Б. Брехт про моральну відповідальність вчених за наслідки наукових досліджень (за драмою “Життя Галілея”)

Схожі твори:

1. Трагічна доля Галілея (за драмою «Життя Галілея») Бертольд Брехт своєю світовою славою забов’язаний театру. В кінці 20-х років Брехт сформовує теорію «епічного театру», який був протилежністю «драматичному». Головний принцип епічного театру Брехта – «ефект очуження». Цей принцип передбачає незвичайне зображення звичайного. Проблеми моральної відповідальності людини за все, що відбувається в світі, Брехт гостро поставив у драмі «Життя Галілея». За жанром – це […]...
2. Трагічна доля Галілея (за драмою Б. Брехта “Життя Галілея”) Німецький драматург, творець нового “епічного театру”, з життєвою позицією революціонера – прагненням змінити світ. Вершини драматургії Брехта: “Добра людина з Саузана” (1938-40), “Матінка Кураж та її діти” (1939-41), “Життя Галілея” (1938-39). У “Матінці Кураж…” автор звертається до подій Тридцятилітньої війни (XVII століття), намагаючись застерегти сучасників від війни у майбутньому. Брехт апелює до “маленькоїлюдини”, до “натовпу”, […]...
3. Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Трагічна доля Галілея за драмою Бертольта Брехта “Життя Галілея” Бертольт Брехт увійшов в історію німецької літератури як оригінальний поет і прозаїк, теоретик мистецтва, але своєю світовою славою він забов’язаний театру. Драми Брехта завоювали собі сцени всього світу. Ранні твори його пов’язані з епохою Першої світової війни і революційної кризи в країні. Наприкінці 20-х років Брехт […]...
4. Твір на тему: “Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття” за п’єсою Б. Брехта “Життя Галілея” Свою п’єсу під назвою “Життя Галілея” Бертольд Брехт написав у 1939 році, але надрукована вона була тільки у 1943 році в Сполучених Штатах. Але наприкінці Другої світової війни скинута на Хіросіму атомна бомба примусила драматурга переосмислити уроки сучасності і переробити п’єсу. Таким чином цей твір став відлунням надто трагічних для людства реальних подій, свідком яких […]...
5. Твір на тему: “Характеристика Галілео Галілея за твором Бертольда Брехта “Життя Галілео Галілея” Головний герой драматичного твору від Бертольда Брехта Галілео Галілей – видатний вчений з Італії, якому вдалося спростувати вчення Арістотеля про небесні тіла, створити телескоп і повністю прославитися в науковій галузі, зробивши там багато нових відкриттів. Через своїх таланти Галілео Галілей піддавався гонінням, його справа розглядалася в суді інквізиції. Через все це герой був змушений відмовитися […]...
6. Образ Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Неоднозначність образу Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Ім’я Бертольда Брехта, видатного німецького поета, драматурга, в історії літератури XX ст. пов’язане з утвердженням новаторського театру, що дістав назву епічного. Душею творчих пошуків Брехта була настанова на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму та активності. Сцена для митця – […]...
7. Проблема відповідальності вчених за наукові відкриття у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Ще кілька десятків років тому мало хто в нашій країні міг уявити, наскільки доступними та зручними можуть бути досягнення новітніх високих технологій. Сьогодні майже в усіх родинах із середнім та високим достатком є домашній персональний комп’ютер, найчастіше підключений до мережі Інтернет. Із великим задоволенням ми користуємося маленьким кишеньковим комп’ютером – мобільним телефоном, який дає можливість […]...
8. Неоднозначність образу Галілео Галілея у драмі Бертольда Брехта “Життя Галілея” Ім’я Бертольда Брехта, видатного німецького поета, драматурга, в історії лі­тератури XX ст. пов’язане з утвердженням новаторського театру, що дістав назву епічного. Душею творчих пошуків Брехта була настанова на активне втручання мистецтва в життя, перебудову психології глядача, мобілізацію його розуму та ак­тивності. Сцена для митця – трибуна. Основне в епічному театрі – апеляція до розуму. Глядач […]...
