Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский”

Самий великий твір Рилєєва – поема “Войнаровский” (1825), написана на матеріалі української історії. У поемі мова йде про події початку XVІІІ в., боротьбі Петра І зі шведами, про зраду гетьмана Мазепи й про долю його племінника Войнаровского, засланого в Сибір. Войнаровский, головний герой поеми, зображений Рилєєвим як романтичний герой, що непохитно переносить всі удари долі. Причиною його нещасть і розчарувань є не любовні невдачі або утома від світського життя, а гіркі роздуми про долю батьківщини. По суті, вся поема є сповідь героя –

прийом, характерний для романтиків. Сповідь допомагає розкрити внутрішній мир героя, але в той же час певною мірою позбавляє автора можливості виразити власні судження й оцінки

У поемі Рилєєва Войнаровский дана як людина більшої щиросердечної шляхетності. Юношески довірливий і недосвідчений, він був обманутий дядьків – хитрим інтриганом. Однак навіть у посиланні він не в змозі розібратися в суті історичних подій: з одного боку, Мазепа усе ще представляється йому як борець “волі із самовластьем”. З іншого боку, у поемі дана й інша оцінка подій початку XVІІІ в.:

“Тебе ж, Мазепа, як Іуду, Клянуть українці

всюди”.

Особливе місце займає у поемі образ української козачки, що пройшла через весь Сибір у пошуках свого чоловіка, щоб полегшити йому там вага самітності. У її образі Рилєєв також підкреслює насамперед не інтимні переживання, а патріотичні почуття:

“Високих помислів повна, Свою батьківщину любила”.

В іншім місці поет викликує:

“Вона могла, вона вміла Громадянкою й дружиною бути…”

Таких жіночих образів російська література ще не знала. Звідси прямий шлях до зображення росіян женщин-декабристок у Некрасова. Поема “Войнаровский” свідчила про подальший художній ріст Рилєєва. Помітний відхід поета від романтичних умовностей до більшої реалістичної точності. Це проявляється й у мові, більше вільному від застарілих слів, і в описах природи. Пушкіна писав братові в січні 1824 р.: “З Рилєєвим мирюся. “Войнаровский” повний життя”. Не був згодний Пушкін лише з деякою подвійністю в тлумаченні образа Мазепи. Своє розуміння подій початку XVІІІ в. на Україні він дав через кілька років у поемі “Полтава”.

На жаль, Рилєєв не закінчив ще одну поему – про керівника селянських повстань на Україні. Судячи зі збережених уривків, Наливайко в Рилєєва повинен був бути більш тісно пов’язаний з народом, чим це було звичайно дин романтичних героїв. Велике враження на поета-декабриста зробили рядки з “Сповіді Налипнико”:

Відомо мені: погибель чекає Того, хто перший повстає На утеснителей народу, Доля мене вуж прирекла, Але де, скажи, коли була Без жертв покутувана воля?


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір по поемі Рилєєва “Войнаровский”