“Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)

І. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей).

ІІ. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними):

1. Сюжет комедії (будується на факті придбання фальшивих грошей Калиткою, але шахрайство не вдалося, і він ладен був повіситися, бо “краще смерть, ніж така

потеря!”).

2. Герасим Калитка – господар (діяльний, цілеспрямований, багато працює, любить землю, мріє про добробут і докладає багато сил до досягнення мети, розумно господарює).

3. Ненажерливе прагнення до збагачення (нещадно експлуатує наймитів і членів своєї сім’ї, грубий, жадібний; недоїла заради купівлі землі; пішов на злочин задля ще більшого збагачення; хазяїн Калитка перетворюється на хижака Калитку, що має єдиний намір – нагромадження багатства, тому втрачає людяність, совість, порядність).

ІІІ. Актуальність п’єси в наш час (наші нові економічні стосунки породжують “нових українців”, для яких знову “гроші – всьому голова”, тому і зараз є загроза морального руйнування особистості).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)