Твір на тему: “Війна”

Війна. Просто слово. П’ять літер. Але скільки асоціацій пробуджує в нас воно! Біль, героїзм, патріотизм, туга за близькими людьми, ненависть та любов…

Що таке війна? Чому вона так впливає на людину? Щоб розібратися в цьому питанні, я вирішив зазирнути до історії людства. Колись війна була для первісних людей запорукою виживання, необхідністю. Вони захищалися від хижих звірів, від нападів інших племен.

З часом люди збудували села та міста, захищаючись від хижаків. Також навчилися розводити худобу та вирощувати хліб. Начебто потреба у війні мала зникнути.

Але, звільнившись від потреби воювати заради виживання, люди почали воювати заради слави та збагачення. Імена великих завойовників збереглися донині в історії: Олександр Македонський, Чінгісхан, Тамерлан, Наполеон. Про великі війни складені перекази та легенди. А який хлопчина в дитинстві не грав у війну? Не мріяв мчати з мечем на коні, грізним виглядом розлякуючи ворогів?

Проте що несе війна мирному населенню? От скоро сімдесят років, як закінчилася Велика Вітчизняна Війна. Її відголоски дотепер відгукуються

вибухами забутих у полях мін та снарядів. На досвіді воєнного покоління ми знаємо, що війна – це біль та страждання. Зараз уявляється неможливим лежати в окопі в сорокаградусний мороз. Або жити на чотириста грамів хліба в день. З чим можемо ми порівняти біль жінки, що отримала похоронку на чоловіка або сина? Або біль дівчини, яка проводжала на війну хлопця, а дочекалася скаліченого інваліда?

Зараз я спостерігаю за промінчиком сонця, що заходить. Він теплий та лагідний. Я знаю, що за заходом має бути схід. А яким він буде, чи теплим і лагідним, чи жорстоким та кривавим, залежить від нас. І народжується відчуття: не треба більше війни. Ніколи.






Твір-роздум без мови немає народу.
Твір на тему: “Війна”