Як острів Подяки перетворився на острів Розлуки

Того літа наші вояки одержали велику перемогу над нашими ворогами. Вони забрали полонених і вирушили до острова Подяки, щоб задобрити наших богів. Та вони навіть не встигли підготуватися до бенкету, як раптом з’явився Посланець Великого Духу і заговорив до них громом. Наші воїни злякалися, бо ще не відпили живої крові, аби зміцнити душу. Великий Дух, побачивши перелякані обличчя, дуже розгнівався. Руки синів Великого Народу затремтіли. Великий Дух наказав своєму Посланцю вбити слабких блискавкою, що той відразу і зробив.

Тоді найсміливіший

зпоміж наших воїнів, вождь Великого Народу, кинув виклик Посланцеві, що прибрав подобу звіра, схожого на ведмедя. Але розлючений Дух вбив і його. Падаючи, вождь крикнув: “Рятуйтеся, бо боги розгнівані!” І тоді й найсміливіші кинулися у піроги, щоб врятуватися від гніву богів. А коли вони відпливали, то голос з неба прогуркотів: “Вам заборонено куштувати плоть і кров переможених ворогів. А хто насмілиться ступити на цей острів, згорить у небесному вогні!”

З тих пір ми перестали їсти наших ворогів, а острів Подяки стали називати островом Розпуки.






Твір вихованість.
Як острів Подяки перетворився на острів Розлуки