Якби моїм товаришем був Олесь (за твором Григора Тютюнника “Дивак”)

Схожі твори:

1. Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
2. Твір на тему: “Любов – це кара чи нагорода? За твором Григора Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Є в житті людському такі явища, яким надзвичайно складно дати яку-небудь певну характеристику. Складно сказати, чи добре це чи погано, що існує певне явище, що воно є у людини і що воно має на неї свій визначений вплив. Зробити це складно, тому що людина влаштована таким чином, що від одного і того ж почуття вона […]...
3. Твір за оповіданням Григора Тютюнника “Зав’язь” Григір Тютюнник (за паспортом – Григорій Михайлович, але за літературне ім’я взяв собі “Григір”, щоб хоч якось розрізнитися зі своїм старшим братом по батькові, відомим письменником, автором роману “Вир”, Григорієм Тютюнником, який за паспортом – Єгор) народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. 1937 року, коли Григору було шість […]...
4. Твір за добутком Гр. Тютюнника “Дивак”? Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповторна. Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку і дідову конячку. […]...
5. Загальна характеристика стилю Григора Тютюнника Тепло і достовірність – ось мої літературні критерії. Григір Тютюнник “Не святи горшки ліплять – майстри. А майстрами стають люди. Я – людина. Я буду майстром!” – читаємо у щоденнику письменника-новеліста Григора Тютюнника. Така самооцінка і вимогливість до себе заслуговують на повагу. І він дійсно став майстром художнього слова, точного, лаконічного, яскравого, теплого, талановитого. Безперечно, […]...
6. Чуйність і турбота ( твір за повістю Григора Тютюнника “Климко”) Повість Григора Тютюнника “Климко” переносить читача у тяжкі часи фашистської окупації України, відкриваючи дещо призабуту сторінку нашої” історії. Головний герой твору Климко-це хлопчик, що йде за багато кілометрів про сіль, щоб потім продати її та врятувати від голоду улюблену вчительку з донькою-немовлям і себе з другом. Климко відважно йде дорогами війни, сповненими небезпек, перемагаюча в […]...
7. Тематика новел Григора Тютюнника Новела – улюблений жанр письменника Григора Тютюнника. Григір Тютюнник вважав, що новела стоїть до поезії найближче. Тому більшість йокі творів – це невеликі оповідання. У короткій новелі він умів повно розкрити внутрішній стан героя. Сучасне село – найглибший біль письменника. Новели “Кленовий пагін”, “Вуточка”. Старенькі, наче забуті Богом і людьми, герої до останніх днів чекатимуть […]...
8. Живописець правди (огляд творчості Григора Тютюнника) Григір Тютюнник – блискучий новеліст і повістяр, творчість якого вмістилася лише в двох томах. Однак цінність його літературної спадщини вимірюється не обсягом, а змістом і душею письменника. Проблематика його прози глобальна: добро і зло, гуманізм і моральний вибір, любов і зрада, війна і мир… Загальною темою його творів є правдиве зображення дійсності в усій її […]...
9. Морально-етичні уроки доброти в повістях Григора Тютюнника Доброта, любов, чуйність, порядність, самопожертва – в наш час ці слова стали майже анахронізмами. Існує така думка, що суспільство деградує через соціально-економічні чинники. Але ж за часів війни були не кращі умови життя: людина вмить могла втратити все: рідних, дім і попри те залишалася Людиною. Яскравим прикладом цьому може послужити Климко, головний герой однойменної повісті […]...
10. Коли була війна? Твір за оповіданням Григора Тютюнника “На згарищі” Чи не забули ми, коли почалася Велика Вітчизняна війна? Чи не забули ми, чого коштувала нашому народові ця війна? Справді, з уроків історії ми знаємо, що з 1941 до 1945 року наш народ пройшов через страшні випробування, через неймовірні страждання – через пекло Великої Вітчизняної війни. Сьогодні ми знаємо про події тих років з книжок […]...
11. «Підранки» Григора Тютюнника Доля в українського письменника Григора Тютюнника була складною і навіть трагічною з дитинства, на яке припали роки воєнного лихоліття, повоєнної розрухи й голоду. Дітям у той час доводилося дуже рано дорослішати, заміняти батьків, що пішли на фронт. А свого тата Григір не бачив із шести років, бо той був репресований і не повернувся із заслання. […]...
12. Твір на тему: “Творчість Григора Тютюнника” “Іноді я відчуваю людину, як рана – сіль. Ні від чого я так не страждаю, як від невдоволення собою. Важко щось перемінить у цьому світі. Тільки пам’ять людям, пам’ять лишається велика. Вона поволі виробляє в народу мораль, ідеал.” Григір Тютюнник. Найкраще про відомого українського письменника Григора Тютюнника колись сказав його колега по перу Борис Олійник: […]...
13. Дивак і фантазер Мюнхаузен (за твором Распе “Дивовижні пригоди, подорожі і бойові подвиги барона Мюнхаузена”) – Бароне, а як же Ви утрималися на розпеченому ядрі? – Шановний Мюнхаузене, чи не заважала Вам альтанка з вербових гілок скакати на коні? – Чи не шкода Вам було лисицю, яку Ви вигнали з власної шкури? …Я бачу, як він посміхається у вуса і тут же знаходить влучну й дотепну відповідь. Ну зовсім, як […]...
14. Живописец правды (обзор творчества Григора Тютюнника) Григор Тютюнник – блестящий новеллист и беллетрист, творчество которого уместилось лишь в двух томах. Однако ценность его литературного наследия измеряется не объемом, а содержанием и душой писателя. Проблематика его прозы глобальная: добро и зло, гуманизм и нравственный выбор, любовь и предательство, Война и мир… Общей темой его произведений является правдивое изображение действительности во всей ее […]...
15. Утверждение доброты, правды и милосердия в творчестве Григора Тютюнника Все произведения Григора Тютюнника объединяет идея гуманизма, высокий идеал простого человека, который, живя в сложных социальных и материальных обстоятельствах, без достатка, исповедует святые законы народной морали, правды и милосердия. Все написанные этим прекрасным мастером слова поместились в двух томах. Кажется, немного. Однако ценность литературного наследия художника определяется не объемом, а содержанием, потребностью в его книгах. […]...
16. Воєнне лихоліття в Україні (за повістю Григора Тютюнника “Климко”) О перший біль тих не дитячих вражень, Який він слід на серці залиша! Л. Костенко Щаслива пора – дитинство. Та не хотів би повернутися в своє дитинство ні на мить той, кому в юному віці довелося зустрітися віч-на-віч з війною. Діти війни. Їм довелося рано подорослішати. Перенести на своїх плечиках той не­людський жах, біль, горе, […]...
17. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі (за твором “Запорожці”) Карпо Летючий, за твором Івана Нечуя-Левицького, мав можливість побачити справжніх запорожців – мужніх, відважних, красивих, мудрих. Головне те, що для них було важливим. А найперше – це була любов до рідного краю, до свободи, до незалежності, пошана до своїх батьків, зокрема, матері. Якби Карпо Летючий опинився в нашому часі, то, напевно, порадів із того, що […]...
18. Твір на тему “Воєнне лихоліття в Україні” за повістю Григора Тютюнника “Климко” Події повісті Г. Тютюнника відбуваються у тяжкі для українського народу часи окупації німецько-фашистськими загарбниками. Ця жорстока війна принесла нашим співвітчизникам, як і іншим поневоленим фашистами народам знущання, хвороби, голод і смерть. У той час багато дітей залишилося без родини та без житла і були змушені самі шукати собі їжу, одяг та помешкання. В роки Великої […]...
19. Залишатись собою (за твором «Дивак») Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
20. Чи важко Олесю лишатися собою? (За твором Гр. Тютюнника “Диван”) Людина – найцінніша істота на землі. Тому вона і дорогоцінна, що неповтор – н. і Не буває двох цілком однакових людей, навіть рідні брати – і то кожен має вдачу. Але незважаючи на це, дуже важко залишатися відмінним завжди, особливо серед людей. Незвичайна історія сталася з Олесем. Він любить усе живе: і дятлика, і рибку, […]...
21. А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять…”) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме […]...
22. А лебеді летять над моїм дитинством, над моїм життям (за повістю «Гуси-лебеді летять…») Коли видатний письменник дивиться на небо, він, мабуть щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. Саме вона навчила свого сина любити кожну травиночку, милуватися росою вранці та заходом сонця […]...
23. Твір-мініатюра на тему: “Якби Соломія не загинула” за твором М. Коцюбинського “Дорогою ціною” Кохання – основа життя. Це почуття, яке дарує людині віру в себе, надію на щасливе майбутнє, сили для подолання будь-яких перешкод. Саме таким було почуття Остапа та Соломії. Та, як кажуть, хто не кохає, той і горя не знає. Із самого початку твору автор примушує нас співчувати головним героям, захоплюватися ними. Остап і Соломія щиро […]...
24. Твір на тему: “Добро і зло в житті Климка. За твором Григіра Тютюнника “Климко” У творі Григіра Тютюнника “Климко” автор описує жахи війни і ті проблеми, з якими стикаються люди. Головний герой, хлопчик на ім’я Климко, втрачає єдину близьку людину, свого дядька, який працював машиністом паровоза і загинув під час бомбардування. Самому Климку недовго залишалося жити в своєму бараку, незабаром і він був розбомблений, і тому хлопчику довелося йти […]...
25. Твір на тему: “Якби Бетховен не постраждав від глухоти, якби склалося його життя?” Великий німецький піаніст і композитор Людвіг Ван Бетховен відомий завдяки створенню дивовижних музичних творів, які вражають безліч до людей до теперішнього часу. Бетховен по праву вважається одним з кращих композиторів в історії людства, і багато людей дізнаються про його творчість та діяльність вже з самого раннього віку. Тим не менш, далеко не всі знають про […]...
26. Твір на тему: “Любов – це кара чи нагорода? За твором Григіра Тютюнника “Три зозулі з поклоном” Складність такого почуття, як любов, заплутаність і навіть нерозв’язність такого явища, як любовний трикутник, зображена в повісті Григіра Тютюнник “Три зозулі з поклоном”. Автору вдалося в ретроспективі ретельно дослідити, наскільки складно іноді буває людям знаходити компроміс в любові. Прочитавши повість, так і хочеться задати самому собі питання: а чи дійсно любов – це завжди таке […]...
27. Дивак і фантазер Мюнхгаузен (діалог) – Бароне Мюнхгаузене! Ви розповідали, що переслідували незвичайного зайця. – Так була справа. Майже два дні я гнався за ним на коні, а заєць хоч би присів відпочити. – І ви що ж, ніяк не могли його наздогнати? – Якби тільки я не міг його наздогнати! Навіть моя вірна собака Діанка не допомогла мені наблизитися […]...
28. В казематі. Моїм соузникам посвящаю Безмежну любов до України, турботу про її майбутнє висловив Шевченко в поезії “Мені однаково…”. Цей вірш увійшов до циклу “В казематі. Моїм соузникам посвящаю”. Головний мотив поезії – занепокоєність поета-громадянина долею рідного краю. Висловлює поет цю думку за гратами каземату, коли вирішується його власна доля. Життя митця склалося так, що, пристрасно люблячи Україну, поет змушений […]...
29. Чи можна його назвати моїм другом? (замітка в газету) Поруч із людиною завжди її друзі. Друзів мають і діти, і дорослі. Є подруга у моєї молодшої сестри, є друзі у моїх батьків, є друзі у моїх бабусі і дідуся. Дружба може тривати кілька місяців, а може й ціле життя. Моя сестра познайомилася із своєю подругою минулого року, а бабуся досі дружить із своєю однокласницею. […]...
30. Якби я був учителем. Твір-міркування Якби я був учителем, то, заходячи в клас, я починав би урок з якого-небудь жарту. Це добре розслаблює й задає тон подальшим заняттям. Ще б я доручив кожному учневі провести урок відповідно до шкільної програми, нехай готуються й діють самостійно. Ще б я не сидів за окремим учительським столом, а проводив би урок за якою-небудь […]...
31. Внутрішній світ героїв оповідання “Зав’язь’ Г. Тютюнника Коли зав’язуються перші паростки кохання, то людина повністю змінює своє життя, їй здається, що до цього моменту вона навіть і не жила, а існувала дуже далеко від справжнього, вируючого життя. Людина намагається бути ближче до предмету свого кохання, хоче бачити його щодня, щогодини, щохвилини. І зовсім неважливо, де знаходиться предмет кохання. Набагато важливіше, чи хоче […]...
32. “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до […]...
33. Дивак Г. Тютюнник На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Мати забороняє ходити в школу по льоду через річку. Олесь смирно стоїть біля порога, слухає. Він ще малий, головою ледь до клямки дістає. Очі в нього […]...
34. “З журбою радість обнялась…” (Олександр Олесь) Є вірші – квіти. Вірші – дуби. Є іграшки вірші. Є рани. Є повелителі і раби. І вірші є каторжани. Крізь мури в’язниць, По тернах лихоліть – Ідуть, ідуть По етапу століть… Л. Костенко Журба підіймається хвилею з глибини душі, злітає вище… вище… квилить чайкою, її стогін обривається на найвищій ноті… Аж ось під срібний […]...
35. Григір Тютюнник: твір Дивак Народився в с. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі (викладав російську мову та літературу), згодом […]...
36. Твір на тему: “Якби я був Інспектором ДАІ” До початку дев’ятого класу учні досягають такого віку, коли потрібно визначатися в житті, тобто вибирати майбутню професію. Що ж вибрати? Чим зайнятися? Спокуса велика. Стільки “модних” професій навколо. Стільки престижних робіт. А вибирати потрібно роботу треба до душі. Поговоримо далі про роботу для справжніх чоловіків – про інспектора ДАІ. Хтось, може, посміхнеться, а хтось, можливо, […]...
37. Продовження твору на 2 сторінки: Одного літнього дня ми з товаришем гуляли берегом моря раптом десь з далека почувся протяжний крик Ми вирішили перевірити, що це. Сергій почув, що звук був зі сторони лісу. Коли ми прибігли, то побачили, що поряд з трасою, яка йшла до лісу, стояв перевернутий кошик. Ми з товаришем підбігли до кошика. – Цікаво, що там? – спитав я. – Давай перевіримо. – Зачекай, а раптом там щось небезпечне? – Візьми палитцю, […]...
38. Твір на тему: “Сприйняття сьогодення моїм другом” Кожна людина має своє неповторне сприйняття світу і всієї дійсності, яка її оточує. У цьому немає нічого дивного, адже кожна людина – це неповторна індивідуальність, яка має право трактувати ті чи інші явища так, як їй це подобається. З цієї причини я завжди ставився з особливим інтересом до тих людей, сприйняття реальності якими насправді дуже […]...
39. Безрадісне дитинство сироти (за поезіями Т. Шевченка “Якби ви знали, паничі”, “І золото! й дорогої…”) Дитинство… Найкраща пора твого життя. Ти згадуєш батьків, тепло рідної домівки, свої щасливі сни. Спокій огортає твою душу. А яке ж дитинство в сироти? Безрадісне, завжди безрадісне: і зараз, і в далекому минулому. У минулому, хоч яким важким воно було, людина знаходить і згадує ті хвилини, які запам’яталися на все життя. Безрадісне, сирітське дитинство постає […]...
40. Олесь Гончар (1918-1995) Олесь (Олександр) Терентійович Гончар народився 3 квітня 1918 року в селі Суха, тепер Кобеляцького району Полтавської області. Після закінчення школи вступив до Харківського технікуму журналістики. З 1937 року О. Гончар почав друкуватися в українській пресі. 1938 року він вступив на філологічний факультет Харківського університету. У перші дні війни пішов добровольцем на фронт у складі студентського […]...