9. Неоднозначність образу Галілея у драмі Б. Брехта “Життя Галілея” Одною з провідних рис Відродження Гегель називав “пробудження самотності духу”. А історик тих часів Леон Леруа зазначав: “Ніколи в минулому не було століття, коли б культура й вільне мистецтво досягли такої досконалості, як тепер “. Хоча п’єса Б. Брехта і була написана у XX ст., проте дух цієї епохи сповна позначився на образі такої непересічної […]...
10. Твір на тему: “Чи актуальні нині проблеми відповідальності вченого за свої відкриття за п’єсою Брехта Бертольда “Життя Галілея” У п’єсі Бертольда Брехта розповідається цікава історія про вченого, його життя і ті проблеми, з якими він стикався. При цьому обставини і історичний період, зображені в цій п’єсі, далеко не були такими, які сприяють ефективній діяльності вченого і вирішенню всіх його проблем. Як відомо, саме в екстремальних і складних ситуаціях люди показують себе чесніше всього, […]...
11. Істина – дитя часу Роздуми над долею вченого за пєсою Б Брехта Життя Галілея Доля вчених у світовій історії здебільшого тяжка і трагічна. За давніх часів церква піддавала їх гонінню, спалювала на вогнищах, не визнавала їхнє вчення, змушувала відмовлятися від своїх переконань. Та й світська влада не поспішала вшановувати геніїв науки, якщо їхнє вчення не вписувалося в ідеологічні рамки провладного режиму. Кожна історична доба мала своїх геніальних вчених і […]...
12. Причини та наслідки еволюції образу Сехісмундо (за драмою Кальдерона “Життя – це сон”) Провідний мотив п’єси – усамітнення принца, виховання дитини поза світом – запозичено з легенди про Варлаама та Іоасафа, своєрідної інтерпретації історії про життя Будди. Однак у Кальдерона сюжет цієї легенди помітно змі­нюється. Його драма була написана під впливом філософії раціоналізму Рене Декарта, відповідно до якої обов’язок перед державою і народом однозначно мав стояти вище за […]...
13. Бертольд Брехт і зміст його реформи драми І. Б. Брехт і експресіонізм. (Б. Брехт почав писати у роки Першої світової війни, коли провідним напрямом німецького мистецтва став експресіонізм. Хоч зго­дом драматург і наполягав на тому, що не належав до цього напряму, однак він зазнав впливу експресіонізму.) 1. Драма – провідний жанр експресіонізму. (Головну мету експресіоністи вбачали не в об’єктивному відображенні дійсності, а […]...
14. Причини і наслідки еволюції Сехисмундо (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Педро Кальдерон – відомий іспанський драматург доби бароко. Серед інших його творів широкої популярності набула п’єса “Життя – це сон”, яка стала яскравою ілюстрацією моральної еволюції людини. Вперше головного героя драми принца Сехисмундо ми зустрічаємо у відлюдній вежі. Його тримають, як звіра, тому що гороскоп, складений на момент народження Сехисмундо, пророкував появу тирана. Але, на […]...
15. Відповідальність людини за долю держави (за драмою «Ярослав Мудрий») Щодо драматичної поеми І. Кочерги іноді постає питання, чому автор не обмежився чітким відтворенням існуючої історичної правди, але на основі реальних подій відтворює сюжет, сповнений деяких неточностей або й «грубих помилок», – відходжень від реалії, що її занесено до літописів княжих часів. Відповідь на це непросте, але цілком слушне запитання слід шукати, виходячи з роздумів […]...
16. Бертольт Брехт: творець інтелектуальної драми Син директора фабрики, Бертольт Брехт порвав з буржуазною середовищем, до якої належали його батьки, і пішов своїм шляхом. Ще в роки першої світової війни (він був мобілізований в армію і служив санітаром у лазареті) Брехт зненавидів війну і всю буржуазну систему життя. У листопаді 1918 р., коли робочий клас Німеччини піднявся на боротьбу за свої […]...
