Астролог Ю. Андрухович
У нього палка потреба, шматочок неба піймати у фокус лінзи…
Бо він живе на горищі,
А там сутерени вищі:
У сутінках – мерехтіння
І сонце межує з тінню.
Він дивиться тільки вгору,
І небо лоскочуть вії,
Коли в полудневу пору
Від кухні смаженим віє.
Над містом літають птахи,
А поруч із ними “ахи”,
Коли роззявлять на площі
Голодні роти бідолахи.
Земля собі пілігримить,
Кружляє собі й кружляє,
А хтось нові пелерини
На осінь собі замовляє –
А він живе на горищі
(там зимно, там вітер свище),
Але насправді з горища
Небесна ковбаня ближча.
У нього маєтків немає –
Згори в декольте заглядає,
А в місті вічність минає
Не так, як він загадає.
І взявши голову в руки,
Він крикне собі з розпуки:
“Чого я марную роки?!
Візьму попід руку Юзьку,
Піду в пивничку на Руську,
Забуду святі мороки!
Забуду святі мороки…”
Схожі твори:
- Казкар Ю. Андрухович Казкар Я міг би гнати тепле стадо або пізнав би легко і радо просте корисне ремесло. І так лічив би добрі днини, А дзигарі з високих веж Мене хвалили б щогодини: “Ти мудро й праведно живеш, Якщо живеш, якщо живеш!” А я – не той, бо родом з райдуг І я махнув на похвали – […]...
- Після мандрівного спудея Ю. Андрухович Після мандрівного спудея Агов, мої маленькі чортенята! З-під свити я вас випущу на світ – Туди, де кров з любов’ю черленяться, Де пристрастей і пропастей сувій… З риторик і поетик академій – Гайда на площу, як на дно ріки! Підслухані у вирі цілоденнім, Ті рими – вчителям наперекір (у вчителів, здається, перекір)! Або в поля, […]...
- Юрій Андрухович як класик “актуальної” літератури У сучасній українській постмодерній літературі можна назвати кількох авторів, що не тільки пишуть для “втаємничених”, але й здобули прихильність значної читацької аудиторії як в Україні, так і за її межами. У цьому ряду буде й ім’я Юрія Андруховича, відомого поета, прозаїка, есеїста, без перебільшення сучасного класика. Він розпочав свою діяльність у складі поетичного гуртка “Бу-ба-бу”, […]...
- Юрій Андрухович класик “актуальної” української літератури Народився у м. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у Івано-Франківську. Поет, прозаїк, есеїст. […]...
- Твір на тему: Юрій Андрухович як класик “актуальної’ української літератури АНДРУХОВИЧ ЮРІЙ (народився 1960 року) Народився ум. Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982), Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві (1991), аспірантуру інституту літератури НАН України. Працював газетярем, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису “Перевал” (1991 – 1995). Був співредактором часопису “Четвер” (1991 – 1996). Мешкає у […]...
- Цікавість. Твір-мініатюра Прийшла старенька злотокоса осінь, постукує палицею по оголених деревах, струшуючи на землю останнє засмучене листя. Воно повільно опускається, жовтими цяточками прикрашаючи чорний вологий грунт. Раптом осінь зупиняється, прислухається до сміху калюж і холодних крапель дощу. – Чому радієте? – Приходу осені. Так поруч і крокують реалісти й диваки. Годинник вічності Тиша. Невгамовна стрілка годинника ритмічно […]...
- Коли розгуляється Пастернаку Б. Л Велике озеро як блюдо. За ним – скопленье хмар, Нагромаджених білою купою Суворих гірських льодовиків. У міру зміни освещенья И ліс міняє колорит. Те весь горить, то чорною тінню Насевшей кіптяви покритий. Коли наприкінці днів дощових Меж хмар прогляне синявий, Як небо святково в проривах, Як торжества повна трава! Стихає вітер, далечінь розчистивши. Розлито сонце […]...
- Яке місто мені хотілося б побудувати (твір-розповідь) Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували б тільки мультфільми. Я “населяла” це місто казковими […]...
- Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
- Квітуча лила (твір-розповідь) Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але […]...
- Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
- Будинок, де “живуть книжки” Будинок, де “живуть” книжки, – це бібліотека. Без бібліотеки не можна уявити собі міста чи країни. Бібліотека є сховищем знань, вона притягує до себе людей і не розчаровує. Книжки, які зберігаються у бібліотеках, збиралися століттями. Завдяки унікальній бібліотеці прославився ассирійський цар, який жив у І тисячолітті до нашої ери. У його зібранні нараховувалося понад двадцять […]...
- Куди йде дитинство? (твір-роздум) Дитинство… Кажуть, що це найщасливіша пора життя. Але цінувати його ми починаємо тільки тоді, коли воно минає або вже пішло від нас назавжди. “Дайте до дитинства щасливий квиток”, – просять деякі. А чи треба? Чи треба повертатися туди, де вже був? А може, варто йти вперед і відкривати для себе все нові й нові далечіні? […]...
- Зима в моєму місті (твір-розповідь) Зима в моєму місті не приносить радості нашому дворовому собаці кличкою Черниш. У нашому дворі кожний під’їзд опікає свою дворнягу. Наш – Черниша. Черниш – непоказний худий пес з довгим тонким хвостом, закрученим бубликом. Він весь чорний, без єдиної світлої плями. Особливо собака прив’язаний до тітки Раї, що живе на останньому поверсі. У неї немає […]...
- Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов […]...
- Де б я волів жити – в місті чи в селі Питання, де жити, в місті чи в селі, несподівано виявилося для мене досить непростим. Я ніколи над цим не замислювався, просто жив собі з народження в місті, і все. Отже, мені видалося цікавим поміркувати над цим. Я звик до великого міста, де вирує життя, навіть уночі шумно і люди завжди кудись поспішають. Але ж багато […]...
- Майстерне зображення пір року у віршах Коли читаємо вірш Сосюри “Зима”, перед нами постають картини цієї пори року в полі і в місті. В полі сніг лежить, “неначе моря хвилі”, дме вітер, ніби “чеше коси білі, розплітає їх”. Так і бачаться на фоні темного неба пасма завірюхи. Все навкруги біле, покрите снігом. А в містах вітри, які “намітають кучугури, замітають слід”, […]...
- Промінний день Олена Теліга Промінний день День прозорий мерехтить, мов пломінь, І душа моя горить сьогодні. Хочу жити, але життя не зломить, Рватись вгору чи летіть в безодню. Хоч людей багато, ніхто не зрушить, почувши слові “Україна”, хочеться кликати на допомогу. Хай мій клич зірветься у високість І, мов прапор в сонці, затріпоче, Хай кружляє, мов невтомний сокіл, І […]...
- Розповідь про Київ Київ – одне з найдревніших міст України. Це столиця моєї батьківщини. Точна дата його заснування невідома, проте на думку археологів, воно з’явилося ще у 6-7 столітті нашої ери. За старовинною легендою його заснували три брати – Кий, Щек та Хорив, а також їхня сестра Либідь. Київ став колискою, з якого постала могутня держава Київська Русь. […]...
- Ля-ля-ля С. Олійник Ля-ля-ля Шаляпіна і Гмирю Без мікрофона чув весь світ, А цей – несе його, мов гирю, І за собою тягне дріт. Спішить на сцену, бацає ногами й варіює “ля-ля-ля!”. Хоч безголосий – Є в металі Запас незайманих джерел! Тож верещить динамік в залі, Як недорізаний козел! Збагни – чи спів то, чи розмова? Щось шепче […]...
- Що мене найбільше вразило в новелі Ю. Яновського “Лист у вічність” Юрій Яновський… Коли читаєш у літературній критиці, що він був романтиком революції, то для нас, людей, які живуть у третьому тисячолітті, це не зовсім зрозуміло. Чому? Мені здається, тому, що твори Ю. Яновського треба вміти читати. За описуваними фактами треба побачити ту деталь, яка вкаже на позицію автора щодо зображуваних подій. Віра у революційне оновлення […]...
- За золотими вікнами зірок… І. Жиленко За золотими вікнами зірок… В земному Києві нема для мене весен. По осені – мій кожен день і крок. А як у вас там, в Києві небеснім, За золотими вікнами зірок? В земному Києві така стара я стала! А вам Господь років не добавля. Така ж яскрава посмішка у Алли! Такий же чорний чуб у […]...
