої людини у суспільстві” (за твором Стендаля “Червоне і чорне”) Назва роману підкреслює основні риси в характері Жюльєна Сореля – головного героя твору. Оточений ворожими йому людьми, він кидає виклик долі. Відстоюючи права своєї особистості, він змушений мобілізувати всі засоби на боротьбу з навколишнім світом. Жюльєн Сорель – виходець із селянського середовища. Це визначає соціальне звучання роману. Жюльєн Сорель, різночинець, плебей, хоче зайняти місце у […]...
- Ролі Жульєна Сореля у романі “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” (1831) розповідає про долю обдарованого і честолюбного юнака з народу, який намагається усіма допустимими і недопустимим способами завоювати місце у суспільстві. Жульєн Сорель – людина дії. Він не здатний коритися жорстокій долі. Син сільського теслі вимушений носити чорну сутану священика, оскільки це єдина можливість для сільського хлопця вирватися із свого середовища. […]...
- Тема кохання у романі Стендаля “Червоне і чорне” Як стверджують літературознавці, щоб бути правдивим у своїх творах, письменник має спостерігати та аналізувати життя, а, за Стендалем, література має бути дзеркалом життя, відображувати його. Результатом такого спостереження Стендаля став соціально-психологічний роман “Червоне і чорне”, створений відомим французьким письменником – класиком у 1830 році, бо сюжет його підказала автору хроніка кримінальної спра ви, яку він […]...
- Чи був Сорель колись щасливим? (За романом Стендаля “Червоне й чорне”) Відомий французький письменник Стендаль (справжнє прізвище Анрі Марі Гейль) у 1830 році написав один із найкращих своїх романів, який приніс йому світову славу, – “Червоне й чорне”. Фредерік Стендаль був очевидцем французької революції, очевидцем злету й падіння Наполеона, доби Реставрації, що, безперечно, не могло не вплинути на формування й розвиток його особистості, а також формування […]...
- Жіночі образи у романі «Червоне і чорне» Видатний французький письменник Ф. Стендаль створив новий тин психологічної прози. Читаючи роман Стендаля «Червоне і чорне», можна простежити, що суперечливі почуття розривають не тільки душу Жульєна Сореля, а й серця жіночих персонажів – пані де Реналь та Матильди де Ла-Моль. Для пані де Реналь найважчою проблемою є вибір між пристрастю та її обов’язком дружини, матері, […]...
- Жюльєн Сорель – герой роману Ф. Стендаля “Червоне і чорне” Реальні прототипи – Антуан Берті і Адрієн Лафарг. Берті – син сільського коваля, вихованець священика, вчитель у родині буржуа Мішу в містечку Бранг, поблизу Гренобля. Г-жа Мішу, коханка Берті, засмутила його шлюб з юною дівчиною, після чого той спробував застрелити її і себе в церкві під час богослужіння. Обоє залишилися живі, але Берті судили і, […]...
- Мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко – наш сучасник, поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Творчість його має дві сторони: Павличко водночас тонкий лірик, що вміє розтривожити людську душу й серце, і поет-філософ, здатний зробити об’єктивний зріз часу, історії, проблем нації й особистості. Збірка Дмитра Павличка “Таємниця твого обличчя” – одна з перлин української літератури. Мені вона нагадує іншу відому книгу […]...
- Твір за романом «Червоне та чорне» Фредерік Стендаль належав до письменників XIX ст., які писали свої твори в епоху реалізму. У романах та повістях, які будувались з матеріалу дійсності, автори відображали психологію людини, формування особистості під впливом різних обставин. За життя Стендаля як письменника оцінило небагато людей, та серед них були Бальзак, Гете, Пушкін. Більшість вважала його творчість «осколком прошедшего столетия». […]...
- Червоне і чорне характеристика образу Матільди де Ла Міль Ла Міль Матільда де – “найбагатіша спадкоємиця в Сен-Жерменском передмістя”, завойована Жюльеном, для якого М. – символ світу старої аристократії, куди йому свідомо немає доступу, а лише потім приваблива юна жінка, що духовно перевершує своє оточення. Про спорідненість натури говорить властиве їм обом відраза до своєї здрібнілої повіки і туга по духовній величі. У уявленні […]...
- “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід […]...
- Червоне і чорне характеристика образу Луїзи де Реналь Реналь Луїза де – дружина мера, що не має ніякого впливу на чоловіка, як і на хід справ в місті Верьер, увіреному його піклуванню. За місцевими поняттями, майже дурна, що упускає “слушну нагоду змусити чоловіка купити їй капелюшок”, вона з першого погляду вражає Жюльена, що поступив у будинок гувернером до її трьох синів, “наївною грацією, […]...
- Червоне і чорне як соціально-психологічний роман Відомо, що назва роману Стендаля символічна. Це два кольори часу. Це два шляхи, якими можна йти життям. Почнемо з твердження, що час, коли Жульєн Сорель мав нещастя жити, був часом між двома світами. Перший, що відійшов, ніс у собі великі зрушення, коли повсталий народ Франції шукав і знаходив у самому собі героїв і геніїв. Тоді […]...
