Аналіз повістей Герцена “Сорока-злодійка” і “Доктор Крупів”
Наприкінці 40-х років на сторінках журналу “Сучасник” були опубліковані два чудових твори Герцена, перейнятих тим же могутністю думки, що і його роман “Хто винуватий?”. В основу повести “Сорока-злодійка” був покладений дійсний випадок, повідомлений письменникові великим російським актором М. С. Щепкиним. Оповідання про трагічну долю талановитої кріпосної акторки став узагальненням великої художньої сили. У суперечці зі слов’янофільськими й західницькими поглядами щодо ролі й положення російської жінки (цій полеміці присвячений
У характері кріпак селянки Герцен, як і інші учасники “натуральної школи” і насамперед Некрасов, підкреслює можливість самостійного розумового розвитку, неабиякий здібності до художньої творчості, що зовсім несумісно з її рабським положенням. Повість, що сполучить публіцистичне й художнього початку (що взагалі характерно для письменницької манери Герцена), представляє своєрідний “оповідання в оповіданні”. Така композиція дозволяла включити конкретний життєвий випадок у загальний контекст ідейних суперечок
Повість “Доктор Крупів” (1847), за формою являющаяся уривками з автобіографічних записок лікаря-матеріаліста, є блискучим сатиричним памфлетом, спрямованим не тільки проти самодержавно-кріпосницького ладу Росії, але й проти буржуазних відносин у Західній Європі, взагалі проти всієї історії експлуататорського суспільства. Спостереження над окремими людьми поступово приводять доктори Крупова до висновку про повальне божевілля всього людства. Елементи гротеску підсилювали думка автора, надаючи їй характер сатирично загостреного, але реалістичного в основі своєї оповідання. Надалі розвитку російської літератури подібні прийоми сатиричної типізації були використані Салтиковим-Щедриним.
Схожі твори:
- Анализ повестей Герцена “Сорока-воровка” и “Доктор Крупов” В конце 40-х годов на страницах журнала “Современник” были опубликованы два замечательных произведения Герцена, проникнутых тем же могуществом мысли, что и его роман “Кто виноват?”. В основу повести “Сорока-воровка” был положен действительный случай, сообщенный писателю великим русским актером М. С. Щепкиным. Рассказ о трагической судьбе талантливой крепостной актрисы стал обобщением большой художественной силы. В споре […]...
- Твір по циклі творів Герцена “Колишнє й думи” У художніх творах, створених у період еміграції, Герцен знову звертається до міркувань про долі людства (“Ушкоджений”, 1850-1851), про протиріччя буржуазного суспільства (“Трагедія за склянкою грогу”, 1863) і ін. Найбільша ж увага Герцен приділяла створенню найбільшого по обсязі й самого значного по змісту свого добутку – мемуарів “Колишнє й думи”. Його мемуари підняті до рівня великого […]...
- “Сорока-воровка” Герцена в кратком изложении Трое разговаривают о театре: “славянин”, остриженный в кружок, “европеец”, “вовсе не стриженный”, и стоящий вне партий молодой человек, остриженный под гребенку, который и предлагает тему для обсуждения: почему в России нет хороших актрис. Что актрис хороших нет, согласны все, но каждый объясняет это согласно своей доктрине: славянин говорит о патриархальной скромности русской женщины, европеец – […]...
- Біографія Герцена Олександра Івановича Герцен, Олександр Іванович ( 1812-1870 г. г.) Прозаїк, літературний критик Біографія Народився 25 березня 1812 року в Москві. Батько – І. А. Яковлев, належав до знатного дворянського роду. Мати – Г. – Л. Гааг, дочка дрібного чиновника зі Штудгарта. Шлюб батьків не був оформлений і дитина одержала вигадане прізвище, Герцен уважався офіційно вихованцем Яковлева. В […]...
- Національний росіянин характер у творчості Герцена ЧиЗнав Герцен свій народ? Чи правильно він угадував шлях його подальшого розвитку? Герцен искренно вважав, що живе він і діє заради блага народного. Та клятва на Воробйових горах, що вони з Огарьовим дали в дитинстві, клятва боротьби з деспотизмом і мести за декабристів, була для нього самого в остаточному підсумку клятвою у вірності справі звільнення […]...
