Волинські письменники у розбудові держави
Творча діяльність письмеників Волині, представлена на сторінках обласних видань, ще не була об’єктом окремого дослідження. Тимчасом, як саме цей аспект є важливим об’єктом зацікавлень як літературознавців, так і журналістів, оскільки публіцистична творчість професійних письмеників є основою для виникнення нових жанрів, це той матеріал, який найбільш адекватно відбиває сучасне суспільне життя і визначає певні перспективи розвитку літератури, культури, засобів масової інформації.
Волинська організація Спілки письменників України
Творчий доробок волинських письменників за дев’ять років існування нашої незалежної держави справді досить вагомий. У 1991-му році вийшов перший номер “Світязя” – літературного збірника Волинської організації Спілки письменників України. Його попередник, альманах обласного літоб’єднання “Волинь”, побачив світ у 1957-му році.
До першого номера “Світязя” увійшли поетичні та прозові твори письменників Волині, відомих і початківців: Василя Гея, Петра Маха, Олександра Богачука, Івана Чернецького, Йосипа Струцюка, Петра Боярчука, Володимира Лиса, Валентини Штинько, Віктора Лазарука, Олени Криштальської, Клави Корецької, Миколи Панасюка. На сьогодні вийшов із друку шостий номер “Світязя”. До традиційних рубрик (“Спалахи”: хроніка літературно-мистецького життя області за певний період, “Поетичні витоки”, “Проза”, “Духовні джерела”), додалися “Наша доба” (публіцистика) та “Джерельце” (твори для дітей). Письменницькою організацією видано довідник “Письменники Лесиного краю”, збірник з творами переможців літературного конкурсу школярів “Думи та мрії”, збірник історико-краєзнавчих матеріалів про пам’ятні місця Лесі Українки на Волині “Джерела безсмертного слова”. Новими книгами і публікаціями порадували читачів Василь Слапчук (“Укол годинниковою стрілкою”), Петро Мах (“На білих крилах рушників”, “Христос воскрес – воскресне Україна”), Іван Чернецький (“Сльоза”), Віктор Вербич (“У полотно снігів”), Ніна Горик, Надія Гуменюк, Клава Корецька, Олена Криштальська, Валентина Штинько, Віра Омелянчук та Інші. В області існує літературно-мистецька премія імені Агатангела Кримського (лауреати – Віктор Лазарук, Василь Слапчук ). Василя Гея відзначено Всеукраїнською премією імені А. Головка.
Літератори області беруть активну участь у літературно-мистецькому житті Волині. Вони організовують презентації нових книг, літературні вечори, зустрічі зі школярами та студентами. Письменник Василь Гей є членом комісії держадміністрації з питань контролю за виконанням Закону про мову. Петро Мах очолює Конгрес української інтелігенції на Волині.
Художнє, публіцистичне слово – складова частина духовного буття людини. Тому найкоротший шлях його до читача – через періодичну пресу. На сторінках волинських газет опубліковано немало творів літераторів області. Переглянувши підшивки газет за останні п’ять років, можна дійти висновку, що найбільше публікацій – у газеті “Волинь”.
Досить широко тут представлено поетичне слово. Теми віршів різні. Тут і вічна любовна лірика, яка невичерпна для десятків поколінь поетів: Андрій Криштальський “Еротика”, Іван Чернецький “Забіліли сніги”, Наталя Лабнюк “Зимове місто”, Валентина Штинько “Ще раз про душу”. На сторінках газети багато пейзажних віршів. У них домінує любов до природи рідного краю, олюдненої й одухотвореної: Віктор Вербич “У дзеркалі Світязя”, Валентина Штинько “Вечірнє”, Віктор Лазарук “Пелюстка і вічність”, Михайло Пронько “Замерзле море”. Вічною є і тема поета і поезії: Віктор Лазарук “Неймовірне”, Василь Гей “Про поезію, поетів і не поетів”. Але найбільш поширені актуальні сьогодні патріотичні мотиви: Надія Гуменюк “Чумаківна”, Петро Мах “Не вбити волі, що горить в мені”, “Я в Києві не бачу України”, Василь Гей “Вулиця Лесі Українки в Луцьку”, “Серпень”.
У газеті “Волинь” було опубліковано уривок з поеми Василя Гея “Підрубане дерево роду”. Як сказав сам автор у передмові, йому хотілося показати на прикладі долі однієї багатостраждальної родини, коріння якої підрубали у часи сталінського геноциду, долю всієї України. Головні мотиви твору – любов до отчого краю, матері. Ідея поеми – для плідної праці і творчості на рідній землі людина повинна мати свободу. Поема складається з окремих, але об’єднаних семантичною цілісністю віршів. Кожен з них має оптимістичний кінець. Іноді він звучить як заклик:
Гей, круторогі, не бійтеся круків,
Борозну долі тягніть до людей,
Ляже колись-таки жниво на руки,
Доле, іще не потоптана, гей! .
Більш вагоме порівняно з поезією місце в газеті посідають публіцистичні твори літераторів, оскільки публіцистичні жанри є визначальними для засобів масової інформації. Крім того, письменник Петро Боярчук є власним кореспондентом “Волині” у Горохівському районі, а письменники Володимир Лис і Валентина Штинько – журналісти цієї газети.
Петро Боярчук, автор книги “”Крик голодного звіра”, багато пише про людей, які пов’язали свою долю з УПА. Його перу належать статті: “Дім для сталінської каторжанки”, “Хоробрий орел з Троянівки”. В газеті опубліковано нарис “Хрестик, який грів на Сибіру”, уривок з нової книги. У центрі – автобіографічний епізод з життя хлопчика, сім’я якого була вивезена до Сибіру. Бабуся переслала йому хрестика з Почаєва, і хлопчина повісив його на шию під піонерський галстук. Але під тиском “ідеологічно грамотної” піонервожатої хрестика довелося зняти. Школяр закопав його під призьбою хати до кращих часів.
Головна думка цього твору, за законами публіцистичного жанру, чітко підкреслена: “Кожен, хто прагне жити за законами загальнолюдської моралі, повинен спорудити чесний хрест і храм добра, правди та справедливості насамперед у собі” .
Представницею “жіночої віті поезії” Волині є Валентина Штинько. Її творчий доробок складається з двох книг поезій “Тінь сльози” і “Терновая хустка”. Зараз поетка працює над новою документальноюкнигою про нашу землячку Галину Мельник-Скоропадську. А в газеті вміщено багато віршів Валентини Штинько. Оскільки вона є завідувачкою відділом національного відродження газети, головна тема її публіцистичних творів – відродження духовності на Волині. Одна із складових цієї теми – історія релігійних громад різних конфесій у нашій області. Це інтерв’ю з отцем Романом Бореєм і історія греко-католицької громади “Греко-католики на Волині”, розмова з головою Луцько-Волинської єпархії Київського патріархату митрополитом Яковом “Щоб були ми єдиними”, бесіда з преосвященнійшим Симеоном, єпископом Володимир-Волинським і Ковельським. Справжньою знахідкою для читачів, які цікавляться походженням християнських обрядів, є рубрика “Свята у нашому домі”, де вміщено церковний календар на тиждень з докладними поясненнями історії кожного свята. Авторка проводить паралель між християнськими та язичницькими обрядами, використовуючи при цьому дослідження українських етнографів Олекси Воропая, Василя Скуратівського, Павла Чубинського.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)