Біла гвардія, Початок роману М. Булгакова “Біла гвардія” (Аналіз 1 глав
“Біла гвардія” – перший роман Булгакова. У ньому багато автобіографічного, але це вже історичний роман. Це книга про російську історію, її філософії, про долі класичної російської культури в нову епоху. Саме тому “Біла гвардія” так близька Булгакову, її він любив більше інших своїх речей
Епіграф до роману, узятий з “Капітанської дочки” О. С. Пушкіна, – “Пішов дрібний сніг, і раптом повалив пластівцями. Вітер завив; зробилася заметіль. В одна мить темне небо змішалася зі сніжним морем. Усе зникло. – Ну, пан, – закричав
Початок роману дуже символічно. Точно зазначена дата – 1918 рік, що був “великий і страшний”. Саме цього року “особливо високо в небі стояли дві зірки: пастушача вечірня Венера й червоний тремтячий з”. Це протиставлення образа мирної праці звідси епітет “пастушача”, символом якого служить Венера, і іншого образа – планети, що носить ім’я бога війни
Полум’я великих подій громадянської війни дорівнює висвітлює й оцінює життя колишню, її людей і нову революційну дійсність, її діячів. Мила, тиха, інтелігентна сім’я Турбінних раптом стає дієприкметникова до цих подій, робиться свідком і учасницею справ страшних і дивних. Їхня мама не дожила до цих днів, вона вмерла в травні. Олексій, Олена й Николка ще не знали тоді, що це клучшему.
Життя героїв нерозривно пов’язана з їхнім будинком, з тією обстановкою, у якій вони виховувалися. Кахельна грубка, бронзовий годинник, що грають гавот, і інші, що б’ють баштовим боєм, килими, на одному йз яких зображений цар Олексій Михайлович із соколом на руці, лампа під абажуром, “кращі на світі шафи із книгами… з Наташей Ростовой, Капітанською Дочкою…”. Мешканці квартири знають: “на півночі виє й виє хуртовина” і чекають, що “от перестане, Стартує таке життя, про яку пишеться в шоколадних книгах, але вона не тільки не починається, а навкруги стає всі страшнее й страшнее”. Через це підсилюється страх перед прийдешнім, що представляється катастрофою: “Упадуть стіни, полетить сокіл з білої рукавиці, потухне вогонь у бронзовій лампі, а Капітанську Дочку спалять у печі”. Далеко не вся російська інтелігенція зрозуміла й прийняла великі здійснення Жовтня. Побоювання за долю культури країни грали не останню роль у неприйнятті цих здійснень. Тривога за долю Капітанської Доч-Ки була тривогою за Пушкіна, за його спадщину й традиції, що стали близькими Булгакову з дитячих літ
Далі варто згадати другий епіграф до “Білої гвардії”: “И суджені були мертві по написаному в книгах, згідно зі справами своїми”. Цей епіграф узятий з Одкровення Іоанна Богослова – книги, відомої за назвою Апокаліпсис. “Апокаліпсична” тема здобуває значення стрижневої. Коли Олексій Турбін, ища розради після смерті матері, приходить до священика, що совершали обряд її поховання, батько Олександр читає: “Третій ангел вилив чашу свої в ріки й джерела вод; і зробилася кров”. Тема “приголомшливої книги”, як називає Булгаков Апокаліпсис, продовжує розвиватися й далі, перегукуючись із основною сюжетною лінією роману
У першому розділі роману чітко розвивається тема “заблудлих у бура – не революції людей”, для якої характерні страшна викривальна сила й незмінна правдивість. Турбінним преподаний урок історії, урок жорстокий. Але, пройшовши через кров і смерть, їм доведеться зрозуміти й прийняти його. Вони повинні будуть зробити свій вибір, знайти своє місце в нової РФ.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)