У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда за п’єсою О. Коломійця “Дикий Ангел”)
У п’єсі “Дикий Ангел” видатний український драматург Олексій Коломієць роздумує над “вічними проблемами”: батьки і діти, смисл людського життя, людина і праця, добро і зло, правда і нечесність.
Головний герой твору Платон Ангел живе за принципом: “У всьому, у малому й великому, єдиний порадник – правда!”
Глибину помислів і моральну чистоту цієї людини важко зрозуміти відразу. Спершу поведінка Ангела здається дивною і навіть шокує. За сімейним станом він збирає у спільну касу гроші, зароблені трьома його дітьми, що
Платон Ангел цінує копійку. Але це не безсердечний скнара. Вища мета його життя, як пояснює він у розмові з кореспондентом, – жити по-людськи. А для того, щоб жити добре, потрібні гроші. Людина повинна заробляти багато, тоді вона буде багатіти і держава буде багатіти. Тільки шкода – багато розвелося дармоїдів, то й живеться так скрутно. Гроші можна або заробити, або вкрасти. Третього способу немає. І Ангел вибирає працю, тобто чесне життя. Щоб заробити, вважає він, не тільки достаток, але й повагу людей, право мати сім’ю, виховувати дітей, треба працювати багато й чесно. Що він і робить, як сам сказав, з двох років: штанці сам одягнув, іграшки собі змайстрував, допомагав по господарству. Заслуживши пенсію, продовжує працювати.
Дізнавшись про зв’язок середнього сина Федора із заміжньою жінкою, батько не робить поспішних висновків. Переконавшись у серйозності намірів сина, він допомагає закоханим.
Мудрість, державний розум цієї простої робочої людини найповніше розкриваються в історії зі старшим сином Петром. Дізнавшись, що Петро поставив свій підпис на документі, який дозволяв будівництво житлового будинку в непридатному для цього місці, де з одного боку димить завод, а з іншого буде збудовано міст і важкий транспорт піде попід будинком, батько змушує сина відмовитися, поки не пізно, від свого підпису, хоч Петро втратив внаслідок цього і посаду, і квартиру, і дачу, і “Волгу”. У розмові з сином Ангел розмірковує про шкоду, якої завдає нашій державі, землі, народу “маленький тимчасовий временщик”: “Дров наламає, напакостить, наплутає, грядку свою споганить – і на іншу роботу!” І підсумовує: “За кожний рік, за кожний місяць, за кожну годину своєї роботи відповідай! Помреш – тоді пам’ять про тебе відповість за діла твої. Інакше немислимо…”
Переконливим свідченням правильності життєвої позиції Платона Ангела є його діти. Вони шанують, як учив батько, людей і людську працю. А ще чесні, роботящі і правдиві. Це в них – від батька.