- Значення творчості Д. Павличка у розвитку української лірики “Поезія – це мова молодих”, – писав колись Дмитро Павличко. І такий погляд на поезію як на поклик саме молодої душі він знову і знову підтверджує своєю творчістю. Його поетичне слово завжди радує читача, відкриває перед ним таємничо-простий світ людських взаємовідносин, почуттів, взагалі життя. Павличкові вдається відбудувати свій власний світ, де завжди є місце для […]...
- Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
- Жіночі образи роману Стендаля “Червоне і Чорне” Роман Стендаля “Червоне і чорне” різноманітний за тематикою, цікавий і повчальний. Повчальні й долі його героїв. Мені хочеться розповісти, чого ж навчили мене дві героїні – пані де Реналь і Матильда де Ла-Моль. Щоб нам був зрозумілий внутрішній світ цих героїнь, Стендаль піддає їх випробовуванню коханням, тому що, на його думку, кохання – почуття суб’єктивне […]...
- Вщент розбита мрія про славу (за романом Стендаля “Червоне та чорне”) Головний герой роману Стендаля “Червоне та Чорне” Жульєн Сорель – селянин за походженням. Він готовий піти на будь-які випробування, аби досягти найжаданішого для простолюдина – потрапити у вищий світ. Маючи хворобливе честолюбство та жагу самоствердження, він весь час переконував себе в тому, що не можна зупинятися, не можна відпочивати, бо треба діяти. Обираючи кар’єру священика, […]...
- Червоне і чорне характеристика образу Жюльена Сореля Сорель Жюльен – син старого тесляра з містечка Верьер, що зробив блискучу кар’єру в роки Реставрації, проте що залишився духовно чужим цій епосі, тому що його серце неподільно належить Наполеону і тому століттю героїки, яке асоціюється для Ж. з ім’ям скинутого імператора. Катастрофа героя, що закінчує свій шлях на пласі, коли йому всього 23 роки, […]...
- Душевна боротьба Жюльєна Сореля у романі Стендаля “Червоне і чорне” Жюльєн Сорель, схильний, як і багато молодих людей того часу, впливу особистості величного імператора, відчуває важку внутрішню боротьбу, яка і визначає в цілому трагічність його образу. Історія героя була багато в чому списана автором з долі реально існуючого людини. Про засуджену до страти молоду людину, сина селянина, який вирішив зробити кар’єру, служачи в родині місцевого […]...
- Інтимна лірика Дмитра Павличка У безмірі поетичного доробку Дмитра Павличка ласкавим світом людяності, любові і доброти є лірика кохання, а в жанровому розмаїтті лягає на душу його поетичне слово. Говорити про неповторність поетичного мислення Дмитра Павличка можна на основі будь-якого жанру, до якого він не байдужий. Але пісенний видається найвдячнішим, бо його словесно-музичний простір дає можливість творцеві щонайглибше осмислювати […]...
- Хто винуватий у трагедії Жульєна Сореля? (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) У листопаді 1830 року виходить друком найкращий твір видатного французького письменника Стендаля (справжнє ім’я Анрі-Марі Бейль) із підзаголовком “Хроніка XІX століття”. Це соціально-психологічний роман. Простежуючи шлях головного героя Жульєна Сореля, письменник розповідає про падіння звичаїв, про корисливість буржуазії, про нікчемність і слабкість дворянства, про пробудження у суспільстві нових сил. В основі роману – конфлікт особистості […]...
- Відповіді до теми: роман Стендаля “Червоне і чорне” 1. Які факти біографії Стендаля вплинули на його погляди? Захоплення ідеалами Просвітництва, читання праць Вольтера, Руссо, Дідро; участь у поході армії Наполеона 1812 року на Москву. 2. Які естетичні погляди Стендаля відбилися у романі “Червоне і чорне”? Естетичні погляди Стендаля склалися на грунті філософії епохи Просвітництва. Людина для Стендаля немислима поза середовищем, її психологію потрібно […]...
- Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
- Вщент розбита мрія про славу (за романом «Червоне та чорне») Головний герой роману Ф.Стендаля «Червоне та чорне» Жульєн Сорель – селянин за походженням. Він готовий піти на будь-які випробування, аби досягти найжаданішого для простолюдина – потрапити у вищий світ. Маючи хворобливе честолюбство та жагу самоствердження, він весь час переконував себе в тому, що не можна зупинятися, не можна відпочивати, бо треба діяти. Обираючи кар’єру священика, […]...
- “Все не те, коли нема любові…” (інтимна лірика Д. Павличка) Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохуються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої високої і такої земної теми… Інтимна лірика Дмитра Павличка надзвичайно схвилювала мене: від […]...
- Жульєн Сорель і Родіон Раскольніков: шлях від наполеонізму до злочину (за романами Стендаля “Червоне і чорне” і Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) XІX століття – час бурхливих змін, революцій, переворотів та зламів у економічній, політичній сферах життя, перехід до нових соціальних формацій. Тому це ще й інша культура, сумніви щодо традиційних моральних цінностей, пошук Людиною свого “Я” в житті, конфлікти особистості з суспільством. І от два автори, що жили і творили в різних країнах та в різні […]...