Богдан Лепкий : короткий біографічний нарис, “Цвіт щастя” зміст новели
Мета: ознайомити школярів з життєвим і творчим шляхом Б. Лепкого, проаналізувати твір “Цвіт щастя”, дослідити реальне і уявне в новелі; схарактеризувати образ хлопчика, його внутрішній стан; розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу уяву, культуру зв’язного мовлення, вміння переказувати сюжет творів, виділяти головну думку, грамотно висловлювати свої думки; формувати світогляд, кругозір; виховувати пізнавальний інтерес, почуття пошани, поваги до життя і творчості Б. Лепкого, прищеплювати риси доброти, чуйності, щирості.
Тип
Обладнання: портрет Б. Лепкого, бібліотечка його творів, дидактичнийматеріал (тестові завдання, картки).
ХІД УРОКУ
І. ОрганізаційнийМомент
ІІ. Актуалізація Опорних Знань
У Формі Бесіди За Питаннями
Як ви розумієте слово “щастя”?
Коли людина відчуває себе щасливою? Наведіть приклади власнихщасливих подій.
Чому щастя, як правило, є миттєвим почуттям?
Що необхідно для того, щоб бути щасливим?
Як герої художніх творів боряться за своє щастя, долаючи різні перешкоди? Наведіть приклади.
Чи можете зробити щасливими оточуючих рідних, друзів, знайомих1?
ОголошенняТеми, МетиУроку. Мотивація Навчальної Діяльності Школярів
СприйняттяІ Засвоєння Учнями Навчального Матеріалу
Кому щастя, тому й доля.
Народне прислівя
Богдан Лепкий прагнув допомогти дитині пізнати
Що таке добро, правда і справедливість.
Федір Погребенник
1. Життєвий і творчий шлях Б. Лепкого. Матеріал для вчителя
БОГДАН СИЛЬВЕСТРОВИЧ ЛЕПКИЙ
(1872-1941)
Письменник, літературознавець, видавець, людина універсальних знань і широкого кругозору. В 20-ЗО-х роках досить популярний на західноукраїнських землях. У радянські часи його творчість замовчувалася.
Народився на хуторі Кривенькім (нині Гусятинський район на Тернопільщині) в родині сільського священика, якому сан духовної особи не завадив бути ще й літератором: він писав вірші, оповідання, друкуючи їх під псевдонімом Марко Мурава.
Малий Богдан, зростаючи в культурній інтелігентній родині, замолоду пройнявся любов’ю до селянського оточення, увібрав у свою чуйну душу народні звичаї, обряди, болі і радощі простого люду.
Закінчив Бережанську гімназію, вчився в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Спочатку вчителював у Бережанській гімназії, а пізніше викладав у Краківському університеті українську літературу. Праця в гімназії й університеті давала йому змогу утримувати родину, залишаючи небагато вільного часу на літературну творчість.
Близько зійшовся з І. Франком, О. Маковеєм, М. Вороним, які підтримали його перші збірки оповідань. Викладаючи в Ягеллонському університеті (м. Краків), поринув у вир тодішнього мистецького життя, став членом гуртка західноукраїнських, літераторів “Молода муза”. Його нові книжки перекладалися чеською, польською, німецькою та іншими мовами. Під час Першої світової війни співпрацював із СВУ (Союз визволення України), допомагав Українським січовим стрільцям: уклав збірки “Ще не вмерла Україна”, “Червона калина”. Він – автор відомої пісні “Чуєш, брате мій” (“Журавлі”), музику до якої написав його брат Левко Лепкий. У 20-і роки повернувся до Кракова, до 1939р. професор Ягеллонського університету.