17. Немецкий писатель Бертольт Брехт – драматург, теоретик театра, режиссер, прозаик и поэт Его пьесы постоянно ставятся на сценах театров разных стран: актуальность поставленных в них проблем, необычность и новизна драматургической формы привлекают к ним внимание и актеров и зрителей. Брехт был выходцем из состоятельной буржуазной среды (его отец был директором фабрики), но жизненный опыт современника и участника Первой мировой войны, свидетеля борьбы немецких рабочих за свои права […]...
18. Бертольт Брехт “Матінка Кураж та її діти” 1. Які визначення дав своєму новому театрові Бертольт Брехт? Відповідь: “Епічний”, “раціональний”, “‘неаристотелівський” та ін. 2. Назвіть найяскравіше художнє відкриття “епічного театру” Бертольта Брехта. Відповідь: “Ефект очуження”. 3. Відомо, що класична аристотелівська драма була спрямована на почуття глядачів, навіюючи їм певні емоційні стани, “очищуючи” їх мистецтвом. На що направлена “брехтівська п’єса, “епічний театр”? Відповідь: На […]...
19. Поєднання наукових методів і художніх засобів у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” В історії французької літератури творчість Е. Золя стала важливим і змістовним етапом. Історичні зміни, що відбувалися у французькому суспільстві другої половини XІX ст., знайшли найповніше відображення у його творах, зокрема, у великій соціальній епопеї “Ругон-Маккари”. Письменник заснував та розвинув нову теорію художнього відображення дійсності, відповідно до якої митець перетворювався на вченого та експериментатора. У такому […]...
20. Життя – це тільки сон? (За драмою Кальдерона “Життя – це сон”) Кальдерон був творцем нового жанру – релігійно-філософської драми. Як ревний католик він у своїй п’єсі наголошував на необхідності упокорення людиною своєї гордині і зверненні своїх прагнень та бажань до Бога. Не варто, уважав він, впадати у відчай через те, що життя неможливо змінити, адже воно є ли­ше сон. Уже в назві п’єси утілено сенс барокової […]...
21. Образ ідеального правителя за філософською драмою Педро Кальдерона “Життя це сон” У багатьох творах світової літератури створені образи правителів – вождів на­родів і держав. Це або сильні, справедливі, добрі володарі або жадібні, жорстокі, злостиві, огидні, владолюбні тирани, або слабкі, сластолюбні боягузи. Усі вони ви­значають долю своїх народів, усіх, хт. о їм підвладний. Жорстокі війни і смерть, го­лод, насильство і безладдя в державі найчастіше є результатом бездарних, […]...
22. Причини і наслідки еволюції образу Сехісмундо Мотив страждання. Цей мотив визначає загальний пафос п’єси. Страждає Сехісмундо, роздумуючи над нерозгаданою таємницею власної долі, страждає Росаура через зраду, страждає король, усвідомлюючи свою причетність до смути в державі. Страждання у земному житті – звичний для літератури бароко мотив. Герої Кальдерона переборюють свої страждання або силою власної волі, або усвідомленням марності земних поривань людини. Шекспір […]...
23. Зразки наукових текстів Опановуючи рідну мову, дитина вже в ранньому віці одержує велику кількість знань, зібраних і закодованих у словах. Людина розмовляє легко і невимушене, якщо рідною мовою спілкується щоденно. Важко мовотворити тим, хто рідною мовою користується зрідка. Іншу мову такий мовець може знати лише в обсязі сленгу, що дає можливість спілкуватися тільки на побутово – службовому рівні. […]...
24. У чому трагізм життя Степана (За драмою «Бояриня») Життя Степана, героя драми «Бояриня», не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
25. Твір-роздум: “Причини й наслідки конфлікту між батьками та дітьми в повісті “Кайдашева сім’я” Повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” дає дуже цікавий приклад можливого конфлікту між батьками та дітьми. В цілому, даний конфлікт з упевненістю можна назвати вічним, адже проблеми і непорозуміння між батьками і дітьми як виникали, так і будуть виникати вічно. Досить цікаво розглянути проблему сім’ї Кайдашів і порівняти її з дійсністю, з тим, що відбувається в […]...