- Знання народного життя у творах Герцена Свої здогади Герцен нерідко схильний був приймати за дійсні інтереси народу. До чого це привело? Насамперед до того, що здогаду про неминучість соціалізму він прийняв за найбільш імовірну можливість для російського народу. Не знаючи щирих справ у селі, воно вирішив, що громада виражає справжні інтереси селянства, що вона стійка, що в ній знаходять вираження давні […]...
- История создания, тема и идея “Былого и дум” А. И. Герцена “Кто мог пережить, тот должен иметь силу помнить”. Мужество памяти, к которому призывал Герцен, самому ему было присуще вполне и стояло у истоков замысла “Былого и дум”. За какиенибудь несколько лет, с 1848 по 1852 год, он пережил духовный переворот, интенсивность и последствия которого по праву были охарактеризованы как “духовная драма” Герцена. Тогда же из […]...
- История создания произведения Герцена “Былое и думы” “Кто мог пережить, тот должен иметь силу помнить”. Мужество памяти, к которому призывал Герцен, самому ему было присуще вполне и стояло у истоков замысла “Былого и дум”. За какие-нибудь несколько лет, с 1848 по 1852 год, он пережил духовный переворот, интенсивность и последствия которого по праву были охарактеризованы как “духовная драма” Герцена. Тогда же из […]...
- Сочинение по циклу произведений Герцена “Былое и думы” В художественных произведениях, созданных в период эмиграции, Герцен вновь обращается к размышлениям о судьбах человечества (“Поврежденный”, 1850-1851), о противоречиях буржуазного общества (“Трагедия за стаканом грога”, 1863) и др. Наибольшее же внимание Герцен уделял созданию самого большого по объему и самого значительного по содержанию своего произведения – мемуаров “Былое и думы”. Его мемуары подняты до уровня […]...
- Відхід у революційний рух Герцена Снову перед Герценом встає питання про варіантність у житті окремих людей і в історії народів. Різними шляхами могла б піти життя Матвія. Зложися обставини іншим способом – і інша доля очікувала б його. Однак випадковість не скасовує закономірності. Адже будь-які випадки випадають відповідно до ймовірності. А для маси росіян кріпаків Матвєєв найбільш імовірні, з погляду […]...
- Твір по романі Герцена “Хто винуватий?” Роман, над яким Герцен працював 6 років, був випущений окремим виданням в 1847 р. як додаток до журналу “Сучасник”. Багато в чому він пов’язаний із принципами “натуральної школи”. Для роману характерні антикріпосницька проблематика, гостра постановка ряду злободенних питань (положення жінки в сім’ї, формування разночинной інтелігенції), широкий показ соціального середовища і її впливу на життя головних […]...
- Уход в революционное движение Герцена Снова перед Герценом встает вопрос о вариантности в жизни отдельных людей и в истории народов. Разными путями могла бы пойти жизнь Матвея. Сложись обстоятельства иным образом – и другая участь ожидала бы его. Однако случайность не отменяет закономерности. Ведь любые случаи выпадают в соответствии с вероятностью. А для массы русских крепостных Матвеев наиболее вероятны, с […]...
- Сочинение по роману Герцена “Кто виноват?” Композиция романа “Кто виноват?” очень оригинальна. Только первая глава первой части имеет собственно романтическую форму экспозиции и завязки действия – “Отставной генерал и учитель, определяющийся к месту”. Далее следуют: “Биография их превосходительств” и “Биография Дмитрия Яковлевича Круциферского”. Глава “Житье-бытье” является главой из правильной формы повествования, но за ней следует “Биография Владимира Бельтова”. Герцен хотел составить […]...
- “Былое и думы” Герцена в кратком изложении Книга Герцена начинается с рассказов его няньки о мытарствах семьи Герцена в Москве 1812 г., занятой французами ; кончается европейскими впечатлениями 1865 -1868 гг. Собственно, воспоминаниями в точном смысле слова “Былое и думы” назвать нельзя: последовательное повествование находим, кажется, только в первых пяти частях из восьми ; дальше – ряд очерков, публицистических статей, расположенных, правда, […]...
