Викриття суспільних пороків і вад кріпосницького ладу в поемі “Енеїда”
Незважаючи на запозичений сюжет і античні імена героїв, Іван Котляревський в поемі “Енеїда” зумів змалювати життя українського народу з його соціальними бідами і історичним оптимізмом, побутом і моральними принципами, вподобаннями і невичерпним гумором.
Важливе місце в ідейно-художній системі “Енеїди” посідає викриття вад феодально-кріпосницького суспільства, засудження експлуататорської політики, хабарництва, крутійства, моральної розтлінності. У поемі відображено моральні принципи трудового народу, його гнів, спрямований
Панам, підпанкам і слугам
Давали в пеклі добру хльору,
Всім по заслузі…
У пекло “поселено” не тільки панство, а й іншіх носіїв суспільних пороків. Тут і “начальники, п’явки людські”, злодії, нечесні крамарі, і служителі церкви, що ганялись за наживою і вели аморальний спосіб життя. Засуджуючи хабарництво і продажність, що у творі показані як звичайна справа, автор відправляє в пекло хабарників, тих, “які по правді не судили, та тільки грошики лупили – одбирали хабарі”. Таким способом у творі викрито не тільки хабарництво, а й “кривосуддя” чиновників. У панівному середовищі процвітає хабарництво, зловживання своїм становищем, навіть боги не цураються хабарів. А за словами Сівілли, “той, хто з батька здере” є “тямущим”, а той, хто не бере, – дурень. Не потрапляють до раю ті, “що були чиновні”, які мають грошей повні скрині, або “в яких товстий живіт”.
Автором засуджується моральна розбещеність, викривається подружня невірність в образах богів, відображується висока моральність народу, за уявленнями якого до раю мали потрапити “діви чесні, непорочні”.
Іван Котляревський в своїй поемі показав “колючу мужичу правду”, бажання народу покарати, посадити “в свою шкуру”, відправити в пекло жорстоке панство, чиновників-хапуг, аморальне духівництво; правдиво відобразив тогочасну дійсність і викрив пороки суспільства.
Схожі твори:
- Утвердження сили народного духу і викриття нікчемності панівної верхівки у поемі І. П. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувались козацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична російська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Викриття суспільних недоліків у байках Григорія Сковороди Уся творчість видатного українського філософа Григорія Савича Сковороди сповнена роздумів про сенс життя, істинне щастя, яке можливе тільки в гармонійному суспільстві, де немає експлуатації людини людиною, де панує злагода і спокій. Його глибоко обурювали несправедливі порядки в тогочасному світі, він страждав від кричущих суспільних суперечностей, прагнув змінити становище, коли багаті дармоїди живуть за рахунок виснажливої […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Т. Шевченко. Царі Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у травні 1843 року здійснилася давня мрія Шевченка – […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Викриття несправедливого судочинства в байці Л. Глібова “Щука” Українським Криловим називають найвидатнішого байкаря України Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка “Щука” – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: “Того заїла в смерть, другого обідрала”. Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати “катюгу”. Але […]...
- Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда’ Івана Котляревського Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі “Енеїда” Івана Котляревського У своїй бурлескно-травестійній поемі класик української літератури І. П. Котляревський створив художню картину цілісного світу, подавши її у жартівливому ракурсі. Переспівуючи знамениту “Енеїду” Вергілія, письменник дає відповідь на два основних питання будь-якої релігії: походження людини та життя після смерті. За веселою бурлескною розповіддю […]...
- Гуморески Степана Олійника та Павла Глазового як засіб викриття суспільних і людських вад У нашому житті велику роль відіграє гумор, адже саме вміння подивитися на речі з усмішкою допомагає людині не втрачати силу духу в складних ситуаціях, переживати нелегкі моменти. Інколи ми одразу не бачимо, наскільки безглузді дії чинимо, і тоді теж на допомогу приходить сміх. Навіть учені довели, що він подовжує життя, бо має лікувальні властивості, позитивно […]...
- Використання засобів народної сміхової культури в поемі І. Котляревського “Енеїда” “Енеїда” І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. “Енеїда” багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від […]...
- Роль побутових деталей у поемі “Енеїда” І. Котляревського Творчість класика нової української літератури І. П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші “На вічну пам’ять Котляревському” Т. Г. Шевченко, називаючи письменника “праведною душею”, пророкував невмирущу славу його імені: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, […]...
