Аналіз оповідання Про що плачуть коня Абрамова Ф. А

В оповіданні “Про що плачуть коня” автор незвичайно реалистично зображує російську природу. Читач просто фізично відчуває захід різнотрав’я, бачить пурхання метеликів і бабок, відчуває дотик кінських губ – м’яких і теплих. Навіть міська людина, що бачила коня хіба що в кіно або в цирку, всім серцем потягнеться до коней. А вуж той, хто хоча б раз кормил кінь хлібом або цукром з руки, той перейметься найглибшою жалістю до цим загнаним, що изработались істотам. Конюх вічно п’яний і часто забуває не тільки погодувати, але й напоїти

їх. Кінь Рижуха плаче.

Коли оповідач запитує, про що плаче його улюблена кобила, в оповіданні з’являється елемент фантастичного допущення: тварина, немов у казці, знайшло можливість відповідати людині. Стара кобила Забава, виявляється, співала своїй молодій подрузі пісні, де розповідалося про те, як колись любили й поважали коней Ще б! Вони були основою селянського життя. Пізніше в життя села ввійшла техніка – коней відтіснили на другий план. Стали зневажати ними…

Уважному читачеві відкриється, що оповідач шкодує не тільки про сльози коней – він і сам плаче про руйнування колишнього сільського укладу,

коли люди жили в злагоді із природою, знали ціну життя, праці, святу. Не зрячи бачиться героєві у великому кінському оці відбиття його самого – маленької людини. Казкові коні, дерев’яні коні, що вінчають ковзани дахів, – втілення російської мрії, російського зв’язку одночасно із землею-годувальницею й небом, що харчує душу. Ці коні забуті й віддані Герой і сам відчуває себе зрадником, представником нового практичного й жорстокого часу.

Це підкреслює виразительнаядеталь: людина йде з лугу, засунувши руки “у кармайи модних джинсів”. Але оскільки живаючи пам’ять про колишні часи ще жива в оповідачі, то в душі його піднімається туга. Він і сам почуває себе істотою “безглуздої кінської породи” – напевно, тому, що й сам він багато працює, не відчуваючи подяки. І ще тому, що важко колишньому селянинові прийняти всі безжалісні закони сучасного суспільства.

Все-таки головне в тім, що зв’язок із природою і її прекрасним утвором – конем, буде рватися довго й болісно.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Аналіз оповідання Про що плачуть коня Абрамова Ф. А