Зерна любові до України (за віршем В. Симоненка “Грудочка землі”)

Схожі твори:

1. Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
2. У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) У мене стукотить у грудях грудочка любимої землі (за поезією Василя Симоненка) Я б побажав тобі когось отак любити, Як я тебе люблю… / В. Симоненко / З полону літ повернулося до нас ім’я поета-шістдесятника Василя Симоненка. Він прожив коротке, але яскраве життя і запалив неповторну зорю на небосхилі нашої духовності. Життя В. Симоненка промайнуло […]...
3. Твір на тему: Ліричність поезії В. Симоненка Ліричній поезії взагалі протипоказане занадто доскіпливе аналізування, намагання пояснити кожен троп, кожен образ, часто й так цілком зрозумілий дітям. Розбирати надто докладно поезію В. Симоненка, прозору щодо форми, засобів образності, особливо небажано. ПоетичнО, образно сказав про свою любов поет у вірші “Україні”. Хай учні подумають кілька хвилин і знайдуть образи, в яких найглибше розкривається головна […]...
4. Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. […]...
5. Любов до рідної землі в поезії В. Симоненка Ці рядки по-різному читали в різні часи. У роки “залізної завіси” вони були мов вирок. У наш час відкритих кордонів комусь вони здаються застарілими. А правда проста: Батьківщину дійсно не вибирають. Де б ти не жив, мова, рід, могили предків лишаються в тобі Батьківщина обумовлює долю, вона завжди з людиною – і тягарем помилок, і […]...
6. Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не знаю, може, філософи і знайдуть […]...
7. Твір на тему: “Образ рідної землі у творах В. Симоненка та А. Малишка” Україна, яка вона недоторкана, велична і гарна, як багато почуттів вкладено у цей образ відомими українськими поетами. Чого тільки не винесла на своїх плечах наша багатостраждальна країна! І скільки б не існував наш народ, стільки і знаходилися талановиті митці, які жертвували собою заради щастя своєї Батьківщини. Одним з них був і В. Симоненко, поет-шістдесятник, для […]...
8. Образ України у творчості Василя Симоненка “Я – українець. Оце і вся моя автобіографія”, – сказав В. Симоненко. У його поетичній спадщині чимало віршів адресовано Україні. Діалог з Україною, з українським народом, поставленим у підневільні і злиденні умови життя, звернення до славного минулого українців – то міцна основа майже всієї його громадянської лірики. Поетична пристрасть Симоненка спрямована насамперед на пекучі проблеми […]...
9. Поетичне вираження любові до матері-землі у віршах “Спасибі”, “Розмова з другом” Рідна земля – найдорожчий скарб народу. Любов до неї надихає на подвиги, зігріває душу, допомагає у важкі часи. Красу української землі описував у своїх віршах М. Рильський Поет палко любить природу рідного краю. Як живу істоту, описує він ліс у вірші “Розмова з другом”: Ліс зустрів мене як друга Тінню від дубів крислатих, Смутком білої […]...
10. “Ти знаєш, що ти – людина” (за віршем Василя Симоненка) І. Василь Андрійович Симоненко – талановитий український поет (поезії В. Симоненка притаманний дух непоборності, вогонь неспокою, жага гуманізму). ІІ. Ідея неповторності людського “я” в творчості В. Симоненка. 1. Ствердження поетом унікальності людини (людина для Симоненка поняття не біологічне, а духовне: Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш про це, чи ні? Усмішка твоя – […]...
11. Колискова-заповіт юні (за віршем “Лебеді материнства” В. Симоненка) Ніжна, ласкава, як подих літнього вечора, назва вірша В. Симоненка: “Лебеді материнства”… Неначе заколисують римовані дворядкові вірші: Заглядає в шибку казка сивими очима, Материнська добра ласка в неї за плечима. Спогадами лину до бабусиної колискової, яка оповиває ніжністю мою душу: Не ходи до хати, коте волохатий, . Не буди дитяти… І як переклик з народним […]...
12. Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
13. Уславлення любові козаків до рівної землі в поемі “Гамалія” Т. Шевченка Ще здавна Україна зазнала нещасливої долі. Вона стільки разів потрапляла під гніт інших країн, потерпала від нападів татар, турків та інших загарбників. Татари жорстоко вбивали людей, палили села, їхні вороні коні топтали нашу рідну землю, знищували все живе. Україна плакала, плакала гіркими слізьми за своїми дітьми, мовчки терпіла біль від вогню, від тупоту ворожих коней, […]...
