Твір на тему: Украіна як заручниця в імперській “тюрмі народів”
Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичноі сатири на царизм колишньоі Росіі. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й Украіни, яка на той час входила до складу Російськоі імперіі. Основна тема твору Ї висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавноі системі і загарбницько-колоніальноі війни на Кавказі, заклик до поневолених народів боротися проти царизму. Змальовуючи загальний фон поданоі нам картини, поет нагадує, що внаслідок тривалоі багатолітньоі війни Кавказ являє собою
Далі Шевченко показує загарбницько-колоніальний характер війни на Кавказі:
Нам
У образі Прометея Шевченко підкреслює мотив незламності і непереможності борця за свободу, кажучи, що серце покараного велетня “знову оживає і сміється знову”. Цей революційний оптимізм має величезне значення для розуміння всієі поеми: змальовуючи образ Прометея, Шевченко висловлює віру в перемогу трудящих над гнобителями. Отже, у своій поемі Шевченко яскраво показав, що війну проти кавказьких народів вів не російський народ, а царизм у своіх експлуататорських цілях, і ця війна, як і царизм в цілому, були глибоко ворожими всім народам тодішньоі Росіі.
Міфологічний Прометей Ї це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, який не примирився з Зевсом. Дж. Г. Байрон у вірші “Прометей” висловив віру в торжество гуманізму. У російській літературі до образу Прометея звертався М. Ломоносов. М. Огарьов у вірші “Прометей” закликав до подвигу, висловив віру в силу людського духу. В украінській літературі у І. Котляревського в “Енеіді” зустрічаємо травестований образ Прометея. У Т. Г. Шевченка в поемі “Кавказ” постає стислий, але виразний образ прикутого титана: За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі; Споконвіку Прометея там орел карає Щодень божий добрі ребра Й серце розбиває… Шевченківський Прометей символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же в поемі асоціюється з двоголовим орлом самодержавства. Царат, ворожі сили не зможуть скувати живоі душі народу. Народ безсмертний. Його кров живуща, душа жива: Розбиває, та не вип’є Живучоі крові… Поет радіє з приводу того, що серце народу “знову оживає і сміється знову”. Саме це основне в образі Прометея. Як гімн нездоланності народу упевнено звучать слова поеми: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле, Не скує душі живоі І слова живого… Образ Прометея у “Кавказі” Ї то запорука непокірливості, титанізму народів у іх потягу до волі, до об’єднання проти спільного ворога Ї Росіі. Саме через образ Прометея-народу Шевченко висловив своє велике обурення і гнів проти організаторів війни, яку вела Росія за приєднання Кавказу до імперіі.
Сплинуло багато часу відтоді. Але, аналізуючи подіі в Чечні, подумки переконуєшся в правоті поета. І хочеться крикнути: Люди, зупиніться! Не проливайте кров людську! І саме образ Прометея примусив мене зробити такі висновки. Не дивно, що Прометей-народ в Шевченковій поемі “Кавказ” Ї найсильніше втілення цього світового образу в украінській поезіі.
Поема “Кавказ” Ї це громадський подвиг Шевченка, бо в ній уперше в літературі кинуто заклик: “Борітеся Ї поборете!” Ця поема Ї велична тривожна пісня про поневолені народи, яких вогнем і мечем підкорила Росія.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)