Залишив досить велику різножанрову творчу спадщину, особливе місце в якій посідає проза (оповідання, новели, історичні повіси. Вадим”. “Крутіж”, “Сотниківна”, “Орли”, трилогія “Мазепа”, мемуари “Бережани”). Як видавець та літературознавець він багато зробив для популяризації української літератури в Польщі та Німеччині. Переклав і зарубіжну популяризації українською (твори Гейне, Шеллі, Конопницької, Лєрмонтов, Короленка). Він опублікував десятки поетичних і прозових збірок своїх творів, науково – критичних праць (статті, дослідження монографії), підготував до друку, спорядив своїми статтям багатотомні видання творів Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Олекси Стороженка, Леоніда І інших письменників. Б. Лепкий упорядкував кілька поетичних антологій.
(двотомна збірка творів українських поетів “Струни”), співаників, читанок переклав польською мовою “Слово о полку Ігоревім”, багато творів Т. Шевченка В. Стефаника, М. Коцюбинського. Був одним з найактивнішіх діячів на ниві української літератури і культури загалом, його творчу працю високо цінували І. Франко, В. Стефаник, М. Коцюбинський та інші письменники.
Помер у Кракові, де й похований. Творчість Б. Лепкого поступово повертається в Україну, починаючи з 90-х років.
2. Опрацювання твору Б. Лепкого “Цвіт щастя”
2.1. Виразне і вдумливе читання цікавих епізодів твору, переказування їх змісту.
2.2. Тема: прагнення хлопчика знайти квітку щастя.
2.3. Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим.
2.4. Основна думка: щастя так не дається, воно у боротьбі дістається.
2.5. Жанр: Новела з елементами фантастики.
(Новела (італ. novella – новина) – невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана розв’язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті живань і настроїв дійових осіб.)
2.6. Композиція.
Експозиція: розповідь матері своєму синові про щастя і долю людську. Зав’язка: бажання хлопця знайти цвіт щастя.
Розвиток дії: вранці-рано хлопчик намагається потрапити на інший берег ставка.
Кульмінація: хвороба хлопчика.
Розв’язка: продовження вже дорослого хлопчика пошуків квітки щастя.
2.7. Сюжет.
Малий хлопчик поцікавився у мами про смисл слів “щастя”, “доля”, які він часто чув у мові дорослих. Мати розповіла сину про чарівний цвіт щастя. Саме цього цвіту хлоп’я вирішило дістати. Тому він, дочекавшись, коли мати заснула, пішов до ставка. Хлопець зайшов у воду і ніби відчув, як його несе хвиля. “Вже він по груди пірнув’у глибоку воду, вже лиш головку видно, лиш руки, лиш волосся сплило…”
Незабаром хлопець опиняється вдома, біля його ліжка сидів лікар. Хворий хлопець марив квіткою щастя.
Багато часу минуло. Маленький кучерявий хлопець виріс і пізнав усі квіти на світі. І хоча він знає, що немає справжньої квітки щастя, але не припиняє її пошуки.
2.8. Обговорення змісту твору за питаннями:
Що відповіла мати синові, коли той спитав у неї про смисл слів?
Про який цвіт почув хлопець від матері і зацікавився ним? “Авжеж, що гарний, навіть дуже гарний. Як дивитися на нього, то очі радуються, а на серці робиться весело й мило”)
Для чого мати сину “провела молитву” перед сном? (“…Казала попросити Бога, щоб татові і сестричкам І братикам дав здоровлячка, накрила його, перехрестила і сказала: „Спи!” “) .
Чому квітка щастя у творі названа райською? .
Опишіть красу місячної ночі. Як про це зазначено у творі? Місячне світло лилося крізь, вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води”)
Які художні засоби використав письменник, описуючи став? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору. (Метафори: “вода… котилася… вдаряла об греблю і об берег”; “гребля і беріг, відтручували її від себе… “…вода подавалася… ударяла…”; порівняння “… дрібонькими, як морщини…”, “…відтручували її від себе, як напасника…”)
Чому, на думку хлопчика, люди не могли нарвати квітів щастя? (Бо не годні дістати. Не знають, як через воду поплисти”)
(1 votes, average: 5,00 out of 5)