Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха”

На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини.

Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, жовтогарячий светр, рудий кожушок тільки накинутий на плечі, а на босі ноженята вона взула чобітки.

На смаглявому кругленькому обличчі дівчинки сяють блакитні оченята.

Вони випромінюють захоплення і щасливо дивляться на світ. А повненькі невеликі губки посміхаються.

Кирпатий носик, вкритий ластовинням, нагадує минуле літо. Русяве волосся заплетене в смішні косички із фіолетовими стрічками.

Дівчина простягла руки догори і підставила їх під візерунчасті сніжинки. Ці маленькі зірочки плавно лягають на русяве волосся дівчинки, на кирпатий ніс, на її ніжні щічки.

І так приємно дивитись на що дівчину, що самій хочеться побігти туди. Стільки тут радості!

Мабуть, автор цієї ілюстрації дуже любить зиму. А це радість кожної дитини. Це означає, що скоро випаде багато снігу. Я думаю, що ніхто б з нас не втримався, щоб не вибігти на вулицю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха”