Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Як застосувати найефективніший шлях аналізу епічного твору?

Як застосувати найефективніший шлях аналізу епічного твору?

Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая

Читати епічний твір найкраще наодинці. Місце для читання має бути зручним, світлим, тихим. Важливо, щоб під час читання ніхто не заважав. Визначена мета читання забезпечить його швидкість. У пригоді стане народна мудрість: “Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати”. Читати важливо правильно, вдумливо, виразно, щоб глибоко сприймати прочитане не лише розумом, а й душею. Якщо уривок з епічного твору читається голосно у класі, важливо прочитати його виразно. Для цього силу голосу потрібно пристосувати

до учнівської аудиторії; читати слід, чітко промовляючи всі звуки у словах, витримуючи паузи, виділяючи голосом найважливіші слова, словосполучення, речення, які допомагають розкрити авторську думку.

Щоб ефективно підготуватися до переказу епічного твору або його уривка, необхідно поділити уважно прочитаний текст на завершені за змістом частини. Готуючись до переказу окремих частин, потрібно запам’ятати, про що йдеться на початку, в середині та наприкінці кожної частини; звернути увагу на незрозумілі слова, словосполучення, підготувати тези переказу і використовувати їх під час розповіді. Переказуючи

зміст частин, важливо не лише передати докладно їхній зміст, а й з’ясувати, які художні засоби використовував автор. Для цього необхідно правильно добирати запитання. Спочатку ті, що спрямовані на переказ змісту твору (про що пише автор), а потім ті, що спонукають звернути увагу на його форму (як автор це робить). Щодо вибіркового переказу, то з усіх частин, на які був поділений епічний твір, добираються ті, що стосуються виучуваної теми, і готується їх докладний переказ. Під час підготовки до стислого переказу визначається головна думка прочитаного і переказуються лише основні події твору.

Якщо вчитель систематично розвиватиме в учнів навички переказу художнього твору, це позитивно впливатиме на розвиток мовлення школярів, на збагачення їхнього словникового запасу, вміння аналізувати епічний твір в єдності змісту і форми.

Робота над планом розвиває логічне мислення, сприяє засвоєнню змісту твору, спонукає стежити за розгортанням його сюжету, побудовою, встановлювати зв’язок між окремими компонентами, формою. Розгляньмо схему, в якій назва плану залежить від змісту, структури та характеру мовно-стилістичних засобів.

Схема 1 План епічного твору

За змістом. План переказу сюжету. План переказу окремих пізодів. за структурою. Простий план. Складний план. за характером мовно-стилістичних засобів. Звичайний план. Цитатний план. Комбінований план.

Роботу, що стосується плану епічного твору, слід розпочати у п’ятому класі і продовжити, удосконалюючи і ускладнюючи, до одинадцятого. Розглянемо схему.

Наприклад. Готуючись до складання плану, вчитель спочатку визначає, яким він буде за змістом (план переказу сюжету), а потім за структурою (простий план) і характером мовно-стилістичних засобів (цитатний план). Тоді у плані уроку він зробить такий запис:

-розвивати навички складання простого, звичайного плану переказу епізоду епічного твору; або – удосконалювати навички створення складного цитатного плану переказу сюжету епічного твору та ін. Методика роботи над планом епічного твору може бути різноманітною і залежить від творчого ставлення вчителя до неї, однак при цьому важливо використовувати і традиційні види робіт:

Формування учнями назв окремих частин плану потребує копіткої роботи. Розпочинати її слід під керівництвом учителя. Кожен учень повинен запропонувати свій варіант назви. Вона може бути у вигляді розповідного, питального чи окличного речення або називних речень, які придумали учні чи запозичили з тексту, головне, щоб вони яскраво і точно виражали зміст частини плану. Складання назв окремих частин самими учнями сприяє розвитку навичок формування чіткої, лаконічної, виразної одиниці художньої мови. Компонування цитатного плану сприяє особливо уважному, вдумливому вчитуванню у художній текст.

Л. Ф. Мірошниченко, доктор педагогічних наук