У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату’?

Для кожної людини важливо, щоб вона була щасливою. Щастя ж неможливо без миру. Це розуміли і розуміють всі. Ось і в творі Лонгфелло Гайявата – син Місяцевої дочки Венони і Західного Вітру, син смутку, – робить все для встановлення миру, спокою.

У першому розділі “Люлька миру” Владика Життя Гітчі-Маніту скликає на віче вождів і воїнів усіх племен. І ось як Лонгфелло передає їхній настрій:

Зупинилися при лузі

Вої з зброєю своєю,

Всі у фарбах – наче листя,

І, мов небо раннім ранком,

Дико дивляться довкола;

В їх

очах смертельний виклик,

І в серцях – кривава неристь,

Ворожнеча з батька-діда,

Стародавня спрага помсти.

Вождь звертається до присутніх із закликом:

Ваша сила – у єднанні,

А незгода – ваше лихо;

Хай же буде мир між вами,

Як між рідними братами!

Далі він наказує змити свої криваві окраси – фарби з обличчя:

Змийте фарби бойовії,

Змийте кров із ваших пальців,

Позакопуйте всю зброю.

Тобто треба подолати всякі міжусобиці в ім’я мирного існування на щедрій землі, якої вистачить усім, хто мудро влаштує своє життя. В цьому і полягає гуманізм твору про Гайявату.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

У чому полягає гуманізм твору Лонгфелло “Пісня про Гайявату’?