Вживання великої літери (пошукова робота)
Пошукова робота на тему:
Уживання великої літери
З великої літери пишуться:
1. Перше слово, яким починається речення після крапки, трьох крапок, знака оклику, знака питання, що стоять у кінці попереднього речення: Ой яка чудова українська мова! Де береться все це, звідкіля і як? Є в ній ліс – лісок – лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс, Є ще і байрак (Підс.). Шопена вальс… Ну хто його не грав і хто не слухав? (Рил.).
2. Перше слово після знака оклику, яким відокремлюється звертання: Прекрасний Києве на предковічних горах!
3. Слово, що йде за знаком оклику після вигуку: Ой горенько! Косо моя/ Косо моя золотая! (Л. Укр.).
4. З великої букви пишуться ремарки, які вказуюсь на ставлення слухачів до якоїсь особи, інші ремарки, %) стоять після закінченого речення: Мова – категорія Загальнонародна, вона характеризує відмінності народів, а не суспільних класів (“Сучасна українська літературна мова”). Мова є духовне надбання усього народу, всієї нації… (Там же); Катря. Мамо, цитьте! (Прислухається). Хтось іде до нас; може, лікар? (Біжить з тривогою; дивиться за ворота) (Стар.).
Примітка. З великої
Велика буква у власних назвах
1. З великої букви пишуться індивідуальні імена, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська людей, назви дійових осіб байок, казок, драматичних творів. У подвійних (потрійних і т. д.) іменах і прізвищах з великої букви пишеться кожне слово (окремо або через дефіс): Іван Якович Франко, Артем (Федір Андрійович Сергєєв), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка), Ярослав Мудрий, Зіновій-Богдан, Мавка, Перелесник, Лебідь, Щука і Рак, Івасик-Телесик, Дід Мороз, Хо, Вернигора, Квітка-Основ’яненко, Вольфганг-Амадей, Франклін Делано Рузвельт, Вільгельм Фрідріх Гегель.
Примітка.
З малої букви пишуться імена, які вживаються як загальні назви людей: меценат, робінзон, донжуан. Коли власні імена ще не втратили свого індивідуального значення, але вживаються як загальні, то пишуться з великої букви: наші майбутні Макаренки і Сухомлинські. Назви одиниць виміру, конкретних предметів, утворені від власних імен, пишуться з малої букви: ампер, ом, кулон, дизель (двигун), рентген (апарат, процедура), максим (кулемет), френч (одяг). Скорочені позначення одиниць виміру пишуться з великої букви: А – ампер, К – кельвін, Н – ньютон.
2. У романських і германських прізвищах та іменах артиклі, прийменники, частки ван, да, дас, де, даль, дер, дю, ла, ле, фон тощо пишуться з малої букви і окремо від інших складових частин: Людвіг ван Бетховен, Леонардо да Вінчі, Лопе де Вега, Женні фон Вестфален, фон дер Штольц.
Примітка.
Артиклі, прийменники, частки пишуться з вели кої букви, якщо вони разом з другою частиною становлять одне слово (Вандервальде, Декорт, Дюбуа, Лафонтен, Фонвізін), якщо в мові-ори-гіналі пишуться з великої літери (Ле Корбюзье, Де Голль).
3. В арабських, тюркських та інших східних назвах осіб з великої букви пишеться початкова частка Ібн: Ібн Сіна, Ібн Русте.
Частини власних імен аль, аш, ас, ад, ель, ес, бей, бек, заде, зуль, паша, шах, огли, оглу пишуться з малої букви і, як правило, через дефіс: аль-Біруні, Омар-аш-Шаріф, Ібрагім-бей, Турсун-заде, Ізмаїл-паша, Мелік-шах, Кер-огли, ес-Зайят.
4. Усі частини корейських, в’єтнамських, бірманських, індонезійських, японських прізвищ та імен пишуться окремо і з великої букви: Кім Ір Сен, Хо Ші Мін, Нгуєн Конг Хоан, Наборі Семи, Курахара Корехіто.
5. З великої букви пишуться індивідуальні міфологічні та релігійні найменування: Прометей, Молох, Перун, Зевс, Венера, Магомет, Будда. Якщо міфологічні індивідуальні назви вживаються як загальні, то пишуться з малої букви (аполони і венери), з малої букви пишуться також видові міфологічні назви (русалка, муза, німфа, сирена).
6. З великої букви пишуться умовні власні імена в договорах і актах: Договірні Сторони, Уряд, Надзвичайний і Повноважний Посол, Автор.
7. З великої букви пишуться присвійні прикметники, якщо вони виражають індивідуальну належність людині: Вірин, Галин, Олексіїв, Петренків.
Присвійні прикметники, що входять до складу назв, які мають значення “пам’яті”, “імені”, також пишуться з великої букви: Шевченківська конференція, Макаренківські читання.
Присвійні прикметники пишуться з малої букви, якщо мають у своєму складі суфікс – ськ – чи входять до складу фразеологічних одиниць: франківські рукописи, горьківський стиль, гордіїв вузол, піфагорова теорема, сізіфова праця.
8. З великої букви пишуться клички тварин: Рябко, Мурка, Каштан, Гнідий, Лиса, Ряба. Назви порід тварин пишуться з малої букви: білий леггорн, азербайджанський гірський меринос, сибірська лайка, вівчарка, пінчер.
9. У спеціальній літературі з великої букви пишуться назви сортів рослин: Білий налив, Шпанка рання (вишні), Лісова красуня (груші), Ренклод (сливи).
10.3 великої букви пишуться астрономічні назви: Земля, Місяць, Сатурн, Венера, Юпітер, Великий Віз, Велика Ведмедиця, Чумацький Шлях.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)