- Як я розумію зміст назви “Ляльковий дім” Коли говорити про щастя, то неможливо уявити його собі без сім’ї, поза сім’єю. П’єса Г. Ібсена “Ляльковий дім” саме про це. Родину Хельмерів, мабуть, можна було б назвати зразковою. Респектабельний чоловік, милі дітки, чарівна дружина живуть у мирі й злагоді. Та й розпочинається все на Святий вечір. Різдво – уособлення сімейного затишку, і Нора готується […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високої цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана 1 проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він? знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали […]...
- Образ Марусі Чурай – втілення моральної краси і таланту (за історичним романом Л. Костенко “Маруся Чурай”) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний із всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу проти поневолювачів. Давня легенда доносить нам образ Марусі Чурай. Мелодійність її пісень переконує, що ця дівчина була надзвичайно талановитою, а відома історія отруєння її коханого говорить про сильний характер і палкі почуття. […]...
- Негативний образ Чичикова за поемою М. Гоголя “Мертві душі” (“Так запряжено ж підлоту!”) Ми чомусь звикли, що головний герой твору, як правило, людина позитивна. Мабуть, саме значення слова “герой” зобов’язує. А може, причиною тому – численні приклади з різних літературних творів, де головний герой – людина з певними чеснотами, часто неординарна, ну, а деякі вади не заважають – так реальніше. Крім того, головний герой є центром твору, мов […]...
- Світло в поезії І. Бродського Іосиф Бродський – нова ера в історії російської поезії. Поет, який творив у XX ст., він безумовно поет XXІ століття. Він вивів російську поезію з глухого кута авангардизму і безглуздя, довівши, що навіть переміщення предметів уже поезія, якщо до справи взявся Поет. Страницу и огонь, зерно и жернова, Секиры острые и усеченный волос – Бог […]...
- Ми – українці (за поезією “Ми йдемо”) Україна… Край краси й тяжкої недолі, неповторної пісні й волелюбного лицарства, край із багатою і на радість, і на криваві сторінки історією. Але найбільше багатство кожної землі – її вірні дочки й сини. У поезії “Ми йдемо” автор показав нас, українців, які гордо йдуть своєю віковічною землею: Ми йдемо по Україні: від степів до гір, […]...
- Що ми довідаємося в сцені фантастичної брехні Хлестакова про його реальне петербурзьке життя? У третій дії комедії М. В. Гоголя “Ревізор” читач зіштовхується з несподіваним і потужним потоком брехні, що виходить із вуст одного із центральних персонажів – Івана Олександровича Хлестакова. Не знаючи майже нічого про теперішню біографію заїжджого парубка, ми спочатку приймаємо його слова за чисту монету. Однак незабаром розуміємо, що бурхливий словесний потік є не чим […]...
- Тема кохання в поезії Максима Рильського І все ж таки: в началі було – Слово. І все ж таки: начальний дух – Любов! Євген Маланюк Кохання. Найпрекрасніше з усіх почуттів. Воно робить усіх людей поетами, що прагнуть відтворити спалах почуття у своїх творах. Зірка кохання народжує поетів, які, раз зустрівши дивовижне сяйво, несуть його через усе життя, не можуть без нього […]...
- У ресторані Блоку А. А Ніколи не забуду (він був або не був, Цей вечір): пожежею зорі Спалене й розсунуте бліде небо, И на жовтій зорі – ліхтарі. Я сидів у вікна в переповненому залі. Десь співали смички про любов. Я послав тобі чорну троянду в келиху Золотого, як небо, аи. Ти глянула. Я зустрів зніяковіло й зухвало Погляд гордовитий […]...
- Новий погляд на “маленьку людину’ в оповіданнях А. П. Чехова І. Звернення до проблеми “маленької людини” російських письменників О. С. Пушкіна, М. В. Гоголя, Ф. М. Достоєвського, А. П. Чехова (заклик Гоголя полюбити, пожаліти “маленьку людину” такою, яка вона є; прагнення Достоєвського побачити в ній особистість; пошук Чеховим винного не в суспільстві, а в самій людині). ІІ. Новий поворот старої теми. 1. Висміювання “маленької людини” […]...