- “Былое и думы” Герцена Крупнейшим художественным произведением зарубежного периода Герцена были “Былое и думы” лучшее, что создал он как писатель. Этот “вечерний труд” создавался в то время, когда “чужой мир”, “чужое племя” окружали Герцена и ему хотелось мысленным взором охватить пережитое, подвести итоги, рассказать о своем времени и своей жизни, до конца отданной борьбе с самодержавием и крепостничеством. И […]...
- Начало творческого пути Александра Ивановича Герцена Несколько ужасных случаев произошло в их доме на глазах у Герцена. Они навсегда остались в его памяти. Случай первый – с поваром Льва Алексеевича Яковлева. Человек необычайно трудолюбивый и талантливый, он всем угодил хозяину – и тот даже исхлопотал, как великую милость, чтобы его допустили на царскую кухню. “Поучившись там,- вспоминал Герцен,- он определился в […]...
- Новаторство повістей Толстого Толстой почав свій шлях як безстрашний художник, по убоявшийся показати читачеві всю складність і суперечливість його душі, його внутрішнього миру, і він дуже послідовно прийшов потім до безстрашності людини й громадянина, що сказав людям про неправді того життя, який вони живуть, що сказали правителям цього життя про беззаконність і злочинність їхньої влади. Початок толстовського шляху […]...
- Юность Александра Ивановича Герцена С полным правом можно сказать, что в “Былом и думах” он исследует свои воспоминания и стремится не только ярко передать их – он их проверяет, насколько они точны. Он выясняет, насколько они соответствуют детской психологии. Оказывается, не так проста духовная жизнь ребенка! Разбираясь впоследствии в своих воспоминаниях, Герцен убедился сам и убедил читателя “Былого и […]...
- Краткое изложение первых литературных трудов Герцена 12 мая 1833 года он закончил кандидатское сочинение “Аналитическое изложение солнечной системы Коперника”, а “пусти менее месяца сдал выпускные экзамены, получил (“Припух) медаль и со степенью кандидата вышел из университета. 1 июля 1833 года совет Московского университета утвердил диплом об окончании Герценом образования. Однако сам Герцем тик не считал: его образование продолжалось по той “методе”, […]...
- Революція у Франції й книга Герцена “З того берега” Наступили червневі дні. “А врочисто почалися вони,- писав Герцен у книзі “З того берега” (опублікована німецькою мовою в 1850 році, на російському – у Лондоні, в 1855-м). – Двадцять третього числа, години в чотири перед обідом, ішов я берегом Сени… крамниці защіпалися, колони Національної гвардії з лиховісними особами йшли по різних напрямках, небо було покрито […]...
- Жанрові особливості повістей у романі М. Ю. Лєрмонтова “Герой нашого часу” 1. Особливості композиції роману. 2. Риси різних жанрів. 3. Ціль сполучення жанрів. Композиція роману “Герой нашого часу” М. Ю. Лєрмонтова досить складнаі: події подаються не в хронологічній послідовності, а в міру того, як автор довідається щось нове про життя свого героя. Джерела цих відомостей різні: це й оповідання Максима Максимича, і особисті спостереження автора й, […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Краткое изложение Сорока-воровка А. И. Герцен Сорока-воровка Трое разговаривают о театре: “славянин”, остриженный в кружок, “европеец”, “вовсе не стриженный”, и стоящий вне партий молодой человек, остриженный под гребенку (как Герцен), который и предлагает тему для обсуждения: почему в России нет хороших актрис. Что актрис хороших нет, согласны все, но каждый объясняет это согласно своей доктрине: славянин говорит о […]...
- Революция во Франции и книга Герцена “С того берега” Наступили июньские дни. “А торжественно начались они,- писал Герцен в книге “С того берега” (опубликована на немецком языке в 1850 году, на русском – в Лондоне, в 1855-м). – Двадцать третьего числа, часа в четыре перед обедом, шел я берегом Сены… лавки запирались, колонны Национальной гвардии с зловещими лицами шли по разным направлениям, небо было […]...