- Чого навчають нас картини пекла і раю у поемі «Енеїда» У своїй бурлескно-травестійній поемі класик української літератури І. П. Котляревський створив художню картину цілісного світу, подавши її у сміховому ракурсі. Переспівуючи знамениту «Енеїду» Вергілія, письменник дає відповідь на два основних питання будь-якої релігії: походження людини та життя після смерті. За веселою бурлескною розповіддю про мандри троянців дуже виразно розкривається тема неподільності образів життя і смерті, […]...
- Твір з літератури: Картини народного побуту в поемі “Енеїда” І. П. Котляревського Простежити долю свого народу, ментальність, його життя із притаманними йому побутом, віруваннями допомагає нам фольклор, а також художня література. Саме з цих основних джерел черпаємо ми знання, ту інформацію, яка нас цікавить. Найяскравішим виразником самобутності нашого народу в бібліотеці української літератури є поема ” Енеїда ” І. Котляревського. Бурлескно-травестійний твір, який є переробкою однойменної поеми […]...
- Образи богів і царів як різні типи панівного прошарку українського суспільства в поемі “Енеїда” “Енеїда” славнозвісного поета Вергілія зазнала чимало переробок. Особливістю української “Енеїди” є те, що основним своїм завданням її автор – Іван Котляревський – ставив “перелицювання” дійових осіб під своїх сучасників-земляків. Таким чином, в образах олімпійських богів та земних царів письменник зобразив панівну верству українського суспіл ьства XVІІІ ст. Поважні Вергілієві Зевс, Нептун, Юнона, Венера, Дідона, Латин, […]...
- Використання засобів народної сміхової культури в поемі «Енеїда» «Енеїда» І. Котляревського – перша друкована книга – стала визначною подією в розвитку українського письменства. Написана живою українською мовою високохудожня поема в 1798 році засвідчила генетичну єдність нової української літератури з кращими зразками європейської бурлескно-травестійної поезії. «Енеїда» багатьма своїми якостями близька до творчості Ф. Браччоліні, Лаллі, Скаррона, А. Блюмауєра, М. Осипова. Але на відміну від […]...
- Роль побутових деталей у поемі «Енеїда» Творчість класика нової української літератури І.П. Котляревського належить до тих вічно живих явищ, про які кожна епоха складає своє судження, не вичерпуючи при цьому всього багатства і глибини її змісту. У вірші «На вічну пам’ять Котляревському» Т.Г. Шевченко, називаючи письменника «праведною душею», пророкував невмирущу славу його імені: Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди, Поки сонце […]...
- Твір на тему: “Образи панів i чиновників у поемі І. Котляревського “Енеїда” Поема відомого українського письменника, поета і драматурга І. Котляревського “Енеїда” по праву може називатися енциклопедією української дійсності кінця XVIII століття, і насправді, про що тут тільки не написано. І про українські традиції – поминки та вечорниці, і про багатства народного фольклору – пісні, казки, прислів’я, і про національний побут – одежу, страви, напої. Але не […]...
- Картини народного побуту в поемі І. П. Котляревського “Енеїда” Чи задумувався хто з нас, прочитавши поему “Енеїда” Котляревського, який шедевр ми тримаємо в руках? Це епохальна поема, яка подає нам картину життя українського народу кінця XVІІІ – початку XІX століття. Майже два століття живе цей твір в історії нашої літератури і живить нас дотепністю, гумором, відвагою, завзятістю героїв. Котляревський був одним з перших, хто […]...
- Викриття несправедливого судочинства в байці «Щука» «Українським Криловим» називають найвидатнішого байкаря в Україні Леоніда Глібова. У творах талановитий письменник викриває феодальне та буржуазне судочинство. Найвиразнішою є байка «Щука» – зразок сатири на панський суд. Страшні злочини скоїла Щука: «Того заїла в смерть, другого обідрала». Отже, звинувачення цілком слушні, судді змушені жорстоко покарати «катюгу». Але стряпчий проголошує таку промову перед добренькими й […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Картини народного побуту в поемі «Енеїда» Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему «Енеїда». Цю поему можна з усією відповідальністю назвати «головною справою його життя». В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і […]...
- Засудження моральних пороків у народних байках Серед багатьох жанрів народної творчості значне місце посідає народна байка. Найцікавішим є те, що на перший погляд у цих творах розповідається про тварин, але якщо придивитись… через тварин вимальовуються образи людей. В образах цих тваринних персонажів змальовано не просто людей, а їхню вдачу з усіма притаманними їй вадами. Наприклад, у байці “Не випусти рака з […]...