26. Новаторство драматургії Г. Ібсена (за драмою “Ляльковий дім”) Генрік Ібсен – великий норвезький драматург, творець нової соціально-психологічної драми. Перші його п’єси були написані в національно-романтичному дусі. Головною темою була боротьба Норвегії за незалежність і уславлення її героїчного минулого. Та згодом Ібсен відходить від героїчних оповідей і звертається в більшості своїх п’єс до сучасності, її проблем, її Характерів. Так з’явилася драма “Ляльковий дім” – […]...
27. Вислови Брехта 1. “Нові ідеї дістають найчіткіше формулювання у боротьбі зі старими ідеями” 2. “Ми визначаємо нашу естетику, так само, як і нашу етику, потребами боротьби” “Зарубіжна література”, К., 2000. 3. “Победа разума может быть только победой разумных” “Жизнь Галилея” 4. “В сомнение заключено счастье” “Жизнь Галилея” 5. “Наслаждаться тоже нужно уметь” “Жизнь Галилея” 1. “Б. Брехт […]...
28. Відповідальність за свої вчинки Людину називають Людиною, коли вона спроможна відповідати за свої вчинки, поведінку, за результати своєї діяльності, тримати у своїх руках особисту долю, готова до будь-яких випробувань і перемог. Якщо немає відповідальності за себе, кажуть у народі, людини немає – вона, по суті, є лише передмова до людини. Відповідальність – це обов’язок перед кимось чи перед чимось. […]...
29. «Беретеся мудрість не із заповітів» (за драмою «Ярослав Мудрий») Роздуми Івана Кочерги про людську мудрість втілені в образах Сельвестра, Ярослава Мудрого. Мабуть, невипадково твір про київського князя починається з розповіді вченого монаха Сельвестра. І формула мудрості, виведена ним, така: Не те чеснота, лиш би книги чтить, А щоб од книг зерно добра й любові В своїй душі посіяти й зростить, І просвітить добром серця […]...
30. Твір-роздум: “Що таке відповідальність” Відповідальність – це така річ, яка не існує сама по собі, а завжди розглядається у певному контексті. Деякі погляди на відповідальність у нашому суспільстві настільки масштабні, що визначити правильну чи не правильну поведінку людини досить складно. Чим більше відповідальність, тим менше людина спроможна щось змінити і вплинути на те, за що вона відповідає. Іноді саме […]...
31. То, може, правий Кальдерон: життя – це тільки сон? (за твором П. Кальдерона “Життя є сон”) Прочитав уперше тему твору, за якою потрібно написати твір, і вирішив, що тут все ясно і просто. У голові пролітали різні думки з приводу і без приводу. Хотілося відповісти на питання одразу: “Так, життя – це сон, бо третю частину свого життя ми проводимо у сні”. Правда, є такі ласі до сну, як я – […]...
32. Патріотизм – відповідальність за долю батьківщини Для кожної людини найголовніше в житті – це її сім’я. З самого юнацтва діти спілкуються переважно з батьками і з кожним роком все сильніше розуміють, наскільки важливо це для них. Любов до сім’ї і свого роду, зрештою, породжує і патріотизм. Але сьогодні це відбувається далеко не у всіх людей. Ліберальні ідеї проникають в наше споконвічно […]...
33. Твір на тему: “Патріотизм, відповідальність за долю Батьківщини” за повістю М. Старицького “Оборона Буші” Історична повість відомого українського письменника М. Старицького “Оборона Буші” пронизана пафосом любові українського народу до своєї Вітчизни і незвичайним патріотизмом. Показово, що почуття патріотизму у творі глибоко народне. Саме народ приймає активну участь у всіх відображених автором подіях, і захист невеличкої фортеці є дійсно загальнонародним, а не справою купки окремих героїв. Усі мешканці Буші прекрасно […]...
