Твір по романі Абрамова “Алька”
На уроках літератури ми познайомилися з багатьма авторами і їхніми добутками. І кожний добуток відповідало своєму часу. Зміни, які відбувалися в шістдесятих-сімдесятих роках, у першу чергу відбилися в добутках про село з її побутовими, моральними проблемами. У повісті “Алька” Федір Абрамов розкрив істотні проблеми, які хвилюють героя, його почуття, думки. Він майстерно намалював образи своїх героїв, і тому ми бачимо, які зміни відбуваються в суспільстві. Ми почуваємо переживання автора – він пропускає все происходящее через серце.
У добутках на сільську тему гостро оголюються життєві протиріччя. Абрамов прагне до ліплення характерів, а не до гострих сюжетних положень. Він велика увага приділяє етичним проблемам, формуванню моральних переконань, заснованих на поданнях про призначення людини, його справи й поводженні. У повісті “Алька” – проблема вибору героєм вірного шляху,
Алька хоче показати себе, найчастіше перебільшуючи щирі значення. У повісті розкривається конфліктна ситуація, у якій проявляється сила моральних переконань і висота свідомості героя. Порив почуттів Алі непередбачений. Коли вона виявляється в будинку батьків, неї переповняють емоції й спогади про матір. Алька вирішує залишитися в селі, але, приїхавши в місто за речами, втрачає рішучість. Вона хоче працювати стюардесою, побачити мир, але також вона хоче піти по стопах матері, бути схожої на неї. Я думала, що Алька все-таки залишиться в селі, адже там її корінь, але неї потягнуло в місто. Може бути, вона думала, що в місті життя її зложиться, збудуться її мрії. У селі до неї ставилися як до чужого. Це, напевно, і переважило в її рішенні виїхати. Життя в селі вся на очах. Тому й сором перед селянами був великий, і традиції поваги в старшим, праці, порядку були міцніше. Люди почитали совість, сором і честь. Алька показала відсутність сорому перед селянами, коли скинула із себе одяг і пішла купатися голышом, зневага традиціями поваги до старшого (розмова з бабами), скромності, коли Алька на очах в усіх у клубі танцює з усіма робітниками підряд. Все це приводить до того, що люди від її відвертаються.
От таке поняття про норму моральності в селян. Абрамов – майстер слова! З якою вірогідністю, він зображує побутові деталі, обставини, колоритність мови персонажів. Звертаючись до джерел народного світовідчування, автор використовує фольклор. Абрамов створив целую галерею образів. Автор з тонким почуттям гумору створює образи. І ми відразу представляємо їх. Федір Абрамов допомагає осмислити глибинні основи характерів (як позитивних, так і негативних). Він використовує внутрішній монолог героїні, щоб яскравіше показати образ Альки, що зломився під вагою обставин, оказавшейся у владі помилкових міщанських прагнень. Життєві протиріччя є засобом розкриття характеру.
Успадковуючи традиції М. Горького, О. Толстого, М. Шолохова, К. Федіна, Федір Абрамов розвиває тему “сільської прози” і наступність моральних початків. У цій повісті сполучаються міркування про прекрасні пориви й попусту розтрачених силах, міркування про місце людини в житті. Життя в селі нелегка й зараз. У людей немає культурного дозвілля. Важка робота й пияцтво займають увесь час сільських жителів. А Аля людин, що шукає високі моральні цінності. Вона не може сидіти на місці й чекати, коли прийде її годинО. Алька наближає його самотужки. Вона самовпевнена й повна сил. Мені здається, що Аля все-таки доможеться своєї мети, знайде свою дорогу в житті.