- Народознавство у поемі «Енеїда» «Енеїда» І. Котляревського – прекрасна і безсмертна перлина української літератури. Письменник не пішов сліпо за ВерГілієм, а лише взяв канву з його твору, створивши на її основі цілком оригінальну поему. І. Котляревський у своїй поемі славить українське козацтво, підкреслює його героїзм і відданість всенародній справі, показує життя різних верств українського суспільства ІІ половини ХVІІІ століття. […]...
- Твір на тему: “Образи троянців у поемі І. Котляревського “Енеїда” Відомий український письменник, поет і драматург І. П. Котляревський у своїй поемі “Енеїда” по-своєму передав образи троянців, запозичені ним у однойменному творі давньогрецького поета Вергілія. Хоч і прикрившись у поемі відомим з давніх-давен сюжетом, І. Котляревський зобразив своїх героїв козаками, завдяки чому йому вдалося відтворити тогочасне українське життя запорожців. Звичайно ж, головним героєм поеми І. […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства в байках «Вовк та Ягня», «Мірошник» Є письменники, ім’я яких асоціюється переважно з одним літературним жанром. Такими митцями були в російській літературі Іван Крилов, а в українській – Леонід Глібов. Обидва вони увійшли в історію рідного письменства як видатні байкарі. Розробляючи сюжети славнозвісного давньогрецького байкаря Езона, вони створювали цілком оригінальні твори, висміюючи недоліки сучасного їм життя. Головні теми байок Глібова – […]...
- Утвердження сили народного духу в поемі «Енеїда» Поема І. П. Котляревського «Енеїда» побачила світ у ті часи, коли на українській землі все більше і більше посилювався національний гніт Росії. У дискусіях про український народ досить поширена була думка про те, що, мовляв, немає українського народу, що це лише плем’я без своєї мови, яке живе на «окраїні» Російської імперії. Котляревський же. написавши поему, […]...
- Сковорода-байкар – викривач суспільних недоліків Творчість Г. Сковороди, видатного мислителя-гуманіста й письменника-демократа – дорогоцінне надбання прогресивної культури. Громадська й літературна діяльність Г. Сковороди припадає на час загострення соціальних суперечностей, зумовлених початком руйнування феодальних підвалин і розвитком капіталістичних відносин у Росії та на Україні. Жорстокий кріпосницький гніт викликає піднесення антифеодального руху; на захист гнобленого народу активно виступають представники передової громадсько-політичної думки […]...
- Сенс зображення шляху головного героя у поемі Вергілія “Енеїда” “Увесь світ знаходився у руках перєможців римлян. Вони володіли і морем, і суходолом, і небом, всіяним зірками, але їм усього було замало! їхні вщент навантажені кораблі борознили моря. Якщо на їхньому шляху зустрічалась затока та невідома раніше земля, де, за чутками, були золоті копальні, місцеві жителі оголошувались ворогами Риму, й доля готувала їм спустошливу війну, […]...
- Григорій Сковорода – байкар-викривач суспільних недоліків І. Історична епоха, коли жив і працював Г. Сковорода (початок розвитку капіталістичних відносин в Росії і Україні, кріпосницький гніт, представники передової громадсько-політичної думки цих часів – Д. Фонвізін, О. Радищев, Я. Ковельський). ІІ. Соціально-політичні мотиви в творчості Г. Сковороди. 1. Соціальні ідеали українського поета і філософа (демократія і гуманізм, республіка, збірка “Сад божественных песней”). 2. […]...
- Твір на тему: “Образ Енея у поемі І. Котляревського “Енеїда” Поема відомого українського письменника і драматурга І. П. Котляревського “Енеїда” належить до травестійного жанру, жанру, в якому зазвичай використовується сюжет певного, добре відомого твору, а зображується зовсім інше, ніж у оригіналі, життя. Героїчний зміст оригінальної поеми “Енеїда” давньогрецького поета Вергілія І. Котляревський передає у жартівливому, декілька зниженому плані. Таким чином піднесена героїчна оповідь перетворюється у […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
- Суспільне та історино-літературне значення поеми І. П. Котляревського “Енеїда” “Їснують в історії народів дати, які немовби розривають надвоє їхнє життя і утворюють межу високу посеред рівного шляху історичних подій. Минувшина остається по той бік межі, майбутність стелиться по цей, і хоча генетичні зв’язки і очевидні для кожної людини, проте зразу ж видно, що історія тут круто сходить з свого попереднього шляху й починає якусь […]...
