Український рушник (твір-розповідь)

Схожі твори:

1. “І на тім рушникові…” (Український рушник – поетичний символ) Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
2. Український вишитий рушник Український вишитий рушник символізує гостинність, доброзичливість, чистоту почуттів, безмежну любов до своїх дітей. Він щедро простелений близьким і далеким друзям, гостям. Рушник уособлює не лише естетичні смаки українців, але є також своєрідною візиткою, а точніше – обличчям оселі, а відтак і господині. Колись казали, що дівчина, котра вишиє в житті хоч один рушник, не може […]...
3. Український рушник І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. А. Малишко Український рушник – це не просто вишитий шматок полотна, як можна бу­ло б подумати. У народі раніше говорили: “Хата без рушників – як родина без дітей”. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глиби­ну […]...
4. Український рушник (твір-опис) З давніх часів добрих гостей зустрічають в Україні хлібом-сіллю, які подають на рушниках, оздоблених чудовою вишивкою. Можна побачити рушники і на весіллі, рушниками прикрашають образи в хаті. Часто можна побачити портрет великого Кобзаря, прикрашений вишитим рушником. Вишивають в Україні на білому тлі, найчастіше червоними і чорними нитками, але можна зустріти і жовто-голубі орнаменти. Жовтий і […]...
5. Твір про рушник Із давніх-давен зверталося людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині – до матері, уславлюючи її благословенне ім’я; Мати дарує людині життя, надихає на добрі справи, віддає тепло своєї душі і безмежну любов. її мудре слово допомагає долати труднощі. Твори Андрія Малишка про матір – «Пісня про рушник», «Не стій, мати, коло […]...
6. Рушник в українських обрядах та звичаях Рушник на стіні. Це давній наш звичай. Не було, здається, жодної в Україні оселі, котрої не прикрашати б рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які […]...
7. Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
8. Синівська любов у “Пісні про рушник” А. Малишка Андрій Малишко, за спогадами його друзів та близьких, був дуже запальною людиною, темпераментною та іноді гарячкуватою. Проте він не терпів несправедливості, хитрощів, лукавства. Сам Андрій Малишко не лукавив за життя, був відкритим і чесним з людьми. Не лукавив поет й у своїх творах. Читаючи твори Андрія Малишка, ми насолоджуємося чистою виразною мовою, яскравими образами, а […]...
9. Пісня про рушник А. Малишка гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка “Пісня про рушник”. Ця поезія […]...
10. Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття. Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
11. Туга за домівкою у віршах “Вогник” і “Пісня про рушник” А. Малишка Світ творчості А. Малишка – ліричний і неповторний. Його вірші впливають на читача насамперед своєю щирістю та емоційністю. Теми, до яких звертається поет, досить різноманітні. Проте є певні сталі мотиви, які мандрують від одного вірша до іншого. Однією з повторюваних тем творчості Малишка є тема туги за рідною домів­кою, спогади, пов’язані з дитинством та батьками. […]...
12. Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
13. Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
14. Український степ (твір-роздум) Широкий український степ… Багато письменників оспівували його в своїх творах, прагнучи передати неповторність і красу, своє захоплення його широкими просторами. Високі трави розстилають свій зелений килим так далеко, що, здається, немає у нього ні кінця, ні початку. Лише сивий вітерець та швидкі птахи знають, де закінчується український степ. Та, можливо, ще глибокий купол неба, що […]...
15. Ідейно-художній аналіз твору Андрія Малишко “Пісня про рушник” Поєднавши два звичайних слова у своєму серці видатний пісняр А. Малишко створив чаруючу поезію, яку сповнив чаруючою ніжністю і простотою, задушевністю і безмежною любов’ю. “Пісня про рушник” Андрія Малишко стала вершиною пісенної творчості поета і жити їй судилася багато років. Вона була написана ще у 1959 році спеціально до художнього фільму “Літа молодії”. Фільм був […]...