14. Образ України в поезії Симоненка У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь Симоненко прожив недовге життя – […]...
15. Вітчизна і мати – синоніми ніжності й синівської любові Василя Симоненка Скільки років наш народ не знав своєї історії, багатьох талановитих письменників, які пожертвували собою з любові до рідного народу. До таких поетів належить і Василь Симоненко. Неповних двадцять дев’ять років прожив поет, але запінив у спадок стільки, що вистачить на життя багатьох поколінь. Безумовно, творчість В. Симоненка виділяється яскравим променем на тлі 60-х років. Любов […]...
16. Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні […]...
17. Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
18. “Я без тебе нічого не зможу, наче птиця без крил”. Образ України в творчості Василя Симоненка І. “Я – українець. Оце і вся моя біографія”. (Несправедливо коротке життя су­дилося В. Симоненку. Проте він чітко окреслив справжні життєві цінності й утвердив їх у своїй творчості. А найдорожчою цінністю для людини є Батьків­щина.) ІІ. Оспівування любові до України у поезіях Василя Симоненка. 1. Синівська розмова з Батьківщиною у поезії “Україно, п’ю твої зіниці…” […]...
19. Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
20. Поетичне вираження любові до матері-землі у творах М. Рильського Сто років – поважний вік. Але не для поета. Його душа молода. І навіть коли постаріє та згасне тіло – душа молодітиме. Адже душа – вічна! Нещодавно незабутньому Максимові Тадейовичу виповнилося сто. Пишу без частки “б”, бо хіба думаємо ми, відкриваючи томик його поезії, про те, що нема вже між нами ювіляра… На білу гречку […]...
21. Віра в щастя України (за віршем “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській і світовій літературі. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт небагатьох рядках я кого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що з плином часу його ім’я й творчість не […]...
22. Відображення святого почуття любові до рідного краю (за віршем «Видиш, брате мій…») Мешкаючи в Кракові, Богдан Лепкий з Василем Стефаником спостерігали трагічні картини життя бідного українського люду, який через Краків рушав у далекі світи шукати кращої долі. Ці спостереження знайшли своє відображення у їхній творчості: у Василя Стефаника в новелі «Камінний хрест», а в Богдана Лепкого – у поезії-шедеврі «Видиш. брате мій…» Повертаючись із театральної вистави, побачив […]...
23. Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
24. Уроки справжньої любові (За творчістю Симоненка) Любов – найпрекрасніше почуття, яке тільки може народитися в серці людини. Воно супроводжує нас завжди. Любов – це початок усього: із любові народжується нове життя, у пестощах світлих променів материнської ласки зростає нова людина, а від її тепла, отриманого у дитинстві, у серці дорослої людини формується почуття з почуттів, найчарівніший прояв любові – кохання. І […]...
25. Нев’януча квітка любові у поезії Василя Симоненка Переважно інтимним, на перший погляд, може видатись цикл віршів “Тиша і грім”. При бажанні відшукаємо в ньому і відгомін блоківського обожнення “прекрасної незнайомки”, і подаленілу луну інтимних звірянь О. Олеся, В. Сосюри. Є навіть майже буквальні збіги. Пригадай мо Олесеве “З журбою радість обнялась”. У Симоненка: “І обнявся сміх з журбою, Ненависть – з любов’ю” […]...
26. Тема любові до рідної землі “Колисав мою колиску вітер рідного Поділля…” Так ще на світанку минулого століття натхненно і поетично висловив свою любов до “малої Вітчизни” знаменитий мій земляк – галичанин Богдан Лепкий. Так, мене народила земля золотого Поділля. А Поділля – це насамперед широкополі лани, вкриті золотими пшеницями, що хвилюються під подувом вітру, наче море. Це найкращі краєвиди, які […]...
27. Поетичне вираження любові до рідної землі в поезії Рильського Максим Тадейович Рильський був і визначним ученим-етнографом, і перекладачем, і публіцистом, і громадським діячем. Але найяскравіше його багатогранний талант знайшов свій вияв у поезії. У віршах Максима Рильського гармонійно врівноважились і емоції, і раціоналізм, і філософська вагомість. Друга світова війна сколихнула весь народ, загострила почуття патріотизму в кожного справжнього громадянина, яким був і Рильський. На […]...