- Жива Росія у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі” (образи народу) І. Викриття М. В. Гоголем кріпосництва в поемі “Мертві душі”. ІІ. Поема про Росію. 1. Світ “мертвих душ” поміщиків (скупий Плюшкін; безгосподарний Манілов; безтурботний гравець, п’яниця Ноздрьов; ворог освіти Собакевич; темна, забита Коробочка). 2. Протиставлення світу гнобителів багатостраждального російського народу (безграмотні з примітивним духовним світом – двоє мужиків біля дверей шинку, кріпаки поміщиків, слуга Чичикова […]...
- Сатиричний осуд суспільних відносин між панами та трудящою людиною (за байкою “Пан та Собака’ П. Гулака-Артемовського) Твір “Пан та Собака” – це приклад української класичної байки. Щирий, гуманний, прогресивний зміст, художня майстерність твору принесла велику популярність байці. Актуальність байки була зумовлена політичним станом суспільства, тиском прогресивних сил у боротьбі проти кріпосництва, за визволення народу від свавілля панства, за гідність людини. Гулак-Артемовський, використовуючи алегорію, говорить на початку байки, що “на землю злізла […]...
- «Енеїда» – енциклопедія українознавства Іванові Котляревському, як і Тарасу Шевченку, відводять особливе місце в розвитку української літератури; Вони стояли біля її першоджерел. І якщо в поезії великого Кобзаря зазвучала душа українського народу, то справжньою енциклопедією українознавства стала поема Котляревського «Енеїда». На перший погляд, таке детальне, різнобічне змалювання побуту українського народу, яке ми зустрічаємо в поемі, здається дещо надмірним. Але […]...
- Еней – головний герой поеми “Енеїда”, ватажок троянської громади “Енеїда” – твір епічний. У цій поемі розповідається про події давньої минувшини, про визначних історичних та міфологічних осіб, але розповідається в жартівливому (бурлескному) тоні. До того ж усі герої переодягнені в український одяг. Тож це травестійна, набагато осучаснена поема. Створена вона Іваном Петровичем Котляревським – зачинателем нової української літератури, за мотивами одноіменної поеми Вергілія. Після […]...
- Твір на морально-етичну тему Чи повинна молодь брати участь у суспільних подіях? Так склалося історично, що протягом останніх років або навіть останнього десятиліття в нашій країні постійно відбуваються якісь зміни та перетворення. Вони стосуються чи не всіх сторін нашого життя. Надзвичайно змінюється і саме суспільство. Проте залишається багато суперечливих питань, багато проблем, які ще треба вирішити, які тільки чекають на своє розв’язання. Але чи повинна молодь брати […]...
- Образ Прометея в поемі “Кавказ” Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі “Кавказ” висловлюється ідея спільної боротьби […]...
- “Енеїда” І. Котляревського за жанром – епічна, травестійно-бурлескна поема Щоб не нафантазувати ще більше, розглянемо жанр поеми, може, там і справді є щось таке?. Поемою вона називається тому, що це віршований великого розміру твір, в якому змальовуються значні події, яскраво розкриваються людські характери, глибокий психологізм; епічна – бо в ній говориться про людей, їх вчинки, переживання, боротьбу тощо в розповідній формі; травестійна – бо […]...
- Осуд несправедливості кріпосницького суспільства (За байкою П. Гулака-Артемовського “Пан та Собака”) Петро Гулак-Артемовський – одна з провідних постатей нової української літератури. Хоча його творчий доробок українською мовою невеликий (кілька байок, притч, прозових і віршованих послань, переспіви та переклади творів світової літератури), Гулака-Артемовського вважають одним з основоположників української літератури. У 1818 році в “Українському віснику” була надрукована байка “Пан та Собака”. Написання цього й інших творів було […]...
- Твір по поемі “Мертві душі” Микола Васильович Гоголь не раз звертався до теми чиновницької Росії. Сатира цього письменника торкнулася сучасних йому чиновників у таких добутках, як “Ревізор”, “Шинель”, “Записки божевільного”. Ця тема знайшла своє відбиття й у поемі М. В. Гоголя “Мертві душі”, де, починаючи із сьомої глави, чиновництво перебуває в центрі уваги. На відміну від детально змальованих у цьому […]...
- Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила […]...
- Проблема історичної пам’яті в поемі “Євшан-зілля” Поему “Євшан-зілля” написав талановитий письменник Микола Вороний. Для його поезії характерні глибокі філософські роздуми, гаряче бажання щастя рідному народу. У поемі “Євшан-зілля” автор розкриває проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. На мою думку, це найголовніше, бо треба любити, поважати і ніколи не забувати рідний край. У своїй поемі М. Вороний звертається до людей, які […]...