Значення роману “І понад вік триває день” на рубежі суспільно-моральних катастроф

Роман “І понад вік триває день” на рубежі глобальних перемін й екологічних, ядерних, суспільно-моральних катастроф, що грядуть через кілька років, був резонансним, прозірливо-застережливим явищем у літературі, а термін “манкуртизм” став своєрідним символом фатальних перемін у людській свідомості, втрати народом сакральної єдності з духовно-етичними пракоренями, усталеними законами буття. Слід підкреслити, що у романі “І понад вік’триває день” акцентується проблема віри, її органічної необхідності в житті людини (часто позитивні персонажі роману наголошують на потребі молитви, зверненні до Бога як найвищої справедливості, традиційних обрядів, у яких закладений глибокий містично-сакральний смисл).

Тому можна з повним правом стверджувати, що у період атеїзму як сегмента офіційної державної ідеології твір Чингіза Айтматова був свого роду художньою альтернативою антидуховним, матеріалістичним тенденціям часу.






Життєве покликання людини за творчістю і. Франка.
Значення роману “І понад вік триває день” на рубежі суспільно-моральних катастроф