Зміни у ставленні до казці
Перелом у ставленні до казці настає аж наприкінці XVІІ століття і віднаходить своє розвиток в XVІІІ веке60. Реформи Петра, вступ Росії у число великих європейських держав, розвиток міждержавних культурних зв’язків із Європою, створення великої промисловості – усе це призводить до крахові старого феодально-патриархального способу життя на Русі. Церковна культура починає втрачати свій вплив і значення, з’являється нова, світська культура і світська література. Ця нова світська література не мала ще традицій, вона створювалася наново.
З кінця XVІІ століття починається швидке зростання шару середнього та малого міського люду. Тут створюється попит на письмову розповідну літературу, що було не лише розповідати, а й читати.
Благочестиві повісті середньовіччя перестають задовольняти літературним запитам цього середовища. Перші віяння надходять із Західної Європи – й проникають до нас через Польщу. Як не дивно, але першими упорядниками
Проповіді ці бували абстрактні, нудні, вже з початком проповіді парафіяни часто розбігалися. Щоб утримати їх, щоб примусити їх слухати, проповіді уснащались розповідями, яким надавалося якесь повчальне чи релігійно-філософське тлумачення.
З метою такого використання створювалися збірники оповідань. Ці збірники для фольклористів – дорогоцінні скарбниці. Розповіді у яких значною мірою фольклорного походження.
Їм стала вельми поширеною, були дуже популярні, переводилися мовами Європи – й сягнули нас. Вказівки на літературу див.: Російська література і фольклор.
XІ – XVІІІ ст. Л.
, 1970, з. 69-86 (гол.
“Народна поезія межі нової доби” (XVІІ в.) – ред.). Я назву лише окремі, найважливіші.
Одне з найбільших таких збірок – це “Велике зерцало”. Він виник Нідерландах латинською мові під назвою Speculumexemplorum – “Дзеркало прикладів*. Під “прикладами” порузумівались розповіді, яким надається повчальний сенс. Збірник прикладів, з яких уяснялись і иллюстрировались ті чи інші становища произносившихся в церквах проповідей.
Так, на Заході зв Україні. Польський текст – 2300 оповідань, російський – менше половини.
Переклад не механічний, він адаптований, звільнено з католицизму. Склад збірника: 1. Религиозно-поучительные повісті, у яких великій ролі грає діва Марія, котра рятує від спокус і бід. Наприклад: якийсь єпископ, отримавши влада, віддається мирським гріхів і спокусам. Марія збирає суд з мерців, праведників, які поховані; піднімаються їх мощі, вони засуджують єпископа до страти, ангел рубає йому голову.
Інший приклад: якась молода воїн, хороший і цнотливий, за порадою диявола загоряється нечистої пристрастю зі своєю пані. Він освічується їй у своєму почутті, вона відкидає його.
Цією пристрастю він мучиться більше року й, нарешті, звертається по пораду до старцу-пустыннику. Старець радить йому сто раз помолитися діві Марії. Він цей робить. І тепер раз, виходячи з церкви, він бачить прекрасну жінку, що тримає його коня.
Жінка запитує, гарна вона зв подобаються ця комісія їй. Він відповідає: “Ніколи бачив такий жінки”. Тоді в ній йдеться: “Хочеш чи ти бути моїм нареченим?” Вони відразу обручаются. Вона обіцяє йому шлюб.
Але що він вмирає. Прекрасна жінка Марія, а шлюб означає смерть (Гудзій, 361).
1) Шлюб і смерть в обрядах. 2) Жінка просто інша жінка, а не богородиця.
3) У Боккаччо чоловік велить задушити юнака (?). 2. Повісті типу анекдоту. Людина злоречивая і непокірлива дружина. Щоб випробувати її, чоловік забороняє їй купатися у брудної калюжі надворі.
З норовливості вона це робить. Як кара чоловік забирає в неї всі наряди.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)