16. День, що я не забуду (твір-розповідь) Я хочу розповісти не про свій незабутній день. Цю розповідь я почув від своєї бабусі, яка тоді навчалася в другому класі. Але мені дуже сподобалося і запам’яталося все, про що вона розказала. Цього дня вона хвилювалася, тому що готувалася до контрольної роботи. Зібралася до школи, як завжди: портфель, чорнильниця-непроливайка (дуже цікава чорнильниця, куди вмочали ручку […]...
17. Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
18. Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
19. Неочікуваний гість (твір-розповідь) У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочат­ку ми не звернули на нього уваги: мабуть, […]...
20. Твір на тему: “Що таке український ідеал?” Всі національності прагнуть знайти якийсь ідеал. І в цьому немає нічого дивного, адже якщо задуматися, то можна прийти до висновку про те, що у кожної нації є власний ідеал, зі своїми унікальними сильними сторонами. В тому числі це, звичайно, повною мірою стосується і нашої спільної України. Наш ідеал точно так само цілком можна придумати або […]...
21. Як я господарювала. Твір-розповідь Одного разу мої батьки поїхали у відрядження, і я залишилася одна на господарстві. Уранці подзвонила Наталка, моя подруга, хотіла піти зі мною в кіно. Але я відповіла, що не можу, бо маю багато роботи по дому. Добре Наталці: вона живе в комунальній квартирі в центрі міста, не має городу та худоби й майже цілий день […]...
22. Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
23. Подарунок другу (твір-розповідь) Ми з Денисом дружимо вісім років, ще коли ходили до дитячого садка. Разом прийшли в перший клас однієї і тієї ж школи. Ні в нього, ні в мене немає братів і сестер. Напевно, тому наша дружба така міцна. Правда, буває, ми сваримося, не завжди уважні один до одного, але обов’язково до своїх днів народження ретельно […]...
24. Каштани в нашому дворі (твір-розповідь) Я живу у великому місті, але в невеликому будинку (лише два поверхи), із садом у дворі. Правда, в нашому саду лише одна яблуня, два вишневих дерева, на трьох недавно з’явилися сливи й ще тільки набирає сил юний горіх. Зате просто перед вікнами піднімаються два величезні каштани. Батьки кажуть, що їм понад 90 років. Колись, до […]...
25. Хом’ячок Семен Семенович (твір-розповідь з елементами опису) Якось я з батьками заїхав у магазин “Природа”. Перше, що мені сподобалось, – це хом’ячки, і вже через кілька хвилин один був у мене в руках – маленьке безпомічне звірятко з чорненькими, як намистинки, оченятами пісочного кольору. Відразу ми йому придбали хатинку. Вона була зроблена з пластмаси, а зверху зеленого кольору кришка. Коли я посадив […]...
26. Що таке український ідеал? Що таке український ідеал? Я вважаю, що нема українського ідеалу, а є загальнолюдський ідеал, до якого можна додати означення “український”. Кожна людина у світі прагне чогось досягти: здолати найвищу гору, забити більш за всіх м’ячів у ворота суперника, написати книгу, яка б своєю популярністю не поступалася перед “Гаррі Поттером”, або заробити купу грошей і купити […]...
27. Твір-мініатюра Славетний український філософ Григорій Савич Сковорода – великий український філософ, славетний діяч науки. Отримавши добру освіту не тільки в Києві, а й у Відні та Офені, він повернувся на Батьківщину з великим багажем знань. Сковорода знав латину, німецьку та грецьку мови. Читав твори Сократа, Плато-на, Аристотеля мовою оригіналу. Найбільше цінував Біблію, яку перечитав багато разів. Григорій Савич Сковорода […]...
28. Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
29. Український народ (твір у публіцистичному сталі на суспільну тему) Родичі, рід, народ… Всі ми з цих слів, бо ми – українці. Ми одного роду, і створила природа цей рід щирим серцем, щирим душею, розважливим, терплячим, дружелюбним і мирним у ставленні до інших народів, із працелюбними руками. Ми ніколи не були забродами, завойовниками, наші руки не осквернив загарбницький меч, наша совість не заплямована пожежами, руїнами, […]...