28. Січові стрільці – герої України (за віршем Богдана Лепкого “Набік життя, журбо дрібна!”) 1. Богдан Лепкий – поет зневіри (змалював правдиві картини життя, відтворював славні і трагічні сторінки нашої історії). 2. Славні сини України (січове стрілецтво – школа формування національної самосвідомості, прагнення українців до незалежності). 3. Головний герой вірша (ліричний герой – людина смілива, безстрашна, віддана ідеї). 4. Порівняння нового життя з теперішнім (нове життя – це ясна […]...
29. Показ любові до України у романі Пантелеймона Куліша “Чорна рада” Роман Пантелеймона Куліша “Чорна рада” посідає в українській літературі особливе місце як перший український історичний роман. Його основою були реальні події, що сталися після Переяславської ради 1654 р. через загострення боротьби за гетьманування після смерті Богдана Хмельницького. Сам П. Куліш був не лише видатним письменником, істориком, етнографом, мовознавцем та культурним діячем – тема історичного минулого […]...
30. Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на […]...
31. Справжній син України (за віршем «Сон») Усе подвижницьке життя Павла Грабовського, вся його пристрасна поезія були віддані Україні. Він працював, боровся і поневірявся. Поет любив Україну. Тому її образ часто зустрічається в йог поезіях. У вірші «Сон» ліричний герой згадує в тюрмі «зелений га пахуче поле» рідної землі. Але всю цю красу перекреслює реал ність: «…там знудилась мати, і знудьгувалася сестра». […]...
32. Віра в щасливе майбутнє України (за віршем «Заповіт») «Заповіт» – один з найпоетичніших маніфестів гуманізму, Цей вірш – неповторне поетичне звернення Кобзаря до сучасників та наступних поколінь. Поет роздумує над долею рідної України, яка хвилює його найбільше. Він ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не Страшна. Тарас Григорович Шевченко мріє про те, щоб Дніпро поніс у «синє море […]...
33. Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”) При вивченні української літератури Х ІX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна […]...
34. “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) У людини завжди є вибір: можна весь час намагатися наблизитися до ідеалу, який сам для себе вибрав, а можна зовсім не зважати на ідеали; можна вивчитися і продовжувати кар’єру вченого, а можна збирати сміття на подвір’ях. Багато чого можна зробити людині. Але, мабуть, не зможе вона вибрати дві речі – матір і Батьківщину. Ці два […]...
35. Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
36. Показ козацького лицарства, любові до України у романі П. Куліша “Чорна рада” Великий набуток Куліша-прозаїка – роман “Чорна рада”, який Іван Франко назвав “найліпшою історичною повістю у нашій літературі”. Твір вийшов у друк 1857 року і одразу ж завоював щиру симпатію читачів та високу оцінку критики. Сюжет “Чорної ради” взято з історії. Він грунтується на подіях так званої Руїні доби після смерті Богдана Хмельницького, коли Україну роздирали […]...
37. Твір на тему: “Піч – це тепле суспільне місце, де полюбляють перебувати “оборонці” рідної землі й вірні сини Вітчизни” за віршем В. Самійленка “На печі” Сучасник Івана Франка, Лесі Українки, Павла Грабовського та інших видатних українських письменників та поетів, Володимир Самійленко увійшов в українську літературу як усебічно обдарована людина – талановитий лірик, дошкульний сатирик і фейлетоніст, драматург і перекладач. У центрі його інтересів завжди була Україна і її багатостраждальний народ, задля неї він, власне, і жив, тому зневажливо ставився до […]...
38. Ти – людина (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти людина?”) Людина – найбільша цінність світу, вона спроможна змінити світ на краще. Великий людинолюб Василь Симоненко не залишився осторонь теми людини. У його поезіях вона зазвучала з новою силою. Ставлення до людини як до гвинтика, що принижувало людину, її гідність, убивало її творчий дух, – це і змуси­ло написати його вірш “Ти знаєш, що ти людина?”. […]...
39. Особливості лірики В. Симоненка Василю Симоненку судилося коротке життя – 28 років прожив він на землі. І вже близько сорока років живе його поезія. Почавши писати на зламі епох, Симоненко відобразив у своїй творчості трагізм епохи, її подвійну суть, сподівання на нове життя. Україна Василя Симоненка – селянська країна. Поет знав страшну біду радянського селянства не з переказів: він […]...
40. Роздуми про майбутнє України й українців (за романом “Волинь”) Якби наші поети й письменники не любили так Україну, не змогли б вони написати свої найкращі твори про рідну Батьківщину й про рідний народ, в яких оспівали і красу своєї землі, і силу та невмирущість людей, що живуть на ній. Улас Самчук – талановитий письменник, якого доля відірвала від України й закинула на чужину. Але […]...