34. Твір на тему: “Кожна людина несе особисту відповідальність за зло, що панує у світі. За творчістю Федіра Достоєвського” Творчість Федіра Михайловича Достоєвського тісно пронизана різноманітними ідеями та образами. Однією з таких ідей є ідея про особисту відповідальність кожної людини за те зло, яке панує в світі і суспільстві. Навіть якщо розглядати цю ідею у відриві від творчості Достоєвського, з нею можна погодитися. Мало хто з людей про це замислюється, що кожен так чи […]...
35. Єднання людини і природи (за драмою-феєрією “Лісова пісня”) “Великі народні поети, – писав Максим Рильський, – промовляють за свій народ, говорять від його імені, але говорять своїм голосом, в усій неповторній красі свого обдарування, своєї культури”. Такою була Леся Українка, чиє поетичне слово хвилює нас і сьогодні. Талант письменниці багатогранний. Вона ввійшла в літературу як велика поетеса-лірик, геніальний драматург, талановитий прозаїк, перекладач, блискучий […]...
36. Роздум за драмою Івана Кочерги “Ярослав Мудрий” Ось і закінчуються останні сторінки книги І. Кочерги “Ярослав Мудрий”. Цей твір читати легко й приємно, бо в ньому оспівується найголовніше в житті людини – моральні цінності. У наш тяжкий час нелегко зустріти людину з прекрасною душею, з чистим сумлінням, бо духовні цінності змінюються на матеріальні, не завжди можна сподіватись на чиюсь допомогу у тяжку […]...
37. Бажання та можливості людини впливати на долю, фатум (за п’єсою П. Кальдерона “Життя – це сон”) Питання боротьби людської волі й фатуму хвилювало не одне покоління людства. Відомий іспанський драматург П. Кальдерон у п’єсі “Життя – це сон” запропонував власне бачення зазначеної проблеми. Тлом для зображення подій Кальдерон обирає Польське королівство. Принцу Сехисмундо при народженні складають гороскоп. Король нажаханий пророцтвом: …буде Сехисмундо Чоловіком вкрай зухвалим, Принцом-кривдником жорстоким І монархом нечестивим, За […]...
38. “Вищих я не відаю скарбів. Шкільний твір за драмою І. Кочерги “Ярослав Мудрий” У творчій спадщині письменника-драматурга Івана Кочерги є багато драматичних поем та історичних драм. Серед всіх творів визначне місце займає “Ярослав Мудрий” – драматична поема, основою якої автор взяв історичні події XІ ст., коли князем Київської Русі був Ярослав Володимирович, прозваний у народі Мудрим. З багаторічного князювання Ярослава драматург взяв лише невеликий період з 1030 по […]...
39. Морально-етичні проблеми, пов’язані з життям творчої інтелігенції (за драмою «Талан») М. П. Старицький -талановитий поет, прозаїк, драматург, перекладач, визначний культурно-громадський діяч, сучасник і друг М. Лисенка, Лесі Українки, І. Франка. Особливою сторінкою в славетній книзі творчості цього художника слова є драматургія. Творчість М. Старицького-драматурга стоїть в одному ряду з творчістю корифеїв українського театрального мистецтва – І. Карпенка-Карого, М. Л. Кропивницького, М Заньковецької, М. Садовського, П. […]...
40. “Вищих я не відаю скарбів, ніж миряни труд і щастя в мирнім домі” (за драмою І. Кочерга “Ярослав Мудрий”) Вершиною творчості Івана Антоновича Кочерги стала драматична поема “Ярослав Мудрий”, написана 1944 року. У цій драмі автор уперше звертається до образу реального діяча, відкриває нам завісу на моральні цінності наших далеких предків. Розповідь про Ярослава обмежено 1030-1036 роками. Саме в цей період великому князеві вдалося приборкати міжусобні чвари на київських землях та відбити навалу печенігів. […]...