30. Твір на тему: “Видатний український хореограф П. П. Вірський” Корінний одесит з потомствених дворян П. П. Вірський ріс у сім’ї, де дідусь займався банківською справою, а бабуся була випускницею Інституту шляхетних дівчат. Батько – інженер, любив літературу і театр. Передбачалося, що і Павло піде по його стопах, точним наукам навчатиметься у Німеччині. Почав Павлик з престижною Рішельєвської гімназії. Однак математика була не його коником. […]...
31. Стара береза (твір-розповідь) Я живу майже в центрі міста. Правда, це не центр, яким його вважає більшість жителів, але дійсно географічний центр – так каже мій тато. І в цьому самому географічному центрі розташований наш невеликий будиночок із садом, таким само старим, як будинок. Усе в саду, як належить: дві яблуні, два вишневих дерева, одна груша, дві сливи […]...
32. Ян я полюбив нниги (твір-розповідь із власного досвіду) У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілю­страції до них, фантазувати й вигадувати продовження […]...
33. Місто, у якому мені хотілося б жити (твір-розповідь) Одного разу ми з батьками гуляли містом. Після тривалої спеки прийшла легка прохолода. Ми зайшли до центрального міського парку. Але як же ми здивувалися, коли побачили, що знайомі алеї були перетворені у своєрідні квартали майстрів. Одну з алей зайняли майстерні ковалів, сусідню облюбували майстри різьблення по дереву. Свої алеї були в гончарів, майстрів художньої вишивки, […]...
34. Дитячий майданчик у дворі (твір-розповідь у публіцистичному стилі) У кожному дворі є свої таланти, хтось чудово грає на музичному інструменті, хтось співає, а у когось талант у виготовленні теслярських виробів. Про дивовижні здібності старожилки нашого двору Анастасії Павлівни ми дізналися кілька років тому. Пеньки від зрублених давно дерев, які псували настрій мешканцям, почали перетворюватись на казкові персонажі. Анастасія Павлівна, мавши масляні фарби, розмалювала […]...
35. Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
36. Український романтизм 20-60-х років XІX століття Кожна епоха в літературному поступі самобутня і оригінальна, вона диктує особливі погляди на світ та на людину в світі, щось відсувається на другий план, а на чомусь концентрується увага. До виникнення романтизму в український (так само, до речі, як і у світовій) літературі побутував класицизм. Епоха Просвітництва в культурі, класицизм в літературі мали свою специфіку. […]...
37. Піснею до серця, серцем до народу (твір-розповідь) “С песней – по жизни”, – це про українців! Недарма ж український народ вважається найспівучішим. Та й пісня наша наймелодійніша, найзавзятіша, найзадушевніша. Народна пісня є невід’ємною частиною українського буття та національної обрядовості. Українець, де б він не був, що б не робив, усюди співає. З піснею народжується, з піснею й в останню путь йде. Життєва […]...
38. Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності […]...
39. Я хочу розповісти вам (твір-розповідь) Я завжди мріяв мати собаку і з заздрістю дивився на хлопців з нашого двору, що виходили на прогулянку зі своїми чотириногими друзями. Не раз просив батьків купити собаку, однак мама пояснювала, що наша квартира дуже мала, щоб тримати таку тварину. “Вистачить з нас і рибок, тим більше що, крім мене, у нашій родині ніхто про […]...
40. Яке місто мені хотілося б побудувати (твір-розповідь) Коли я була дитиною, то часто уявляла собі, що живу в місті, де всі будинки побудовані з плиток шоколаду, паркани – з печива, а замість води в річці лимонад. У моєму місті не треба було ходити до дитячого садка і рано лягати спати. По телевізору там показували б тільки мультфільми. Я “населяла” це місто казковими […]...