Біблійні мотиви в поезіях Т. Г. Шевченка
Тараса Григоровича Шевченка справедливо називають народним поетом, нашим національним пророком. Він у своїй творчості порушив кардинальні питання про проблеми життя української нації. Пригадаймо його послання “І мертвим, і живим,..”, історичні поеми, сатиричні та інші твори. Творчість Т. Шевченка пройшла еволюцію, тому її поділя-‘ ють на окремі періоди, кожен з яких має свої особливості. Так, для першого, раннього періоду характерне поєднання романтизму й реалізму, Другий період “Трьох літ” найбільш продуктивний у творчості й
У цей час з’являються гостро сатиричні твори із соціальною проблематикою. І саме в цей період Шевченко вже усвідомлює значення своїх поезій. Твори цього часу починають набувати пророчої тональності. Тому невипадковим видається звернення до Біблії у циклі поезій “Псалми Давидові”. Вихований у християнській родині, Шевченко, безперечно, був знайомий із біблійними текстами, у яких його приваблював глибокий філософський зміст і висока патетика,
Третій період творчості поета характеризується важкими умовами для творчості та традиційно називається “Періодом заслання”. Тому невипадково в наступному, останньому періоді спостерігається ще більше заглиблення Шевченка у біблійну тематику, відзначається схильність до алегорій, езопівської мови. У Шевченковій ліриці останніх років помітне місце посідають роздуми про майбутній справедливий суспільний лад, зокрема, в поезіях “І Архімед, і Га-лілей…”, “Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)”, “Сон (На панщині пшеницю жала…)”
Твір “Ісаія. Глава 35 (Подражаніє)” написаний у формі, схожій на пророцтва біблійного пророка Ісаії. Подібно до віщувань цього пророка Шевченко створює власні, у яких малює нам свої уявлення про майбутній суспільний лад в Україні. Щоб його “пророчества” сприймалися як більш достовірні, він уживає лексику з Біблії, наслідує форму біблійних пророцтв. Майбутній суспільний лад видається Шевченку справедливим, у ньому всі кати будуть покарані, а трудящі здобудуть жадану волю, утомлені руки одпочинуть, Бог усіх розсудить по справедливості, визволені люди творитимуть на землі дива, вони перетворять пустелю в квітучі села, оживуть степи, озера, “німим отверзуться уста”. Уявлення/Шевченка нагадують соціальну утопію, подібні картини описували й інші письменники інших часів і народів. У цьому творі Шевченко висловив оптимістичні сподівання на майбутнє свого краю, він вірив, що настане час довгожданої волі.
Разом із тим Шевченко був далеким від сподівань на царську милість, на те, що все само собою вирішиться. Він уважав, що український народ повинен вдаватися до активних засобів боротьби за свободу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)