- Самопізнання головного героя у романі “Місто’ Валер’яна Підмогильного “Місто” Валер’яна Підмогильного – роман про людину, про місто, про життя, про незгасність вогню, сповнений скептицизму переможця і оптимізму переможеного. В. Підмогильний намагався зрозуміти, хто є людина в місті, яке її місце в житті, для чого вона живе, він прагнув осмислити її ідеали, ціннісні орієнтації. Автор хотів поставити людину перед самою собою, змушував її зазирнути […]...
- Лист до подруги (ділові папери) Привіт, Оксано! Відвідавши нашу столицю, Київ, вирішив одразу написати тобі листа. Отож я на власні очі переконався, що мальовничішого міста, ніж Київ, мабуть, немає в світі. Златоглавий, білосніжний велетень, який підпирає небо дзвіницями соборів і церков, дуже мне вразив. Оксано, ти мала рацію! Екскурсія Національним Києво-Печерським заповідником захоплююча. Найбільше мені сподобалась будова Великої Лаврської Дзвіниці, […]...
- Розкрийте особливості середньовічної китайської поезії (на прикладі вивчених творів Лі Бо і Ду Фу) Китайський поет Лі Бо та його послідовник Ду Фу створили поезії, які вважаються вершиною світовою лірики. Вони дуже лаконічні, та водночас виразні, проникливі, вишукані. Провідні мотиви лірики Лі Бо – елегічні. Це легкий сум, філософські роздуми ліричного героя, поєднані зі спогляданням прекрасної природи, глибокого проникнення в атмосферу навколишнього світу. Особливості поезій Лі Бо “Вхожу в […]...
- Захід сонця (твір-опис) Горит весь мир, прозрачен и духовен, Теперь-то он поистине хорош, И ты, ликуя, множество диковин В его живых чертах распознаешь. Н. А. Заболоцький Коли Маленький принц із казки Екзюпері жив на астероїді В-612, він щодня виконував багато серйозної і важливої роботи: висапував баобаби, що проростали, прочищав вулкани, щоб вони горіли рівно і тихо, поливав джерельною […]...
- Зазначте основні особливості любовної лірики Олександра Пушкіна (на прикладі вивчених творів) Олександр Пушкін знаменитий своєю лірикою, присвяченою жінці, коханню: “Я помню чудное мгновенье”, “На холмах Грузии…”, “Я вас любил. Любовь еще, быть может…”Все в жертву памяти твоей”, “Что в имени тебе моем”, “Мадонна”. На відміну від своїх сучасників, поетів-романтиків, які розглядали кохання як пристрастне почуття, що супроводжується муками та стражданнями, Олександр Пушкін розумів кохання зовсім інакше. […]...
- Чи існує дружба між людиною та твариною? (за оповіданням “Лідер”) Кожна людина відповідає за навколишній світ. Якщо ми усі будемо турбуватися за стан природи, то, можливо, через кілька років вона почне “оздоровлюватись”. Хлопчик Степанко знайшов пораненого шулікою голуба, приніс додому, вилікував. Він дуже хотів, аби пташина вижила. Мабуть, це його бажання передалось і голубу, бо той одужав. А що б було, якби хлопець не захотів […]...
- Тарас Шевченко у творчості Б. Лепкого Краса рідного Поділля, його пахощі й барви, а ще людська недоля і страждання ввійшли до серця Богдана Лепкого і залишилися там назавжди: Колисав мою колиску Крик неволеного люду І – так в серце вколисався, Що до смерті не забуду. У світосприйняття Лепкого Шевченко увійшов у ранньому дитинстві. Домашній учитель Дмитро Бахталовський знайомив хлопчика з літературними […]...
- Твір на тему: “Моє село” Здорово провести час можна в сільській місцевості, наприклад, у селі, де живуть мої бабуся і дідусь. Я дуже люблю це село и проводжу у ньому усі літні канікули. У селі я часто ходжу в ліс, на річку чи озеро. Найкраще місце в моєму селі – це лісове озеро. Саме тут можна відпочивати, засмагати, купатися. А […]...