- Мотив відходу-повернення в сюжеті Повістей Белкина Пушкіна А. С “Повести Белкина” були створені Пушкіним восени 1830 року. Критика прийняла їх “зі здивуванням”, уважаючи ці “анекдоти” і “баєчки” невартими пушкінського таланта. Однак незабаром думка дослідників змінилося. У повістях була відкрита якийсь значеннєва єдність. М. Гершензон, В. С. Узин уважали, що єдність добутків визначається їх внутрішнім, глибинним змістом, єдиною ідеєю новел про особливу мудрість, непередбачуваності життя […]...
- Художня своєрідність роману “Хто винуватий?” И в теорії, і в практиці Герцен послідовно й цілеспрямовано зближав публіцистику й художню літературу. Він нескінченно далекий від спокійного, незворушного зображення дійсності. Герцен-художник постійно вторгається в оповідання. Перед нами не безпристрасний спостерігач, а адвокат і прокурор у тому самому особі, тому що якщо одних діючих осіб письменник активно захищає й виправдує, то інших викриває […]...
- Аналіз вірша Пушкіна “Герой” Знав Пушкіна, відрізаний у Болдіні від навколишнього світу, або не знав про цю публікацію в “Літературній газеті”, у цьому випадку не так істотно, Істотно те, що своїм віршем і проведеної в ній аналогією він дав всієї ситуації відповідній історичній правді оцінку. У той же час вірш “Герой” продовжувало лінію, намічену “Стансами”, що складався в нагадуванні […]...
- Аналіз прози Зощенко Правда, спроби Зощенко писати по-новому минулого зрозумілі не відразу. Одне з перших оповідань Зощенко приніс у журнал “Сучасник”, редактором якого був поет М. Кузмин. Оповідання прийняте не був. “Ваші оповідання дуже талановиті,- говорить Кузмин… – Але погодитеся самі – це трошки шарж – Це не шарж,- говорю я – Ну, взяти хоча б мова – […]...
- Аналіз добутку Уроки французького Распутіна В. Г У пронизливо-добрій повісті В. Распутіна зачіпаються багато важливих питань, починаючи із проблеми становлення особистості й кінчаючи проблемою справжньої людяності. Маленький хлопчик приїжджає в райцентр учитися й виявляється самотнім серед чужих людей. Положення збільшується тим, що в цей важкий післявоєнний час удень і вночі його мучить голод. Голод рухає й багатьма вчинками головного героя. Розумний, “тямущий”, […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Дума” Головна тема вірша – це суспільне поводження людини. Тема розкривається в даній тут Лєрмонтовим Характеристиці покоління 30-х років. Це покоління, що виросло в умовах похмурої реакції, зовсім не те, яке було в 10-20-х роках, не покоління “батьків”, тобто декабристів. Суспільно-політична боротьба декабристів розглядається ними як “помилка” (“Багаті ми, тільки-но з колиски, помилками батьків…”). Нове покоління […]...
- Аналіз поеми Мертві душі Гоголя Н. В 1. Д. Н. Овсянико-Куликовский Герцен писав: “… “Мертві душі” Гоголя – дивна книга, гіркий докір сучасної Русі, але не безнадійний. Смутно у світі Чичикова так, як смутно насправді; і там, і отут одна розрада – у вірі й сподіванні на майбутнє Але віру цю заперечувати не можна, і вона не просто романтичне сподівання вгору, а […]...
- Аналіз вірша Тютчева “Весь день вона лежала в забутті” Прочитаємо текст, розставляючи значеннєві акценти. У вступі головною метою є створення якогось настрою й виклад ситуації на момент початку подій. Для цього ми вибираємо неспішний ритм оповідання “від третьої особи”, позначаємо трохи логічних наголосів У зав’язці картина дії міняється, ритм стає усе чіткіше, отривистее, потім поступово наростає, прискорюється з кожним новим рядком, створюючи необхідну напругу. […]...
- Аналіз оповідання “Стариган з крилами” з позицій “магічного реалізму” Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Запитання для дослідження. – Як розвивається фантастична подія? – Як співіснують фантастичне і реальне в оповіданні? – Яке походження фантастики Г. Гарсіа Маркеса? – Опишіть обстановку, в якій відбуваються події. – В чому філософсько-етичний сенс появи ангела у селі? – В чому особливості створення художньої дійсності оповідання: фантастичної […]...
- Аналіз вірша Брюсова “Прийдешні гуни” Вірш “Прийдешні гуни” Валерій Брюсов писав майже цілий рік і закінчив 10 серпня 1905 р. В “Прийдешніх гунах” – найбільш розгорнуто й повно розкривають його відношення до революції й розуміння її змісту. Змести, зламати, зруйнувати, знищити – от головний зміст революції, яким він бачився Брюсову. Що буде далі, який конкретний мир виникне на руїнах минулого, […]...
- Твір-розповідь з елементами опису: Сорока Я люблю спостерігати за тваринами в лісі, або зоопарку. Вони дуже смішні, і деколи можна побачити забавні сюжети навіть на дворі, або на вулиці. З вікна нашої кухні добре видно двір і велика калюжа, що залишилася після дощу. Я інколи люблю стояти біля вікна і дивитися на те, що твориться у дворі. Одного разу я […]...
- Аналіз ранніх гумористичних оповідань Чехова У ранніх оповіданнях Чехова ясно виявилися такі особливості його стилю, його оригінальної художньої манери, як лаконізм, стислість оповіді, велика питома вага розмаїто забарвленої власної мови персонажів, що цю оповідь драматургізує, багатозначність предметних деталей, їх багатофункціональність, часта відсутність традиційної для новел інтриги, своєрідна безфабульність багатьох творів, наявність підтексту, який виводить звичайне й окреме на ширші загальнолюдські […]...
- Аналіз оповідань Шукшина зі збірника “Характери” У всіх випадках такого занадто “проникливого” (а насправді сугубо довільного) прочитання, я думаю, проявляється одна характерна й досить стійка наша літературно-критична звичка – виходити у визначенні ідеї розглянутого добутку не з об’єктивно, що наличествует задуму, письменника, а з якої-небудь апріорно постулируемой схеми, що ми потім і прагнемо підтвердити вибірковим аналізом. Скажемо, потрібно було підтвердити думку […]...
- Угостила яблочком сорока. Произведение – рассказ о случае из жизни Говорят, когда-то наша школа имела роскошный фруктовый сад. В нем росли и вишни, и абрикосы, но преобладали яблони. Постепенно сад одичал, за ним прекратили ухаживать, некоторые деревья вырубили. Каким-то чудом уцелела старая яблоня – высокое дерево, с роскошной густой кроной. Весной она пышно цветет бело-розовым цветом, разливая нежный аромат, привлекая пчелок. Когда опадают лепестки, земля […]...
- Пригостила яблучком сорока. Твір-оповідання про випадок з життя Кажуть, колись наша школа мала розкішний фруктовий сад. У ньому росли і вишні, і абрикоси, але переважали яблуні. Поступово сад дичавів, за ним припинили доглядати, деякі дерева повирубували. Якимось дивом уціліла стара яблуня – високе розложисте дерево, з розкішною густою кроною. Повесні вона пишно цвіте біло-рожевим кольором, розливаючи ніжний аромат, приваблюючи бджілок. Коли опадають пелюстки, […]...
- Проблема духовності в романі “Доктор Серафікус” В українській, літературі XX ст. Віктор Петров, відомий як В. Домонтович, за висловлюванням Соломії Павличко, “залишається загадкою, ребусом, своєрідним сфінксом чи навіть Мефісто-фелем української літератури”. Його твори й сьогодні сповнені багатозначних трактувань. У романі “Доктор Серафікус” йдеться про неминучу трагічну долю героїв, що вибрали авангардну реакцію на сучасність. У центрі роману амбівалентний образ Комахи-Серафікуса, який […]...